Повна версія

Головна arrow Педагогіка arrow ДОШКІЛЬНА ПЕДАГОГІКА

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДОШКІЛЬНИКІВ

Гра - провідний вид діяльності дошкільників; соціокультурне явище, своєрідний результат освоєння і присвоєння дитиною соціокультурного досвіду, спосіб входження в світ дорослих. Через гру діти осягають специфіку відносин дорослих, принципи життєдіяльності суспільства (звичаї, звичаї і т.д.); освоюють і відображають в ігрових діях, рольовому спілкуванні соціальні функції, взаємовідносини, норми поведінки та ін .; осягають способи межсуб'ектной взаємодії і нр. В ігровому співтоваристві у дітей виникає орієнтація на оточуючих, розвивається вміння оцінювати свої дії і вчинки з точки зору вимог культури суспільства.

Звернення до гри як специфічного явища дійсності має давню, багатовікову історію. Ще античні філософи відзначали важливу роль гри в житті людини. Аристотель підкреслював, що ігри готують до майбутніх серйозних занять. Платон відзначав дивовижні властивості гри (перевтілення, переживання забавного, піднесеного, трагічного і т.д.), стверджував, що жити треба, граючи. Ф. Фребель, засновник ігровий дидактики, писав, що гра - не порожня забава: гри несуть глибокий сенс.

У вітчизняній педагогіці і психології гра розкривається з різних позицій; обґрунтовується як засіб навчання, виховання і розвитку дітей. У традиційній педагогіці існує три способи побудови гри:

  • 1) предметно-дієвий , пов'язаний з освоєнням функціональних властивостей предметів, використанням предметів-заступ- ників, умовно-ігрових дій «начебто», «понарошку»;
  • 2) рольової , що полягає в прийнятті дітьми певних ролей, використанні рольових діалогів, становленні рольової поведінки;
  • 3) сюжетостворення - спосіб, пов'язаний з вибудовуванням ігрових дій в певній логіці, їх об'єднанням в загальну сюжетну лінію.
 
<<   ЗМІСТ   >>