Повна версія

Головна arrow Економіка arrow ЕКОНОМІКА ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

РИНОК ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ І ЗЕМЕЛЬНА РЕНТА

Під земельною рентою розуміється дохід із земельної ділянки, що не вимагає від своїх одержувачів підприємницької діяльності. Причиною виникнення земельної ренти є обмеженість пропозиції землі на відміну від пропозиції інших ресурсів, зокрема праці і капіталу, які є вільно відтворюваними ресурсами. Саме обмеженість, нееластичність пропозиції землі визначає особливості ціноутворення в сільському господарстві.

Крім обмеженості пропозиції землі, необхідно відзначити таку її особливість, як якісна неоднорідність земельних ділянок. Це означає, що продуктивність землі як фактора виробництва буде різною в залежності від її родючості, розташування (близькість до ринку збуту продукції), якості під'їзних доріг і т.п.

Оскільки кількість кращих за якістю земельних ділянок в умовах фіксованого, нееластичного пропозиції землі обмежена, попит на сільськогосподарську продукцію перевищує виробничі можливості земель. Ціни сільськогосподарської продукції утримуються в цих умовах на рівні, що забезпечує необхідну прибутковість виробництва і на гірших за якістю землях. Дохід, отриманий в цьому випадку на кращих за якістю землях, приймає форму диференціальної земельної ренти, утворення якої можна проілюструвати, використовуючи для цього апарат середніх і граничних витрат (рис. 2.37).

в

Мал. 2.37. Освіта диференціальної земельної ренти

На рис. 2.37 представлені результати використання трьох земельних ділянок різного родючості в умовах досконалої конкуренції (лінії попиту на продукцію кожного сільгоспвиробника абсолютно еластичні). Як випливає з даного малюнка, на ділянці а , що характеризується найнижчими середніми валовими витратами (АТС), буде отримана максимальна диференціальна рента, відповідна площі заштрихованого прямокутника. Дещо менша диференціальна рента буде отримана на ділянці 6, де АТС вище, ніж на ділянці а. І нарешті, на ділянці в диференціальна рента буде нульовий. Виробникові тут вдасться лише відшкодувати свої витрати, в тому числі і нормальну економічну прибуток. Таким чином, з викладеного випливає, що диференціальна рента - це дохід, що отримується в результаті використання ресурсів з нееластичним пропозицією і з високою продуктивністю. Графічна ілюстрація рівноваги на ринку земельних ресурсів представлена на рис. 2.38.

Рівновага на ринку земельних ресурсів

Мал. 2.38. Рівновага на ринку земельних ресурсів:

R - рента (орендна плата); Q - кількість землі

Як бачимо, конкретний розмір земельної ренти визначається тільки попитом на землю, а отже, рівнем цін тих товарів, які виробляються з використанням земельних ресурсів. Таким чином, поширена думка, що ціни товарів високі, так як землевласники беруть високу ренту, є помилковим. Вірно якраз протилежне припущення: землевласники отримують високий рівень ренти, тому що високі ціни товарів, вироблених з використанням земельних ресурсів.

У більшості країн з ринковою економікою земля має товарну форму, тобто купується і продається. Мінімальна сума грошей, за яку власник землі погодиться її продати, повинна бути такою, що, будучи покладеною в банк, принесе йому річний дохід, рівний за величиною річний земельну ренту, одержуваної з продаваної землі.

Позначивши ціну землі через Р 3 , можна записати Р 3 i = R, звідки

Наприклад, якщо щорічний дохід у вигляді ренти складе 1 000 000 руб., А ставка позичкового відсотка i = 5%, то ціна землі буде дорівнює

В реальній дійсності ціна землі залежить від безлічі факторів, що впливають на попит і пропозицію земельних ділянок (наприклад, від рівня інфляції), і може, отже, істотно відрізнятися від зробленої за розглянутою методикою оцінки.

 
<<   ЗМІСТ   >>