Повна версія

Головна arrow Логістика arrow Логістика

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ: ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

В результаті вивчення глави 8 підручника навчається повинен:

знати

  • • прийняту систему класифікації матеріальних запасів;
  • • сутність поняття оборотності запасів і показники, що характеризують цей процес;

вміти

  • • визначати склад і основні функції типів, видів і частин запасів;
  • • визначати параметри, пов'язані з оцінкою розміру і управлінням матеріальними запасами;
  • • планувати етапи розробки та впровадження систем раціонального управління запасами;

володіти

  • • здатністю провести порівняльний аналіз основних систем регулювання запасів;
  • • прийомами економіко-математичного моделювання в галузі управління запасами.

Класифікація матеріальних запасів і інтерпретація зміни їх величини

Запаси, так само як і взаємодіючі з ними потоки, в логістичних системах поділяються на матеріальні, інформаційні, фінансові, трудові та ін. Всі види запасів, крім матеріальних, прийнято називати резервами. Однак в бізнес-практиці найбільш часто зустрічається управління саме товарно-матеріальними запасами.

Як уже зазначалося в розділі 7.1, матеріальні запаси є економічною категорією і являють собою знаходяться на різних стадіях виробництва і обігу продукцію виробничо-технічного призначення, предмети споживання та інші товарно-матеріальні цінності, які очікують вступу в процес виробничого споживання, транспортування (відвантаження) або продажу .

Так само як у випадку з матеріальними потоками, різноманітність і відмінність функцій запасів вимагає їх класифікації. Система класифікації матеріальних запасів за основними ознаками з позицій теорії запасів наведена в табл. 8.1.

Таблиця 8.1. Класифікація матеріальних запасів

класифікаційний ознака

Найменування

классифик

ної

угруповання

Кошти, виділені групи запасів

За призначенням у виробничій або комерційної діяльності

типи запасів

  • 1. Сировина і матеріали
  • 2. Проміжні продукти
  • 3. Готова продукція
  • 4. Вироби для ремонту та утримання
  • 5. Товари для перепродажу
  • 6. Відходи виробництва і вторинні матеріальні ресурси
  • 7. Сільськогосподарські матеріали

За економічними функціями у відтворювальному процесі

види запасів

  • 1. Виробничі
  • 2. Запаси незавершеного виробництва
  • 3. Товарні запаси
  • 4. Транспортні запаси
  • 5. Державні матеріальні резерви
  • 6. Запаси домашніх господарств

З причин освіти і функцій в логістичному процесі

частини запасу

  • 1. Поточні
  • 2. Страхові
  • 3. Підготовчі
  • 4. Сезонні

За призначенням в виробничо-комерційної діяльності матеріальні запаси класифікують за типами (формам). Загальновизнаними типами матеріального запасу є:

  • 1) сировину та матеріали - власне сировину, основні і допоміжні матеріали, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, паливо, паливно-мастильні матеріали, тара і упаковка;
  • 2) проміжні продукти - напівфабрикати власного виготовлення. Ця форма запасу повністю еквівалентний такій його виду, як запаси незавершеного виробництва;
  • 3) готова продукція - кінцева продукція для даного підприємства і призначена для реалізації (продажу) на сторону;
  • 4) вироби для ремонту та утримання обладнання, машин, будівель, споруд і т.д. Сюди також відносять господарський інвентар, інструменти, малоцінні і бистроіз- нашивали предмети (МБП);
  • 5) товари для перепродажу - проміжні та кінцеві продукти в сферах розподілу і обігу, зміст яких не повинен переробці в даній конкретній фірмі;
  • 6) відходи виробництва, що підрозділяються на поворотні і безповоротні (чисті втрати). Сюди ж відносять і вторинні матеріальні ресурси (металобрухт, макулатура та ін.);
  • 7) сільськогосподарські матеріали, в складі яких виділяють: насіння і посадкові матеріали, корми і фураж, тварини на відгодівлі і молодняк тварин.

