Повна версія

Головна arrow Педагогіка arrow ДОШКІЛЬНА ПЕДАГОГІКА

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

КОМПОНЕНТИ ВІЛЬНОЇ САМОСТІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ

У самостійній діяльності дошкільнят, як і в будь-який інший, повинні бути присутніми три компоненти: орієнтовний , виконавчий і контрольно-корекційний. Посилаючись на теоретичні праці А. В. Запорожця, А. Н. Леонтьєва, розкриємо змістовну сторону всіх компонентів, що входять у вільну самостійну діяльність дітей.

  • 1. Орієнтовний компонент включає в себе:
  • 1) мотив - стимул до діяльності. У дошкільнят домінуючим мотивом виступає інтерес : дитина вибирає лише ті ігри та дозвільні заняття, які є для нього привабливими і бажаними, пробуджують радість творчості. Інтерес виступає тим потенціалом суб'єктивної виборчої активності, яка стимулює діяльність дитини, створює сприятливий емоційний фон для організаційних і організаторських проявів, реалізації індивідуальних дозвіллєвих захоплень;
  • 2) мета - вона спрямовує і регулює особистісну активність, поведінку дітей; їй підпорядковуються всі компоненти діяльності.

Мета обумовлює характер організації діяльності (спільна або автономна), прояв особистісних якостей, вольових процесів;

  • 3) сукупність знань і уявлень. Успіх орієнтовною частини багато в чому визначається наявністю особистісного досвіду , основу якого складають знання та уявлення, необхідні для організації дозвіллєвих ігор і справ. В їх число входять:
    • а) знання і уявлення про специфіку виконання різних видів діяльності (малювання, конструювання, ручної праці та ін.). Їх можна визначити як опорні ; вони забезпечують змістовність обраного дитиною справи, різноманітність дій, творчий характер виконання. Наприклад, в аплікації - знання різних способів вирізання, наклеювання, розташування на аркуші паперу; в музичній діяльності - знання елементів музичної грамоти, прийомів гри на дитячих музичних інструментах, танцювальних рухів і т.д. Ці знання служать важливою умовою для переходу від бажаного до реального втілення задуму;
    • б) знання і уявлення про процес організації діяльності, про послідовність дій, що призводять до виконання всіх компонентів діяльності, до досягнення заздалегідь задуманого результату. Вони є інваріантними , незалежними від вибору дитиною виду самостійної діяльності; забезпечують усвідомлене виконання всіх її компонентів і можуть бути представлені у вигляді правил, схем, інструкцій, алгоритмічних приписів. Па основі актуалізації особистісного досвіду намічається план;
  • 4) планування - визначення засобів і послідовності етапів, дій, необхідних для досягнення поставленої мети.
  • 2. Виконавчий компонент включає в себе організаційні дії і дії, зумовлені специфікою конкретного обраного дошкільнятами дозвіллєвого справи, ігри:
  • 1) організаційні дії є спільними для всіх видів самостійної діяльності; складають частину основної роботи, виступають невід'ємним елементом будь-якого самостійно обраного дитиною заняття. У розряд організаційних дій входять визначення мети, планування, підготовка необхідних атрибутів, предметів, контроль за способом виконання та ін .;
  • 2) дії, зумовлені специфікою самостійно обраного справи, ігри , носять специфічний характер, оскільки застосовуються всередині одного конкретного виду діяльності, забезпечуючи її змістовність, різноманітність дій, стиль виконання. Наприклад, у ліпленні - володіння технікою розкочування пластиліну, з'єднання деталей, прикраси з використанням елементів декоративності і ін .;
  • 3) результат - реалізована мета. У продуктивних видах діяльності - це матеріальні предмети (малюнок, саморобка, споруда). У непродуктивних видах діяльності (ігровій, комунікативній) результатом є позитивні емоції (А. Н. Леонтьєв), виконання взятої на себе ролі (Д. Б. Елько- нин) і ін.
  • 3. Контрольно-коригувальний компонент включає в себе контроль за способами дій, зіставлення отриманого результату з поставленою метою. Успішність виконання всіх перерахованих компонентів вільної самостійної діяльності залежить від вміння дітей організувати її.

Уміння організовувати самостійну діяльність відноситься до числа загальних і включає в себе цілий ряд організаційних умінь , кожне з яких, в свою чергу, ділиться на операції , тобто способи їх виконання (табл. 2.5).

Таблиця 25

Організаційні вміння і способи їх виконання

організаційні

вміння

спосіб виконання

1

Уміння виділити мета діяльності, прийняти мета від інших при організації спільних видів діяльності

  • 1. Визначити, що робити, у що грати і т.п.
  • 2. Погодитися або не погодитися з пропозицією однолітка (однолітків).
  • 3. У разі незгоди аргументувати причину

2

Уміння планувати послідовність дій, що забезпечують успішність виконання поставленої мети

  • 1. Підбір засобів, предметів, необхідних для реалізації обраного виду діяльності.
  • 2. Продумування основних етапів, послідовності дій, що призводять до бажаного результату

3

Уміння реалізувати намічене, використовуючи для цього заздалегідь продумані атрибути, предмети, залучаючи особистий досвід, поради педагога, однолітків

1. Підготовка всього необхідного до здійснення діяльності та прибирання

після закінчення (для тих видів діяльності, де необхідні кошти).

