Повна версія

Головна arrow Маркетинг arrow МАРКЕТИНГ В ГАЛУЗЯХ І СФЕРАХ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА

Інновації всередині підприємства не реалізуються самі собою. Для результативного управління інноваціями необхідне вироблення ефективної інноваційної політики, яка надає потужний вплив на підвищення конкурентоспроможності підприємства і його продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Інноваційна політика - це фундамент побудови загальної стратегії підприємства і базова основа для подальшої розробки процесної і мережевий стратегії, маркетингової та фінансової (інвестиційної) політики.

Інноваційну політику можна представити в рамках трьох основних елементів: 1) постановка цілей і завдань інноваційного розвитку; 2) вироблення ефективних методів і засобів досягнення поставлених цілей; 3) підбір і організація кадрів, здатних вирішувати поставлені перед ними завдання. Інноваційна політика дає відповіді на питання, як використовувати інновації, яким чином поєднувати комерційну вигоду з виробництвом фундаментального наукового знання, як розподіляти ресурси між різними напрямками діяльності, як скорочувати цикли розробки продукції. Послідовність формування інноваційної політики на підприємстві можна представити у вигляді декількох основних етапів (рис. 13.1). [1]

Основні етапи формування інноваційної політики

Мал. 13.1. Основні етапи формування інноваційної політики

підприємства

ними планами розвитку. На основі результатів SWOT-аналізу, стану інноваційних процесів на підприємстві, його корпоративних орієнтирів зростання і розвитку здійснюється генерування інноваційних ідей. Перспективні нові і поліпшують технології ранжируют на основі класифікації інновацій, визначаючи їх можливості в плані економічного зростання і конкурентоспроможності підприємства. На етапі реалізації ці параметри послужать основою для внутрішньогосподарського аналізу і контролю планованих і досягнутих показників економічного зростання і розвитку.

  • 3. Дослідження інноваційної активності в попередньому періоді і оцінка сучасного стану інноваційної інфраструктури. Варіанти нових і (або) поліпшують технологій оцінюють з позиції їх ефективної реалізації в інфраструктурних умовах підприємства. Для цього проводять аналіз здійснених НДДКР, порівнюють отримані результати з майбутніми цілями і завданнями. В рамках такого аналізу отримують дані про економічні можливості підприємства з розробки та реалізації стратегії лідера, заснованих на нових технологіях, або послідовника, спрямованих на впровадження поліпшують продуктів.
  • 4. Формування інноваційних стратегій , узгодження їх за термінами , ресурсами і виконавцями. Це формування здійснюється з урахуванням альтернативних варіантів розробки і реалізації інноваційних проектів в різні терміни, з використанням ресурсів з різних джерел, із залученням різних фахівців.
  • 5. Визначення економічної ефективності , відбір і формування портфеля інноваційних проектів. Сформовані на попередньому етапі варіанти стратегій інноваційного розвитку представляють у формі інноваційних проектів або бізнес-планів. Поряд з кількісними показниками загальної і внутрішньогосподарської ефективності інноваційні проекти можна ранжувати за якісними характеристиками. Це ранжування дозволить класифікувати різнохарактерні проекти і сформувати з них портфель інноваційних розробок. При формуванні портфеля враховують такі основні ознаки проектів: ступінь важливості, терміни реалізації, життєвий цикл інновацій, які залучаються в інноваційний проект ресурси, рівень ризику.
  • 6. Оцінка інноваційного потенціалу та забезпечення на корпоративному рівні ефективного оперативного управління стратегіями інноваційного розвитку. На цьому етапі проводиться остаточний вибір на користь тієї стратегії інноваційного розвитку, яка відповідає вимогам організаційно-економічного забезпечення. Якщо за результатами оцінки інноваційного потенціалу можливості ефективної інвестиційної підтримки виявляються низькими, нову або поліпшує технологію можна включити в портфель інноваційних проектів і реалізувати розробки при більш сприятливих умовах. Якщо за результатами оцінки інноваційного потенціалу можливості ефективної інвестиційної підтримки виявляються високими, підприємство приступає до реалізації проекту. Досягнення поставлених цілей і завдань організовується і контролюється на рівні корпоративних відносин.
  • 7. Аналіз і контроль досягнутих стратегічних цілей інноваційного розвитку , виявлення відхилень. У процесі реалізації стратегій інноваційного розвитку забезпечується не тільки їх організаційно-економічна підтримка, а й своєчасне коректування при істотних змінах кон'юнктури на ринку, виведенні конкурентами продуктів-аналогів, появі нових наукових знань, дестабілізації економічної обстановки на самому підприємстві. Виявлені відхилення знаходять відбиток у реалізованих стратегіях інноваційного розвитку.

