Повна версія

Головна arrow Педагогіка arrow ДОШКІЛЬНА ПЕДАГОГІКА

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ДИТИНИ ЯК СУБ'ЄКТА ВЛАСНОЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Становлення життєвого досвіду багато в чому залежить від активності самої дитини, від позиції, яку займає зростаюча особистість по відношенню до різних сторін світопізнання, іншим людям, самому собі. У зв'язку з цим зміст педагогічної роботи аксиологічно, якщо воно сприяє розширенню можливостей особистісної самореалізації в діяльності, сприяє збагаченню чуттєвого світопізнання, прояву емоційного ставлення до навколишньої дійсності.

При організації освітнього процесу необхідний паралельний аналіз життєвого досвіду та освітнього матеріалу. Якщо такий аналіз не проводиться, то накопичення життєвого досвіду, «вітагенний інформації» (А. С. Бєлкін) набуває формальний, схоластичний характер, а педагогічний процес позбавляється суб'єкт-суб'єктної взаємодії, орієнтації на підтримку неповторного «Я» дитини.

Становлення і розвиток суб'єктної позиції в педагогічному процесі в аспекті активного звернення до життєвого досвіду дітей може здійснюватися, по-перше, шляхом актуалізації життєвого досвіду дошкільнят, по-друге, через спонукання до рефлексії цього досвіду , що призводить до його збагачення і перетворення.

У молодшому і середньому дошкільному віці доцільно використовувати методи і прийоми, спрямовані на актуалізацію життєвого досвіду; це зокрема:

  • • створення ігрових ситуацій, що спонукають до самостійного самовираження (поява казкового персонажа, внесення декорацій і т.д.);
  • • схвальна оцінка особистісної самореалізації в діяльності (створення малюнка, вироби, виконання танцювальних рухів і т.д.);
  • • питання, які спонукають до спілкування з приводу раніше сприйнятих ситуацій, подій; підбір картинок, пов'язаних з переживанням аналогічних станів;
  • • створення позитивного емоційного фону для особистісних проявів (внесення нових атрибутів, використання художніх засобів, таких як поетичне слово, фрагменти музичних творів, і т.д.).

У старшому дошкільному віці педагог використовує методи і прийоми, які спонукають не лише до актуалізації особистого досвіду дітей, а й до рефлексії цього досвіду. До методів і прийомів, що спонукає до актуалізації життєвого досвіду в старшому дошкільному віці, відносяться:

  • • створення ігрових ситуацій, спрямованих на демонстрування індивідуально-неповторного, самобутнього рухового, ігрового, образотворчого та іншого досвіду, експресивних проявів;
  • • створення проблемних ситуацій, що спонукають до вираження свого ставлення до різних сторін світопізнання;
  • • використання наочного матеріалу (серій картин, ілюстрацій і т.п.), що сприяє вираженню свого ставлення до подій із залученням в якості аргументації прикладів з власного життєвого досвіду, оцінним висловлювань.

Методи і прийоми, які спонукають до рефлексії досвіду старших дошкільників, припускають усвідомлення і співвіднесення дитиною запропонованих способів вирішення етичних, емоціоген- них ситуацій з соціально прийнятими в суспільстві ціннісними формами поведінки. Вони використовуються в моменти, що вимагають акцентування уваги дитини на адекватних способах дій, моральний бік вчинків, поведінки. До них відносяться:

  • • питання, які спонукають до роздумів з приводу раніше пережитих подій, емоційних станів, адекватності особистісних проявів ситуації, що склалася;
  • • використання проблемних ситуацій, ілюстративного матеріалу емпатогенного змісту, спрямованого на узгодження (неузгодженість) запропонованого змісту з наявним у дитини досвідом їх вирішення.

Важливе місце відводиться позиції педагога, його ставлення до особистого досвіду дітей. Це ставлення може носити як оціночний, так і емпатійни (співчуваючий) характер. У першому випадку (при оцінюванні) педагог або приймає досвід дитини, підтримує його, або відкидає, аргументуючи свою незгоду. У другому випадку (вираз співчуття) педагог ідентифікує себе з емоційним станом дитини, що дозволяє досягти ефекту розуміння, суб'єкт-суб'єктних відносин. Необхідно постійно підтримувати в дітях впевненість у своїх силах, орієнтацію на успіх, створювати сприятливу обстановку для творчих проявів, самостійного вибору дій, способів вирішення пізнавальної задачі і т.д.

Ефективність становлення і розвитку суб'єктності дітей в освітньому процесі дошкільних установ залежить від наступних факторів:

  • 1) своєчасна діагностика особистісного розвитку дітей (змістовний опис суб'єктивних детермінант, отримання інформації про індивідуальному своєрідності особистості кожної дитини, його життєвому досвіді);
  • 2) педагогічна підтримка захопленості дітей, їх потреби в самоствердженні (надання кожній дитині можливості пред'являти своє «Я» одноліткам, іншим людям);
  • 3) створення умов, що забезпечують вільну реалізацію кожної дитини в різних видах діяльності, особливо пошуково-дослідницької та творчої спрямованості;
  • 4) допомога у розвитку самооцінки дітей на основі оцінки педагогом результатів діяльності, способів їх поведінки;
  • 5) характер взаємодії педагога з дітьми, організація спілкування, яке закріплює за кожною дитиною статус співучасника взаємодії, підтримує його неповторну індивідуальність, особистісну активність, орієнтацію на успіх. Пріоритет віддається діалоговим формам спілкування, довірчого характеру взаємодії, партнерським відносинам і т.п.

ПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

  • 1. Що собою являють суб'єкт освіти і суб'єктність?
  • 2. Виділіть характерні ознаки наступних категорій: «дитина як об'єкт освітнього процесу» і «дитина як суб'єкт освітнього процесу».
  • 3. Розкрийте методи і прийоми, що підтримують суб'єктну позицію дітей в освітньому процесі дошкільних установ. Уявіть їх у вигляді схеми.
  • 4. Виберіть із запропонованих тверджень той варіант, який узгоджується з сучасною практикою роботи з дітьми в дошкільних освітніх організаціях. Обгрунтуйте свою точку зору.
  • а) Освіта сучасних дітей будується з урахуванням їх особистісного

досвіду.

  • б) Освіта сучасних дітей будується з фрагментарним урахуванням їх особистісного досвіду.
  • в) Освіта сучасних дітей будується без урахування їх особистісного досвіду.
 
<<   ЗМІСТ   >>