  • 2. Реалізація намічених в процесі планування способів дій, взаємодії з однолітками.
  • 3. Реалізація способів дій, взаємодії з однолітками в процесі виконання діяльності

Закінчення табл. 25

організаційні

вміння

спосіб виконання

4

Уміння здійснити самоконтроль

  • 1. Контроль за процесом організації діяльності.
  • 2. Порівняння отриманого результату до поставленої мети

5

Уміння здійснити самооцінку

  • 1. Аналіз результату діяльності з позиції якості отриманого результату.
  • 2. Аналіз результату діяльності з позиції організації, здійснення організаційних дій

Всі організаційні вміння тісно пов'язані між собою, тому недостатня сформованість одного з них впливає на характер виконання наступного і неминуче знижує загальний рівень вміння організовувати самостійну діяльність в цілому. Будучи взаємопов'язаними, ці вміння знаходяться в певній ієрархії: тільки дотримуючись представлену вище послідовність їх здійснення, можна досягти успішної самореалізації дітей у вільній самостійної діяльності, оволодіти вмінням її організації, розвинути у старших дошкільників культуру дозвільної діяльності. Розглянемо кожне організаційне вміння докладніше.

  • 1. Уміння виділити мета діяльності , прийняти мета від інших при організації спільних видів діяльності. Включення дітей в різні види спільної та індивідуальної дозвільної діяльності, вибір тематики ігор, галузі художньої творчості і т.д. визначаються їхніми інтересами, емоційним настроєм, сформованими дружніми взаєминами з однолітками, а часом і натхненням. Мета спрямовує дії дитини, сприяє концентрації уваги, стимулює вольові зусилля, творчі прояви. У процесі організації самостійної діяльності вибір мети забезпечує корисну зайнятість дітей, а її усвідомлення - раціональні дії дитини, захопленість улюбленою справою, отримання бажаного результату.
  • 2. Уміння планувати дії , що забезпечують успішність виконання поставленої мети. Суть цього вміння полягає у виділенні коштів, умов, способів дій, які повинні привести до досягнення поставленої мети. Дошкільник не схильний до детального планування ланцюжка дій, покрокового продумування послідовності їх виконання. Для дітей даного віку характерна схематичність планування: вони можуть виділити і висловити словами лише окремі етапи роботи, виконання ігрових дій. Однак це вміння дуже важливо. Обдумування в розумовому плані ходу виконання діяльності привчає дітей до більш усвідомленого виконання самих дій (ігрових, образотворчих, рухових і ін.). Крім того, в умовах самостійної діяльності планування далеко не завжди проявляється в словесному іроговаріваніі, виражається в мові. Сформованість вміння планувати простежується в раціональних діях дітей, дотриманні необхідної послідовності виконання, в досягненні якісного результату.
  • 3. Уміння практично реалізувати намічене. У дошкільнят практична реалізація наміченого буває значно багатшим і різноманітнішим попереднього планування. Це пояснюється віковими особливостями дітей, зокрема неготовністю здійснювати тривалу внутрішню роботу, при якій свідомо і довільно регулюються всі спонукання і майбутні дії. Захопленість роботою, грою часто спонукає дитину до дій, способам поведінки, спонтанно що виникли в процесі здійснення самостійної діяльності. Педагогу слід схвалювати поява нових задумів, способів дій, варіантів вирішення поставлених завдань і т.п.
  • 4. Уміння здійснити самоконтроль. У вільній самостійної діяльності дитини мають місце два види самоконтролю: підсумковий і процесуальний. Суть підсумкового самоконтролю полягає в порівнянні отриманого результату до поставленої мети і подальшим виправленням неточностей, помилок і т.д. Цей вид самоконтролю торкається ходу діяльності, тобто послідовність, повноту, правильність виконання дій. Процесуальний , або післяопераційний , самоконтроль є зіставлення дитиною Ваших дій з наміченою метою. У продуктивних видах діяльності (малювання, ручна праця та ін.) Важливі обидва види самоконтролю. Для ігрової, рухової, комунікативної діяльності можливий лише в разі процесуальний самоконтроль.
  • 5. Уміння здійснити самооцінку. Після виконання дозвільної діяльності дитина повинна спонукати до аналізу процесу виконання тієї чи іншої діяльності, а також отриманого результату. У продуктивних видах діяльності оцінюється як результат, тобто отриманий продукт (малюнок, саморобка і т.п.), так і процес організації діяльності. У непродуктивних видах діяльності оцінюється тільки процес їх організації, що навіть в старшому дошкільному віці можливо лише під керівництвом дорослих.

На підставі всього вищесказаного можна зробити висновок, що вміння організовувати вільну самостійну діяльність являє собою засвоєний дитиною комплекс дій: уміння поставити або прийняти від однолітків мета діяльності; спланувати послідовність виконання дій; реалізувати намічене; вміння здійснити самоконтроль і самооцінку.

 
<<   ЗМІСТ   >>