Повна версія

Головна arrow БЖД arrow Безпека життєдіяльності

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА КОМПЕНСАЦІЇ ШКОДИ В ЛЮДСЬКОМУ ВИМІРІ

Від сенсу терміну "людський вимір" до змісту його як поняття

Починаючи з другої половини XX ст. людство усвідомило необхідність вироблення зводу правил, виконання яких дасть можливість громадянам реалізувати наявні ресурси на благо розвитку власної особистості, суспільства при забезпеченні належного рівня якості навколишнього середовища. У Російській Федерації збереження життя і здоров'я її населення визнані "найважливішим державним завданням федеральних органів виконавчої влади, органів виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації та органів місцевого самоврядування".

Оскільки соціально-економічні відносини розвиваються в умовах тектологіческій ворожості середовища, необхідний механізм компенсації можливого збитку для основних взаємодіючих елементів. Ці елементи представлені на шкалі цінностей: сама особистість, суспільство, навколишнє середовище і засоби виробництва.

У 1975 р Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі (Гельсінкі) була створена Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Свої норми і стандарти ОБСЄ визначає як людський вимір безпеки. Міжнародні організації використовують це поняття для позначення набору норм і видів діяльності, пов'язаних з правами людини і демократією і розглядають його в якості одного з трьох вимірів безпеки поряд з економіко-екологічним виміром. Однак у документах не представлено саме системне зміст такого основоположного принципу сучасної соціальної динаміки.

В якості одного з критеріїв еколого-економічного розвитку суспільства серед інших використовують стан здоров'я населення через оцінку вартості людського життя (в людино-годинах активного життя). На відміну від згаданих документів, в даному параграфі представлено розвиток предметного значення терміна людський вимір як поняття, що розкриває його системне зміст.

Від Епікура (341-270 до н.е.) до наших днів і від програм політичних партій і рухів до моделей людських потреб, представлених окремими дослідниками (наприклад Дж. Міда, А. Маслоу та іншими), не припиняються спроби створення систематизованої шкали потреб людини. Однак усі спроби такого роду зводилися лише до декларування систематизованих за смисловим вибору їх автора і еклектичних за параметрами потребам суб'єкта. Фундаментальні критерії при відборі належних параметрів основних потреб особистості при такому підході не використовувалися.

На думку авторів, змістом концепції людського виміру має стати прийняття норм, відповідних параметрам скалярного поля основних потреб людини, що забезпечують ентропійних безпеку економіки і мінімізацію тектологіческій ворожості його екологічної та соціальної середовища до безпечного рівня. Ці параметри соціальної динаміки суспільній свідомості лише належить освоїти. До теперішнього часу всі міркування за всіма трьома напрямками людського виміру носили декларативний, по суті - смисловий, але не змістовний характер. Першою спробою представити інструмент змістовної кількісної оцінки рівня безпеки об'єкта будь-якого рівня системної складності став алгоритм його розрахунку на базі системної моделі людини Використання ресурсів системної моделі позначеного скалярного поля людського виміру на базі його найважливіших змістовних параметрів є стратегічним ресурсом суспільства у забезпеченні безпеки. У цьому контексті основну задачу представляє розвиток предметного значення поняття людський вимір і розкриття його системного змісту.

 
<<   ЗМІСТ   >>