Повна версія

Головна arrow БЖД arrow Безпека життєдіяльності

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Оцінка збитків від техногенних надзвичайних ситуацій

В даний час в Російській Федерації функціонує понад 2,5 тис. Хімічно небезпечних об'єктів, понад 1,5 тис. Радіаційно небезпечних об'єктів, більше 30 тис. Гідротехнічних споруд та інших об'єктів. У зонах можливого впливу вражаючих факторів при аваріях на цих об'єктах проживає понад 90 млн жителів країни. Це призводить до щорічного виникнення більш 2 тис. Різноманітних НС, які характеризуються людськими жертвами і значним економічним збитком.

Найбільш важкі НС техногенного характеру виникають на унікальних об'єктах техногенної сфери (атомних реакторах, атомних підводних човнах, ракетно-космічних системах). У міру зниження тяжкості одиничної аварії (катастрофи) число об'єктів, на яких відбувається НС, збільшується. У середньому для Росії в останні роки на одну регіональну катастрофу припадає близько 5 територіальних, близько 100 місцевих і близько 500 об'єктових. Обсяг витрат на ліквідацію наслідків можливої важкої аварії буде залежати від конкретних географічних, метеорологічних, інфраструктурних, демографічних та інших особливостей району (або регіону), в якому відбулося НС. При визначенні цих витрат слід також враховувати ймовірну динаміку поширення різних шкідливих речовин або радіації та переміщення населення. Необхідно проводити роботи з оцінки збитків від техногенних НС, завданої довкіллю, здоров'ю населення, об'єктам економіки і соціально-економічним системам.

Прямий і непрямий збиток в сукупності утворюють повний збиток (рис. 17.4), який в результаті важкої аварії може розглядатися як кінцевий тільки на певному часовому етапі. Таким чином, показник повного збитку, будучи кінцевою на конкретний момент часу, виступає в якості проміжного але порівнянні з деяким остаточним показником, який визначиться кількісно у віддаленій перспективі.

Всі види прямих втрат, які несуть національна економіка і населення країни в результаті НС техногенного характеру, можна розділити на три основні групи:

  • 1) економічні;
  • 2) соціальні;
  • 3) екологічні.

При розгляді структури прямого збитку стосовно до НС техногенного характеру виділяють прямий економічний, прямий екологічний та прямий соціальний збитки.

Схема повного збитку від техногенної НС

Рис. 17.4. Схема повного збитку від техногенної НС

Прямий економічний збиток від НС техногенного характеру включає в себе витрати на обмеження розвитку НС, матеріальні втрати населення і збиток у сфері виробництва. Матеріальні втрати населення пов'язані з втратою особистого майна громадян, втратою житла, особистого худоби, транспорту, а прямий економічний збиток у виробничій сфері - безпосередньо з вибуттям і втратою основних і оборотних фондів.

Прямий соціальний збиток від НС техногенного характеру безпосередньо пов'язаний із впливом на населення і його середовище проживання і включає в себе людські втрати, психологічний вплив на населення та зміна умов життя.

Прямий екологічний збиток від НС техногенного характеру пов'язаний зі шкодою природному середовищі. Він включає збиток від забруднення або руйнування ґрунтового покриву, знищення або пошкодження рослинного і тваринного світу і біосфери в цілому, забруднення водних джерел і водойм, їх зникнення або небажане поява і збиток від забруднення атмосфери.

Непрямий збиток від НС техногенного характеру являє собою втрати, збитки і додаткові витрати, які понесуть об'єкти народного господарства, що не потрапили в зону прямого впливу в результаті НС техногенного характеру. Вони викликані в першу чергу порушеннями і змінами в сформованій структурі господарських зв'язків, інфраструктурі. До непрямого збитку відносять і слабо піддаються вартісній оцінці негативні соціальні ефекти, наприклад падіння продуктивності праці залишилися неотселеннимі після НС працівників, викликане їх пригнобленим психічним станом. Непрямий збиток в результаті НС техногенного характеру так само, як і прямий, ділиться на економічний, екологічний та соціальний.

При прогнозах очікуваний збиток визначають за напів-емпіричним залежностям, отриманим на основі апроксимації середньостатистичних даних модельних випробувань і реальних аварій, а максимальний очікуваний збиток при НС прогнозують залежно від тяжкості аварії з урахуванням розмірів охоплення об'єктів місцевого, регіонального або міжрегіонального значення.

Прогноз ймовірного збитку від аварії слід здійснювати за спеціальними методиками оцінки наслідків аварії на небезпечних виробничих об'єктах, розробленим науково-технічним центром "Промислова безпека" Ростехнагляду та галузевими науково-дослідними інститутами.

Основні документи за прогнозом збитку від вибухів, пожеж і ОХВ включені до збірника документів з оцінки наслідків аварій на небезпечних виробничих об'єктах. Ці документи призначені для декларування промислової безпеки і містять детальний і об'ємний аналіз наслідків аварій на небезпечних виробничих об'єктах.

 
<<   ЗМІСТ   >>