Для проведення активної інноваційної політики, спрямованої на економічне зростання і конкурентоспроможність підприємства на основі оцінки ефективності нових технологій і поліпшують продуктів, також необхідна подальша розробка відповідного організаційного забезпечення. Йдеться про те, що на практиці потрібно використовувати інструментарій, що дозволяє домогтися відображення в корпоративній планово-економічної роботи закономірних процесів генерування, оцінки, відбору і впровадження продуктових і технологічних нововведень. З цією метою потрібно науково-методична розробка питань визначення об'єктивно необхідних функцій з управління інноваційними перетвореннями, оптимального розподілу цих функцій між відділами, керівниками, підрозділами, встановлення управлінських процедур, прав, обов'язків і відповідальності між службами та посадовими особами в процесі розробки і реалізації стратегій інноваційного розвитку. Тоді стане можливим виконання таких функцій управління інноваційним розвитком, як облік, аналіз і контроль за регулюванням тих організаційно-економічних параметрів, від яких залежить ефективність нових і поліпшують технологій. За допомогою розподілу аналітичних процедур, а також контролю над досягненням поставлених цілей і завдань можна забезпечити найповніше використання можливостей економічного зростання і конкурентоспроможності на основі інновацій. Звідси організаційно-економічні підходи до формування ефективної інноваційної політики на підприємстві можна згрупувати і представити в рамках наступних основних управлінських процесів:

  • • організація інформаційного забезпечення;
  • • розподіл функцій між структурними підрозділами і посадовими особами на базі центрів відповідальності;
  • • встановлення нових функціональних обов'язків структурних підрозділів по розробці і реалізації стратегій інноваційного розвитку;
  • • визначення прав і відповідальності керівників і структурних підрозділів з упровадження нових і поліпшують технологій.

Рішення задач інформаційного забезпечення тісно пов'язане з формуванням плану корпоративного розвитку, в складі якого доцільно передбачити використання довідково-аналітичної бази, що відбиває досягнення науки і техніки, споживчі та конкурентні тенденції на ринку і нормативно-правові закономірності. Провідним виконавцем по розробці корпоративного плану може стати, наприклад, група стратегічного розвитку, в завдання якої входить вирішення наступних традиційних питань: збір та аналіз науково-технічної і ринкової інформації, забезпечення відділів та працівників спеціалізованими аналітичними матеріалами, оцінка та видача проектних матеріалів.

Відзначимо, що для ефективного інформаційного забезпечення необхідним є дотримання таких функцій, як збір і аналіз нормативно-довідкових баз даних і розподіл відібраних матеріалів між зацікавленими відділами. Дані функції по своєму} 'змістом досить однорідні з тими, які традиційно виконує група стратегічного розвитку. Для реалізації інноваційної політики на корпоративному рівні за доцільне доручити групі стратегічного розвитку спільно з патентно-ліцензійним відділом (якщо вони є на підприємстві) виконання таких робіт:

  • 1) аналіз джерел патентної інформації Федеральної служби з інтелектуальної власності, патентам і товарним знакам (Роспатенту), Федерального інституту промислової власності (www.fips. Ш), Всеросійської патентно-технічної бібліотеки, а також, по можливості і необхідності, Євразійської патентної організації ( www.eapo. org), Всесвітньої організації інтелектуальної власності (www.wipo. org), Європейського патентного відомства (www.epo.org), всесвітньої бази патентних даних (World Patent Index, www.derwent.com). Розподіл звітних даних але функціональним відділам (НДДКР, виробництво, маркетинг), збір зауважень від відділів за якістю інформації, а також узагальнення, аналіз і оцінка пропозицій щодо використання отриманої інформації;
  • 2) відстеження відомостей про виставках, конференціях, семінарах, присвячених презентації прогресивних технологічних розробок, вивчення і визначення можливостей впровадження передового досвіду;
  • 3) встановлення і систематизація взаємин з науково-інформаційними центрами, науково-дослідними організаціями, вищими навчальними закладами, венчурними фондами, бізнес-інкубаторами, технопарками, наукоград по трансферу інноваційних розробок;
  • 4) координація роботи інженерних служб, виробничих підрозділів, маркетингових і збутових відділів з генерування інноваційних ідей;
  • 5) облік проаналізованої патентно-ліцензійної та науково-технічної інформації при визначенні стратегічних орієнтирів економічного зростання і корпоративного розвитку підприємства.

Виконавши цю роботу, група стратегічного розвитку зможе не тільки забезпечити відповідні служби необхідною інформацією інноваційного характеру, а й використовувати отримані від фахівців висновки при визначенні корпоративних планів.

  • [1] Аналіз стану інноваційних процесів в попередньому періоді, вироблення рекомендацій. Основною метою проведення такого аналізаявляется вивчення динаміки, масштабів, форм і ефективності інноваційного розвитку на підприємстві в ретроспективі. Проведений аналізпозволяет виявити позитивні моменти і негативні тенденції, виробити рекомендації щодо їх обліку при формуванні напрямків інноваційного розвитку. 2. Розробка конкурентоспроможного інноваційного поведінки в майбутньому періоді, постановка цілей та завдань і їх координація з корпоратів-
 
<<   ЗМІСТ   >>