Виділення перших п'яти типів запасів є загальноприйнятим в зарубіжній літературі, які іноді називають ще формами запасів, обмежуючись лише трьома основними: сировина і матеріали (raw materials), проміжні продукти (work-in-process) і готова продукція (finished goods). У радянській економічній науці і господарській практиці при предметному змісті матеріальних запасів в складі їх форм сільськогосподарські матеріали виділяли окремо [1] . Такий підхід до виділення форм запасів цілком обгрунтований, оскільки сільськогосподарському виробництву властиві певні специфіка, що відбивається на закономірності формування, зберігання і споживання запасів. Значна специфіка спостерігається при утворенні і утилізації запасів відходів виробництва і вторинних ресурсів, яку також треба враховувати.

Сировина, матеріали, комплектуючі, паливо і т.д. - для виробничих фірм це матеріальний запас, необхідний для організації виробничого процесу. У міру вкладення в цей процес інших матеріалів і праці вони перетворюються в запаси незавершеного виробництва або запаси в формі проміжного продукту. Коли виробництво завершено, запас набуває форму готової продукції для даного виробника. В цілому форми запасу класифікуються залежно від обсягу вкладеного в них праці, сировини і матеріалів. Така класифікація є відносною в тому сенсі, що кінцева продукція одного виробника (постачальника) може бути лише вихідним матеріалом або напівфабрикатом для іншого, тобто бути готовою тільки до подальшого виробничого споживання.

Структура матеріального запасу фірми за типами багато в чому визначається її галузевою належністю, типом виробництва, рівнем її спеціалізації і кооперування. У промисловості, як правило, найбільшу питому вагу в структурі запасу становлять матеріали і готову продукцію. В окремих галузях обробної промисловості з тривалим виробничим циклом переважають запаси незавершеного виробництва (суднобудування, авіабудування і т.п.). Для ряду галузей сфери матеріального виробництва, зокрема виробників споживчих товарів (наприклад, підприємств харчової промисловості), упаковка може становити суттєву складову матеріального запасу. В окремих галузях економіки, наприклад сфері послуг і видобувних галузях промисловості, значна частина матеріального запасу може припадати на вироби для ремонту та утримання приміщень, будівель, споруд, обладнання та інших основних засобів.

У дистриб'юторських фірмах і торгових компаніях основна форма запасу - це товари для перепродажу та в незначній мірі інвентар, вироби для підтримки в справному стані обладнання та приміщень.

Поєднання форм запасу, виконуваних ними функцій в процесі суспільного відтворення, а також їх місцезнаходження дозволяє розділити сукупні матеріальні запаси на шість видів, з яких тільки перші чотири види розглядаються в теорії запасів.

  • • Виробничі запаси (manufacturing inventory) формуються в виробничих і сервісних системах і призначені для виробничого споживання. Їх основна функція - безперебійне і надійне матеріально-технічне забезпечення виробничого процесу, тобто задоволення виробничого попиту, який, як правило, є заданими. До виробничих запасів відносять предмети праці, що надійшли до підприємства-споживача, але ще не використані і не піддані переробці.
  • • Запаси (або заділи) незавершеного виробництва
  • (Work-in-process inventory) - це проміжні продукти, що знаходяться на різних стадіях виробничого процесу. Їх основне завдання - забезпечення безперервності, рівномірності і ритмічності виробничих процесів. Серед них розрізняють технологічні, оборотні, транспортні та страхові. При управлінні запасами незавершеного виробництва визначальними факторами є особливості технологічних процесів. Тому вони є одним з об'єктів управління у виробничому менеджменті, хоча в ньому і використовуються окремі елементи теорії запасів.
  • • Товарні запаси включають в себе запаси готової продукції на складах фірм-виробників, тобто збутові запаси (merchandise inventory), і переважну частину запасів, що знаходяться в каналах сфери обігу. Останні, в свою чергу, поділяються на запаси підприємств оптової торгівлі (distribution inventory) і запаси організацій роздрібної торгівлі (trade inventory). Основна економічна функція товарних запасів - забезпечення нормального ходу процесу продажів шляхом компенсації коливань в рівні попиту, який в даному випадку є, як правило, стохастичною величиною.
  • • Транспортні запаси (in-transit inventory; transportation stock; pipeline stock), або товари в дорозі (товари відвантажені) - це частина виробничих (товарних) запасів, що знаходяться в процесі доставки від постачальника до вантажоодержувача. З логістичних позицій транспортні запаси являють собою матеріальний потік в класичному трактуванні цього поняття.
  • • Державні матеріальні резерви (strategic reserves of the state), або стратегічні запаси (strategic storage; security reserves) - це сукупність запасів засобів виробництва і предметів споживання, що створюються і підтримуваних (оновлюваних і поповнюються) для використання в непередбачених і надзвичайних обставин. Федеральний закон від 29.12.1994 № 79-ФЗ «Про державний матеріальний резерв» визначає держ- резерв як особливий федеральний запас матеріальних цінностей. Запаси держрезерву стратегічних матеріалів і товарів призначені для мобілізаційних потреб, першочергових робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і стихійних лих, а також можуть бути використані для надання гуманітарної допомоги, надання регулюючого впливу на ринок, державної підтримки окремих галузей, підприємств та ін.

