ОПЛАТА ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Сутність заробітної плати. Фонд оплати праці

Основне джерело стимулювання і доходу працюючих на підприємстві - заробітна плата. Заробітна плата - це винагорода працівників за виконану роботу, а також за періоди, що включаються в робочий час. Її розміри регулюються ринком праці, державою і керівництвом підприємств.

Заробітна плата виконує кілька функцій:

• - Відтворювальну - забезпечення можливості відтворення робочої сили;
• - Стимулюючу - підвищення зацікавленості в розвитку виробництва;
• - Соціальну - реалізація принципу соціальної справедливості.

Організація оплати праці на підприємстві базується на наступних принципах:

• - Винагорода працівників у розмірах, об'єктивно відображають кількість і якість витраченої праці і результати роботи колективу;
• - Надання підприємствам максимальної самостійності в питаннях оплати праці;
• - Державна регламентація розмірів мінімальної заробітної плати.

Організація оплати праці будується на фонді оплати праці, тарифної системи, формах і системах оплати праці.

Фонд оплати праці - головне джерело коштів для виплат працівникам підприємства заробітної плати і виплат соціального характеру. Він включає:

• - Заробітну плату за виконану роботу і відпрацьований час;
• - Заохочувальні виплати;
• - Виплати компенсуючого характеру, пов'язані з режимом роботи та умовами праці;
• - Оплату за невідпрацьований час;
• - Окремі виплати соціального характеру. Планова величина фонду заробітної плати може бути визначена наступними способами.
• 1. Методом прямого рахунку фонд заробітної плати (ФЗП) обчислюється множенням середньої заробітної плати одного працюючого в плановому періоді з доплатами та нарахуваннями (ЗПср) на середньоспискову планову чисельність працюючих (Ч.)

2. По нормативному методу розрахунку фонд заробітної плати - результат множення загального обсягу продукції, що випускається (В) у вартісному вираженні (можуть також використовуватися натуральні показники) па норматив заробітної плати на 1 руб. випускається (Нзп)

3. По приростному методу (на основі базового фонду заробітної плати)

де ФЗП6 - фонд заробітної плати базисного періоду, руб .; Кв - коефіцієнт збільшення обсягів виробництва в плановому періоді в порівнянні з базисним; ЕЧ - економія чисельності, чол .; ЗПС - середня заробітна плата одного робітника в плановому періоді, руб.

Форми і системи оплати праці

Форми і системи заробітної плати являють собою способи встановлення залежності величини заробітної плати від кількості і якості витраченої праці за допомогою сукупності кількісних і якісних показників, що відображають результати праці. Основне їх призначення - забезпечення правильного співвідношення між мірою праці та мірою її оплати, а також підвищення зацікавленості робітників в ефективній праці.

Під системою оплати праці розуміється взаємозв'язок між показниками, що характеризують заходів) '(норму) праці та міру його оплати в межах і понад норми праці, що гарантує отримання працівником заробітної плати відповідно до фактично досягнутими результатами праці (щодо норми) і погодженої між роботодавцем і працівником ціною його робочої сили.

Форми заробітної плати - це той чи інший клас систем оплати праці, згрупованих за ознакою основного показника обліку результатів праці при оцінці виконаної працівником роботи з метою його оплати.

Найбільше поширення отримали дві форми оплати праці: відрядна і погодинна. Відрядна - оплата за кожну одиницю продукції або виконаний обсяг робіт; погодинна - оплата за відпрацьований (нормативне) час.

Відрядна форма оплати праці підрозділяється па системи за способами:

• - Визначення відрядної розцінки (пряма, непряма, прогресивна, акордна, підрядна);
• - Розрахунків з працівниками (індивідуальна або колективна);
• - Матеріального заохочення (з преміальними виплатами або без них).

Погодинна форма оплати праці підрозділяється на системи за способами:

• - Нарахування заробітної плати (погодинна, поденна, потижнева, помісячна);
• - Матеріального заохочення (проста погодинна, погодинно-преміальна).

При відрядній оплаті мірою праці вважається вироблена робочим продукція, і заробіток залежить від кількості і якості виробленої робочим продукції. Заробітна плата нараховується за кожну одиницю продукції виходячи з встановленої відрядної розцінки:

ЗП = СР • ВП,

де ЗП - заробітна плата робітника; СР - відрядна розчеплення за одиницю продукції; ВП - кількість виготовленої продукції.

Умови застосування відрядної оплати праці.

• 1. Наявність кількісних показників роботи, що безпосередньо залежать від конкретного працівника або бригади.
• 2. Можливість точного обліку обсягів (кількості) виконуваних робіт.
• 3. Можливість у робітників конкретної ділянки збільшити вироблення або обсяг виконуваних робіт.
• 4. Необхідність на конкретному виробничому ділянці стимулювати робітників в збільшенні вироблення продукції або обсягу виконуваних робіт.
• 5. Можливість технічного нормування праці (застосування технічно обгрунтованих норм праці).
• 6. Перевиконання норм можливе без порушення технологічного процесу, погіршення якості продукції, погіршення обслуговування обладнання, порушення вимог техніки безпеки, перевитрати сировини і матеріалів.

При погодинній оплаті мірою праці служить відпрацьований час, а заробіток нараховується відповідно до тарифної ставкою працівника або окладом за фактично відпрацьований час:

ЗП = ТС • РВ,

де ЗП - заробітна плата; ТС - годинна (денна) тарифна ставка відповідного розряду, привласнена робітникові; РВ - фактично відпрацьований час.

Погодинна форма оплати праці застосовується в наступних випадках.

