Повна версія

Головна arrow Соціологія arrow ДЕМОГРАФІЯ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ НАРОДОНАСЕЛЕННЯ

Ранні погляди на проблеми народонаселення

Інтерес до народонаселення виник в глибокій старовині. Так, в період рабовласницького ладу усвідомлювалася важливість чисельності населення держави і розміщення його по території. Актуалізація цих та інших питань, що стосуються народонаселення, була пов'язана з оподаткуванням, формуванням армій та ін. У стародавньому Китаї, Греції, Римі вівся облік населення за статтю та віком.

Одна з базових ідей Платона в «Ідеальному державі» полягала в обмеженні чисельності громадян, які проживають в місті. Основним методом боротьби з перенаселенням, на його думку, повинна була стати організація колоній. Аристотель також виступав за регулювання чисельності населення і в роботі

«Політика» він пропонував узаконити умертвіння хворих і немічних, «зайвих» новонароджених.

Китайський філософ Конфуцій зробив спробу визначити ідеальні пропорції між кількістю оброблюваної землі і чисельністю населення і в результаті висунув ідею про необхідність переселення людей з густонаселених територій на менш освоєні землі.

Утопісти I Мор і Т. Кампанелла досліджували як чисельність населення, так і шлюбно-сімейні відносини. Т. Мор ратував за зростання чисельності населення, вважаючи його умовою збільшення кількості благ, необхідних суспільству, і вважав переселення людей засобом регулювання чисельності населення на території. Утопісти визначили вік вступу в шлюб для отримання найкращого потомства.

Мислителі древнос ти і Середньовіччя, звертаючись до питань народонаселення, розробили концептуальні ідеї, що зачіпають проблеми чисельності населення, міграції, пов'язаної з перерозподілом населення по території, а також брачносгі.

 
<<   ЗМІСТ   >>