Державні матеріальні резерви і запаси домашніх господарств (house-hold stock) не є об'єктами дослідження в теорії запасів і далі розглядатися не будуть.

Основну частину сукупних матеріальних запасів становлять виробничі і товарні запаси. Саме на управління цими видами запасів орієнтовані теорія запасів і логістика запасів. З причин освіти і виконуваних функцій виробничі і товарні запаси можна умовно розділити на чотири частини: поточну, підготовчу, страхову та сезонну. Іноді ще виділяють спекулятивну частину, але такий підхід не є загальновизнаним.

Поточні (циклічні, або регулярні) запаси (base stock, cycle stock, lot-size stock) забезпечують безперервність постачання виробничого процесу між двома черговими поставками або безперебійність процесу реалізації (продажу). Поточні запаси утворюються з двох причин:

  • - через невідповідність обсягів поставки обсягами разового виробничого споживання або обсягів закупівлі обсягами продажів;
  • - через розрив у часі між моментом надходження матеріального ресурсу і початком його виробничого споживання або реалізації.

Поточні запаси складають основну частину виробничих і товарних запасів. Вони знаходяться, як правило, в динаміці, тобто їх рівень (розмір) є змінною величиною.

Підготовчі запаси (preparatory inventory) виділяються з виробничих запасів при необхідності додаткової їх підготовки перед використанням у виробництві (наприклад, сушіння лісу) або через проведення додаткового контролю їх якості (наприклад, вхідний лабораторний контроль в хімічній, харчовій промисловості та ряді інших галузей) . Підготовча частина може виділятися і в товарних запасах в разі, коли необхідно додатково підготувати матеріальні ресурси до відпустки споживачам або товари до продажу (наприклад, розфасовка і т.д.).

Страхові (гарантійні, або буферні) запаси (stabilisation stock, safety stock, buffer stock, fluctuation stock) необхідні для забезпечення безперервного ходу логістичного процесу в разі непередбачених обставин: відхилення в періодичності та в обсязі партії поставки від запланованої, зміни інтенсивності споживання матеріального ресурсу або при різких коливаннях величини попиту. Страхові запаси забезпечують надійність відповідних логістичних процесів. На відміну від поточної частини розмір страхових запасів - величина постійна. При нормальних умовах роботи ці запаси є недоторканними.

Сезонні запаси (seasonal inventory) утворюються при сезонному характері виробництва продуктів, їх споживанні або викликані дією транспортного фактора. Вони покликані забезпечити нормальну роботу в період сезонних перерв у виробництві або транспортуванні, а також згладити сезонні коливання величини попиту.

Виділяють ще деякі різновиди матеріальних запасів в залежності від їх рівня, можливостей подальшого використання і ін.

Перехідні запаси (final stock; residual inventory) - під ними розуміють залишки матеріальних ресурсів на кінець звітного періоду. Вони призначені для забезпечення безперервності виробництва і споживання в наступному за звітним періодом до моменту надходження чергової партії поставки.

