Головна Педагогіка
ДОШКІЛЬНА ПЕДАГОГІКА
|
|
|||||||||
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙЕ. А. Флерина показала прямий зв'язок між навчанням і дитячою творчістю, довела, що творчість дошкільнят не спонтанний, а педагогічно обумовлений процес; розробила програму навчання дітей образотворчої діяльності. Важливе місце Е. А. Флерина відводила ігровим методам і прийомам навчання ( «дощ іде», «пишу лист», «мотаємо клубки» і ін.), А також мистецтву, стверджуючи, що мистецтво показує дитині світ у всьому його різноманітті, збагачує новими враженнями та уявленнями. II. А. Ветлугіна розробила зміст, методи, форми, музичного виховання в дитячому садку; виділила етапи розвитку музичної творчості у дітей: 1) розвиток почуття ладу; 2) засвоєння ладової структури; 3) усвідомлення мажору і мінору. Вона розробила комплекс творчих завдань на заняттях з метою розвитку творчості у дітей; запропонувала поняття «самостійна музична діяльність» (виникнення художнього задуму, реалізація задуму, самоконтроль, що виражається в удосконаленні дитиною своїх дій по ходу розвитку діяльності). Т. С. Комарова центральною проблемою своєї дослідницької діяльності зробила дитяче образотворче мистецтво, запропонувала різноаспектну методику навчання дошкільнят образотворчої діяльності, показала важливу роль прикладного мистецтва і музики в організації занять малюванням і ін. Т. Г. Казакова розкрила поняття «дитяча творчість», показала методику його розвитку на заняттях малюванням; виділила поняття «тематичне заняття". Велике місце в розвитку дитячої творчості вона відводила заняття-екскурсії і заняття-бесіди про твори мистецтва. Н. П. Сакулина в центрі своїх наукових пошуків поставила формування узагальнених уявлень у дошкільників в процесі образотворчої діяльності; обґрунтувала зміст і методи естетичного виховання дошкільників; розробила періодизацію розвитку образотворчої діяльності в дитячому віці, на основі якої були створені програми але формуванню образотворчої діяльності. Однією з перших вона розкрила поняття «художня діяльність дошкільнят», показала зв'язок такої діяльності з розумовою і моральним вихованням дітей. Художньо-естетична діяльність дошкільнят нерозривно пов'язана з проявом і розвитком дитячої творчості. Аналіз наукової літератури показує, що дитяча творчість розглядалося в різних аспектах: як процес; діяльність; як розвиток креативності особистості. Творчість дошкільників зв'язується з високим рівнем розвитку продуктивного уяви, самостійності, знаходженням дитини в активному стані, наявністю базисних знань, умінь; з розвитком художніх здібностей, естетичного сприйняття; оволодінням системою розумових дій і ін. Було показано, що новизна дитячих відкриттів суб'єктивна: дитина робить відкриття для себе, а не для інших. Розвиток дитячої творчості передбачає опанування цілого ряду способів дій. Наприклад, в роботах О. М. Дьяченко виділяються такі способи дій, як опредмечивание (вміння бачити предмет в незавершеною фігурі і відповідно до цього домальовувати її) і включення (задану в малюнку фігуру дитина перетворює на другорядний елемент образу). В. Т. Кудрявцев виділяє чотири універсальних творчих здатності: реалізм уяви; вміння бачити ціле раніше частин; надсітуатівно- перетворювальний характер творчих рішень; дитяче експериментування. Не всяку дитячу продукцію можна віднести до творчої, тому дослідники пропонують критерії , які дозволять відокремити результати діяльності творчої спрямованості від репродуктивного характеру виконання. Л. А. Парамонова виділяє наступні показники дитячої творчості: новизна результату; емоційне ставлення до процесу; захопленість заняттям, діяльністю; варіативність рішень. О. М. Дьяченко обґрунтовує такі показники дитячої творчості, як оригінальність, структурованість і деталізація образів уяви. В цілому в дошкільній педагогіці розвиток дитячої творчості розглядалося з різних позицій:
ПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
|
<< | ЗМІСТ | >> |
---|