Повна версія

Головна arrow Документознавство arrow ДОКУМЕНТАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ОБ'ЄКТ І ПРЕДМЕТ ДОКУМЕНТАЦІЙНОГО СЕРВІСУ

Документаційний сервіс в сучасному суспільстві

У 1960-х рр. в розвинених країнах стали проявлятися якості нового - постіндустріального - суспільства. Динаміка його розвитку в значній мірі визначалася вже не індустріально-масовим виробництвом, а наукоємні, інформаційними технологіями і зростанням ролі послуг в соціальному і культурному сегментах сервісу. Постіндустріальне суспільство характеризується появою потужної електронної середовища та інформаційних технологій у всіх сферах діяльності. Інформатизація починає інтегрувати соціальні, технологічні, економічні, політичні, культурні механізми суспільного розвитку. Послуги, пов'язані з поширенням і обробкою інформації, утворюють в економіці світового господарства масштабний сектор сервісно-інформаційного виробництва.

Розвиток сервісу в економіці пов'язано з процесом активного інвестування в інфраструктурні галузі, які раніше розглядалися як знаходяться за рамками власне виробництва: в управлінську діяльність, ділові комунікації, підвищення професійної підготовки фахівців, корпоративну культуру.

В кінці XX в. в розвинених країнах було подолано історично склалося уявлення про сектор послуг як про другорядне, підпорядкованому і повністю залежить від промисловості. Ряд послуг - банківських, фінансових, інформаційних, управлінських, комп'ютерних визначається вже в ролі ведучих елементів національного розвитку. За оцінками вчених, виробництво послуг та інформації в суспільстві в майбутньому

то значно перевищить виробничо-товарний сектор. Домінуюче значення займають виробництво знань, духовних цінностей.

Перерахуємо ознаки послуг, які надають сервісної діяльності як економічного явища специфічний характер.

  • 1. Процес надання послуги є особливого роду діяльність, для якої характерно партнерська взаємодія виробника і споживача. Результатом цієї діяльності виступають користь, блага, особливо значущі для споживача, в силу чого він оплачує працю виробника послуг за ринковою вартістю.
  • 2. Послуги, що надаються носять нематеріальний, невещний характер, хоча для виробництва послуг, як правило, необхідні матеріальні ресурси, техніка, обладнання.
  • 3. Послуги не існує до початку їх надання; їх не можна зберігати, складувати. Процес виробництва послуги може відбуватися одночасно з процесом їх споживання.
  • 4. Споживач нерідко бере пряму участь в процесі виробництва послуги. Наприклад, при забезпеченні перукарень, освітніх, медичних, рекреаційних послуг. Однак, генерація цілого ряду послуг можлива і без участі споживача. Але він повинен прийняти послугу на завершальному етапі.
  • 5. Споживач послуги не є власником послуги. Він її споживач.
  • 6. Надання послуг - це діяльність, тому послуги не можуть бути протестовані і оцінені перш, ніж споживач їх отримає. Це не означає, що процес надання послуг не регламентований. Багато характеристики і показники послуг обговорюються і встановлюються до початку надання послуги.

Зазначені якості роблять послуги і сервісну діяльність в цілому особливим видом економічної активності, що вимагає від виробника послуг кваліфікації, підприємливості, комунікабельності. В процесі взаємодії зі споживачами виробники вдосконалюють прийоми і методи праці і поведінки, враховують типові і індивідуальні запити.

Слід звернути увагу на відмінність понять «послуга» і «сервісний продукт». Останнє поняття набагато ширше і частіше за все носить комплексний характер, оскільки в його створенні беруть участь різні виробники. Крім того, в створенні сервісного продукту можуть брати участь технічне обладнання, матеріальні предмети, споруди, навіть навколишнє середовище (наприклад, ландшафт, клімат в туристичному продукті). Сервісний продукт може генеруватися не тільки на рівні взаємодій організацій, а й на рівні відомчому і навіть національному.

Сфера послуг формує в національній економіці третинний сектор, де працівники та сервісні організації взаємодіють з людьми або трудовими колективами, орієнтуючись на їхні потреби. Цей сектор включає в себе зв'язок, транспорт, торгівлю, державне адміністрування, освіту, охорону здоров'я, побутове обслуговування та ін.

В останні роки сформувався четвертинний сектор, що включає в себе науково-дослідні, інформаційно-комунікаційні, телекомунікаційні послуги, високоінтелектуальні творчі послуги.

Розвивається венчурний бізнес - просування в виробництво наукових розробок і винаходів. Таким чином, сервісна діяльність представлена великими напрямками, безліччю сегментів, праця в яких значно відрізняється за характером і специфікою. Наприклад, зміст праці працівника банку, поштового службовця, працівника медичного або освітнього закладу, контори ритуальних послуг, розробника інформаційної системи трудносопоставіми.

Хоча є певна спільність в споживачах послуг і цілепокладання сервісної діяльності, що полягає в задоволенні певних потреб суспільного, групового та індивідуального характеру.

Відповідно до прийнятої класифікації сервісних послуг з шістьма укрупненими класами розрізняють: виробничий сервіс, сервіс сфери суспільного устрою (охорона громадського порядку), соціально-культурний сервіс, інтелектуальний сервіс (документаційного, юридичний, освітній), сервіс в сфері обігу товарів і послуг (складське господарство, транспорт, торгівля), господарсько-побутової сервіс (міське господарство, побутові послуги населенню) (рис. 1.1).

В рамках виробничого та інтелектуального сервісу розвинувся сегмент ділових послуг (інформаційні, телекомунікаційні, адміністративні, комунікативні, рекламні, організаційні, фінансові, страхові, виставкові та ін.)

Види сервісних послуг

Мал. 1.1. Види сервісних послуг

Документаційний сервіс - це, образно висловлюючись, два в одному. І інформація, і комунікація, оскільки призначення документа - забезпечувати потреби суспільства в інформації та особливих, документних комунікаціях.

Документні комунікації мають ряд важливих характеристик, а саме: достовірністю інформації, що передається та наданої інформації, точністю, адресність, актуальністю, системністю. Потреби в інформації з названими характеристиками сформували такі соціально-економічні явища, як документні ресурси, документопотоки і документообіг - ключові поняття документаційного сервісу.

Інформатизація суспільства внесла певні зміни в ці поняття і в технології їх формування і функціонування.

Одночасно зі значними ТЕХНОТРОН змінами в сфері документно-комунікаційних систем відбувається різке зростання їх значимості. Проблеми обробки, використання, зберігання та захисту документованої інформації висунуті в ряд стратегічних проблем цивілізації. Це обумовлено важливістю нового виду ресурсу - інформаційно-документаційного, необхідного для ефективної діяльності окремих організацій, корпорацій, відомств, соціальних груп, державного апарату, суспільства в цілому. Під інформаційно-документаційне ресурсом розуміється систематизована документована інформація, що циркулює в документних комунікаційних системах.

 
<<   ЗМІСТ   >>