Наявні запаси (inventory on hand) - всі види запасів, що зберігаються на момент обліку в логістичній системі.

Неліквідні запаси (dead stock; unsellable inventory) - товарні запаси, які не реалізовані протягом тривалого часу. Цей вид запасів в англомовній літературі часто називають ще «мертвими» або «віджилими» запасами.

Зайві (або невикористовувані) запаси (unneeded stock) - виробничі або товарні запаси, потреба в яких відсутня.

Наднормативні запаси (surplus stock; excess inventory) - ті, рівень яких перевищує встановлені норми запасів. У планово-розподільчій економіці нормування запасів носило директивний характер і було одним з інструментів централізованого управління. У ринковій економіці необхідність нормування запасів визначається конкурентними умовами зовнішнього середовища з метою зниження логістичних витрат.

Запаси знаходяться в русі (або динаміці), що може бути представлено в графічній або аналітичній формі. На рис. 8.1 і 8.2 приведені найбільш типові випадки руху поточних запасів.

Графічна інтерпретація руху поточного виробничого (або товарного) запасу

Мал. 8.1. Графічна інтерпретація руху поточного виробничого (або товарного) запасу

Графічна інтерпретація руху поточного збутового запасу йди запасів незавершеного виробництва

Мал. 8.2. Графічна інтерпретація руху поточного збутового запасу йди запасів незавершеного виробництва

Слід зауважити, що якщо в логістичному менеджменті традиційно прийнято говорити про рух поточного запасу (inventory flow), то це не зовсім відповідає дійсності. Строго кажучи, в даному випадку мова йде не про рух самого запасу (це матеріальні ресурси, що знаходяться в процесі зберігання або виконання з ними деяких інших логістичних операцій), а про зміну величини (розміру) поточної частини виробничого або товарного запасу (в деяких окремих випадках це може бути і поточна частина запасів незавершеного виробництва або навіть підготовча частина виробничого або товарного запасу).

У реальних логістичних системах характер формування і витрати запасу може бути найрізноманітнішим, але, як правило, динаміка розміру збутових запасів і запасів незавершеного виробництва виробничих структур мають більш складні закономірності в порівнянні з виробничими запасами.

Для прикладу на рис. 8.3 наведені графіки зміни величини збутового запасу конкретного підприємства (швейна промисловість) за трьома асортиментним позиціям (виробам) за один і той же період часу.

Представлені діаграми свідчать про досить складний характер зміни величини збутових запасів в конкретних бізнес-процесах. З них видно, що в загальному випадку рух запасу відображається деякої кривої лінією (пряма є лише окремим випадком) в інтервалах між

Приклади руху поточного збутового запасу виробничої фірми

Мал. 8.3. Приклади руху поточного збутового запасу виробничої фірми

суміжними поставками, яка залежить від початкового рівня запасу, характеру надходження матеріального (товарного) ресурсу і характеру його витрати (споживання, відвантаження, продажу). Витрата матеріального запасу може носити безперервний або дискретний характер. Більшість економічних процесів (у тому числі і логістичних) носить дискретний

8.2. Параметри запасів і показники їх оборотності _

характер, але часто з метою спрощення їх представляють як безперервні (наприклад, в межах однієї одиниці часу).

Аналітично рух поточної частини запасу може розглядатися як різниця функцій, що описують інтенсивність вхідного і вихідного матеріальних потоків логістичної системи (вузла, ланки):

де S 0 - початковий запас, тобто розмір запасу на момент часу t = 0; Р вх (0 - функція, яка визначає вхідний матеріальний потік; Р вих (г) - функція, що описує рух вихідного матеріального потоку.

Кількісна визначеність рівнів матеріального запасу дозволяє застосовувати до опису їх динаміки методи економіко-математичного моделювання, що детально буде продемонстровано нижче.

  • [1] Див .: Фасоляк Н. Д. Управління виробничими запасами (економічний аспект проблеми). М .: Економіка, 1972. С. 14.
 
<<   ЗМІСТ   >>