• 1. Продуктивність праці не пов'язана із зусиллями робітника.
• 2. Виробничий процес строго регламентований, ритм функціонування виробництва строго заданий.
• 3. Функції робочого зводяться до спостереження за ходом технологічного процесу.
• 4. Збільшення випуску продукції може призвести до шлюбу, погіршення її якості, нераціонального використання матеріальних ресурсів, передчасно зношується обладнання.

Погодинна і відрядна форми заробітної плати на практиці використовуються у вигляді різних систем. Серед систем погодинної заробітної плати найбільшого поширення набули проста погодинна і погодинно-преміальна системи оплати праці. При простій почасовій системі оплати праці заробіток робітника визначається тарифною ставкою присвоєного йому розряду (окладом) і кількістю відпрацьованого часу при 100% -ному виконанні індивідуального завдання. При неповному виконанні завдання оплата пропорційно зменшується, але при цьому вона не може бути нижче встановленої мінімальної заробітної плати. Якщо робочий відпрацював неповний місяць, то заробітна плата нараховується виходячи з среднечасового або середньоденного окладу і фактично відпрацьованого часу.

При почасово-преміальною системою робочий понад оплати відповідно до відпрацьованим часом і тарифними ставками (окладом) отримує премію за досягнення певних кількісних і якісних показників. Ці показники повинні точно враховувати і відображати особливості роботи тих чи інших робітників. По кожному показнику преміювання окремо встановлюється розмір премії залежно від його значення.

Серед систем відрядної заробітної плати розрізняють пряму відрядну, побічно-відрядну, відрядно-прогресивну, акордно-відрядну, відрядно-преміальну системи оплати.

При прямій відрядній системі оплати праці заробіток робітника нараховується відповідно до кількості виробленої продукції (обсягу виконаних робіт) за постійним відрядними розцінками, що підвищує зацікавленість у збільшенні індивідуальної продуктивності праці.

При побічно-відрядній системі заробітна плата робітника знаходиться в прямій залежності від виробітку тих робітників, яких він обслуговує.

При відрядно-прогресивній системі оплати праці обсяг продукції, виробленої в межах встановленої норми виробітку, оплачується за прямими відрядними розцінками, а вся додаткова продукція, отримана понад цю норму, - за підвищеними розцінками.

Відрядно-преміальна система оплати праці передбачає виплати робітникові за прямими відрядними розцінками і премії за виконання і перевиконання встановлених індивідуальних чи колективних кількісних і якісних показників.

Розмір оплати праці при акордно-відрядній системі встановлюється за весь обсяг роботи. Розрахунок з робітниками проводиться після виконання всіх робіт. Якщо виконання акордних завдань вимагає тривалого часу, то виплачується аванс за поточний місяць з урахуванням виконаного обсягу робіт. Ця система є бригадної формою оплати праці.

Тарифна і бестарифная системи організації оплати праці на підприємстві

Тарифна система організації оплати праці призначена для диференціювання оплати праці по галузях і категоріям працівників, які виконують роботи різної складності. Вона складається з трьох елементів: тарифних ставок, тарифних сіток, тарифно-кваліфікаційних довідників.

Тарифні ставки визначають розмір заробітної плати за одиницю часу (годину, день, місяць). За базу для визначення тарифних ставок приймається мінімальна ставка оплати працівника як основа для розрахунку тарифних ставок робітників і посадових окладів службовців. Тарифні ставки першого розряду диференційовані залежно від інтенсивності праці, виду робіт, умов праці.

Тарифна сітка (горизонталь ставок) - співвідношення тарифних ставок за розрядами. Тарифні сітки визначають співвідношення в оплаті праці залежно від його кваліфікації. Тарифна сітка характеризується числом тарифних розрядів і діапазоном тарифних коефіцієнтів. Тарифний коефіцієнт - відношення тарифної ставки даного розряду до тарифної ставки першого розряду.

Тарифно-кваліфікаційні довідники робіт і професій робітників, кваліфікаційні довідники посад керівників, фахівців і службовців або відповідні опису робіт на підприємстві підрозділяють різні види робіт залежно від їх складності. У них міститься характеристика того, що повинен знати і вміти працівник відповідного кваліфікаційного розряду. Розряд роботи і розряд працівника визначаються через тарифно-кваліфікаційний довідник.

При безтарифної (розподільному) варіанті організації оплати праці заробітна плата всіх працівників представляє собою частку кожного працівника у фонді оплати праці підприємства або підрозділу. Фонд заробітної плати нараховується за колективними результатами роботи. Заробіток працівника залежить від кінцевих результатів роботи структурного підрозділу підприємства, в якому він працює, обсягу коштів, що спрямовуються роботодавцем на оплату праці, особистої участі працівника у виконуваній роботі. Особиста участь кожного працівника (величина його заробітної плати в загальному фонді заробітної плати) визначається кваліфікаційним рівнем працівника (КК), фактично відпрацьованим часом (Г), коефіцієнтом трудової участі (КТУ). Коефіцієнт трудової участі - це узагальнена кількісна оцінка внеску працівника в результати колективної праці, який враховує якість виконаної роботи, суміщення професій, розширення зони обслуговування, допомогу в роботі іншим членам бригади, творчу ініціативу, порушення технологічного процесу, трудової дисципліни і правил експлуатації техніки і т .буд.

Розрахунок заробітної плати кожного працівника передбачає знаходження його частки в загальному фонді оплати праці підрозділи і включає визначення:

- Кількості балів, зароблених працівником протягом місяця, з урахуванням КТУ:

де КК - рівень кваліфікації працівника в балах; Г -кількість відпрацьованого часу, год; КТУ - коефіцієнт трудової участі;

- Загальної суми балів (СБ), зароблених усіма працівниками підрозділу:

- Частки (У (| ють) фонду оплати праці (ФОП), що припадає на оплату бала, руб .:

заробітної плати кожного окремого працівника: