Повна версія

Головна arrow Страхова справа arrow Страхування

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Методики розрахунку тарифних ставок по ризикових видах страхування

Розпорядженням Росстрахнадзора від 8 липня 1993 № 02-03-36 затверджено дві методики розрахунку тарифних ставок по ризикових видах страхування.

Перша методика застосовується при наступних умовах:

  • 1) існує статистика або якась інша інформація з даного виду страхування, що дозволяє оцінити:
    • - Ймовірність настання страхового випадку;
    • - Середню страхову суму;
    • - Середнє страхове відшкодування при настанні страхового випадку;
  • 2) передбачається, що не буде спустошливих страхових подій, коли одна подія тягне за собою кілька страхових випадків;
  • 3) розрахунок страхових тарифів проводиться при заздалегідь відомому кількості договорів, які передбачається укласти зі страхувальниками.

Нетто-ставка (7 ",,) складається з двох частин - основної частини (Т0) і ризикової надбавки (Гр)

Ключовим фактором для розрахунку основної частини нетто-ставки є збитковість страхової суми

Ризикована надбавка необхідна для того, щоб врахувати несприятливі коливання показника збитковості страхової суми.

Існує два варіанти розрахунку ризикової надбавки.

При наявності статистики про страхові відшкодування і можливості обчислення середньоквадратичного відхилення відшкодувань при настанні страхових випадків (о1У) ризикова надбавка розраховується для кожного ризику:

При відсутності даних про середньоквадратичному відхиленні страхового відшкодування ризикова надбавка визначається за наступною формулою:

де а (у) - коефіцієнт, який залежить від гарантії безпеки. Його значення наведені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1. Значення коефіцієнта а, залежного від гарантії безпеки

Значення коефіцієнта а, залежного від гарантії безпеки

Брутто-ставка (Т§) розраховується за наступною формулою:

де / - частка навантаження в брутто-ставці,%.

Приклад 2. Страховик проводить страхування від нещасних випадків. Імовірність настання страхового випадку 0,05. Середня страхова сума 80 тис. Руб. Середнє страхове відшкодування 30 тис. Руб. Кількість укладених договорів 6000. Частка навантаження в тарифній ставці 24%. Середнє квадратичне відхилення 8 тис. Руб.

Визначити тарифну ставку при гарантії безпеки 0,95.

Розв'язання.

1) Основна частина нетто-ставки (див. Формулу (4.12))

2. Ризикована надбавка (див. Формулу (4.13))

3. Нетто-ставка (див. Формулу (4.11))

4. Брутто-ставка (див. Формулу (4.15))

Приклад 3. Розрахувати тарифну ставку при страхуванні професійної відповідальності аудиторів виходячи з наступних даних:

  • - Середня страхова сума - 150 тис. Руб .;
  • - Середнє страхове відшкодування - 120 тис. Руб .;
  • - Ймовірність настання страхового випадку - 0,03;
  • - Число договорів - 250;
  • - Коефіцієнт, залежить від гарантії безпеки, - 1,645;
  • - Частка навантаження в брутто-ставці - 23%.

Розв'язання.

1. Основна частина нетто-ставки

2. Ризикована надбавка (див. Формулу (4.14 "

3. Нетто-ставка (див. Формулу (4.11))

4. Брутто-ставка (див. Формулу (4.15))

Другу методику розрахунку страхових тарифів по ризикових видах страхування рекомендується використовувати при наявності статистики про збитковість страхової суми за певний період часу і можливості прогнозу її на наступний рік.

Приклад 4. Визначити брутто-ставку при страхуванні майна юридичних осіб на основі страхової статистики за п'ять років з урахуванням прогнозованого рівня збитковості страхової суми на наступний рік (при заданій гарантії безпеки 0,9):

Навантаження в брутто-ставці становить 22%.

Розв'язання.

1. Основна частина нетто-ставки (Т0) дорівнює прогнозованому рівню збитковості страхової суми на наступний за аналізованих періодом рік. Для розрахунку використовуємо модель лінійного тренду, згідно з якою фактичні дані про збитковість страхової суми вирівнюємо на основі лінійного рівняння:

де </,.* - вирівняний показник збитковості страхової суми (вирівняна збитковість); а0, а {, - параметри лінійного тренду; / - Порядковий номер відповідного року. Параметри лінійного тренду визначаємо методом найменших квадратів, вирішивши наступну систему рівнянь з двома невідомими:

де п - число аналізованих років.

Дану систему рівнянь можна спростити, якщо почати відлік років з середини ряду. Тоді а система рівнянь прийме вигляд

Розрахунок параметрів лінійного рівняння показаний в табл. 4.2.

Таблиця 4.2. Розрахунок параметрів рівняння прямої і середньоквадратичного відхилення фактичних значень збитковості від вирівняних

Розрахунок параметрів рівняння прямої і середньоквадратичного відхилення фактичних значень збитковості від вирівняних

Після підстановки розрахункових даних з табл. 4.2 отримуємо

Таким чином, лінійне рівняння має наступний вигляд:

Підставляючи значення / в рівняння, визначаємо вирівняні рівні збитковості страхової суми для кожного року (див. Табл. 4.2, графа 6).

Прогнозована збитковість страхової суми на наступний (за останнім аналізованих) рік складе

Отже, основна частина нетто-ставки на наступний за даним періодом рік (Г0) дорівнює 3,76% страхової суми. 2. Ризикована надбавка

тут а - середньоквадратичне відхилення фактичних рівнів збитковості від вирівняних:

Після підстановки розрахованих в табл. 4.2 показників (підсумок графи 8) в наведену формулу отримаємо

Коефіцієнт р у формулі для розрахунку ризикової надбавки залежить від заданої гарантії безпеки у (тієї ймовірності, з якою зібраних внесків вистачить на виплати страхових відшкодувань) і числа аналізованих років п. Значення р береться з використовуваної в даній методиці табл. 4.3.

Таблиця 4.3. Значення коефіцієнта β, залежного від гарантії безпеки (у) і числа аналізованих років (n)

Значення коефіцієнта β, залежного від гарантії безпеки (у) і числа аналізованих років (n)

При гарантії безпеки 0,9 для п'яти аналізованих років коефіцієнт р дорівнює 1,984. Ризикована надбавка

3. Нетто-ставка

4. Брутто-ставка (див. Формулу (4.15))

Для розрахунку страхових тарифів по ризикових видах страхування страхові компанії можуть використовувати й інші методики, обгрунтованість яких повинна бути підтверджена за допомогою математичних методів, що враховують специфіку страхових операцій.

Нижче представлена методика розрахунку страхових тарифів по ризикових видах страхування, пропонована статистиками.

В основі розрахунку нетто-ставки лежить збитковість страхової суми за період, що передує розрахунковому (зазвичай за п'ять попередніх років).

Основна частина нетто-ставки (7 "0) дорівнює середній збитковості страхової суми за попередній період і визначається за формулою

де п - число років.

Ризикована надбавка (Тр) визначається але такою формулою:

де про - середньоквадратичне відхилення збитковості страхової суми за попередній період, яка визначається по формулі

де Г- коефіцієнт довіри, що залежить від необхідної ймовірності, з якою зібраних страхових внесків вистачить на страхові виплати за страховими випадками. Деякі значення цих величин наведені в табл. 4.4.

Таблиця 4.4. Значення ймовірності при різній величині коефіцієнта довіри

Значення ймовірності при різній величині коефіцієнта довіри

Приклад 5. У страхової організації мали місце наступні значення показника збитковості страхової суми по добровільному страхуванню домашнього майна громадян:

Показник

Роки

1-й

2-й

Третій

4-й

5-й

Збитковість страхової суми,%

1,2

1,4

1.1

1,5

Визначити:

  • 1) основну частину нетто-ставки;
  • 2) з імовірністю 0,954 ризикову надбавку;
  • 3) нетто-ставку і брутто-ставку за умови, що навантаження але страхуванню домашнього майна становить 26% в брутто-ставці.

Розв'язання.

1. Основна частина нетто-ставки буде дорівнює середній збитковості страхової суми за попередні п'ять років (див. Формулу (4.16))

2. Для розрахунку ризикової надбавки (див. Формулу (4.17)) спочатку визначимо коефіцієнт довіри.

При ймовірності 0,954 1 = 2 (див. Табл. 4.4).

Потім розрахуємо середньоквадратичне відхилення (див. Формулу (4.18))

Звідси

3. Нетто-ставка (див. Формулу (4.11))

4. Брутто-ставка (див. Формулу (4.15))

Тарифна політика страховиків і принципи її формування

Тарифна політика - цілеспрямована діяльність страховика з розробки та обгрунтуванню страхових тарифів з метою забезпечення доступності страхових послуг і прибутковості страхових операцій.

Тарифна політика базується на наступних принципах:

1. Еквівалентність страхових відношенні сторін.

Розмір нетто-ставки повинен максимально відповідати ймовірності збитку, забезпечуючи тим самим зворотність коштів страхового фонду за період страхування тієї сукупності страхувальників, в масштабі якої формується страховий тариф.

2. Доступність страхових тарифів для широкого кола страхувальників.

Надмірно високі ставки перешкоджають розвитку страхування, скорочуючи попит на страхові послуги.

3. Стабільність розмірів страхових тарифів протягом тривалого періоду.

Незмінні розміри страхових тарифів зручні як страховикам, так і страхувальникам:

  • - Страховики мають можливість формувати і зберігати певне коло страхувальників, підтримувати на необхідному рівні фінансову стійкість і платоспроможність;
  • - Страхувальники можуть планувати свої витрати на страхування, а також отримувати економічну вигоду, купуючи страховий захист без збільшення своїх витрат на ніс протягом певного періоду.
  • 4. Гнучкість страхових тарифів з урахуванням особливостей ризикових обставин.

Страхові тарифи повинні встановлюватися диференційовано залежно від факторів, що впливають на ймовірність настання страхового випадку. Для обліку конкретної ступеня ризику до диференційованих страхових тарифів необхідно застосовувати підвищувальні і знижувальні коефіцієнти.

5. Забезпечення самоокупності та рентабельності страхових операції.

Розміри страхових тарифів повинні забезпечувати надходження страхових премій у обсязі, що дозволяє не тільки покривати витрати страховика, але і отримувати прибуток.

 
<<   ЗМІСТ   >>