Повна версія

Головна arrow Маркетинг arrow МАРКЕТИНГ В ГАЛУЗЯХ І СФЕРАХ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ЦІНОУТВОРЕННЯ В СТРАХОВОМУ МАРКЕТИНГУ

Як і будь-який товар, страховий продукт має споживчу вартість і вартість (ціну). Споживча вартість страхового продукту визначається забезпеченням страхового захисту. Якщо страхова подія настає, то споживча вартість виражається у формі страхового відшкодування, покриття збитків страхувальника або в формі страхового забезпечення в разі страхування життя згідно з договором страхування. Вартість страхової послуги (ціна) виражається в страховий внесок (тариф, премії), яку страхувальник сплачує страховику.

Ціна страхового продукту - це страховий тариф, який в ринкових умовах при добровільному страхуванні встановлюється з урахуванням дії законів попиту і пропозиції, законів ринкової конкуренції. При обов'язковому страхуванні страховий портфель страхувальників формується державою і ринкові закони діють обмежено. Ціна страхування складається дещо інакше, ніж у сфері товарного обігу.

Страховий тариф (тарифна ставка) - це ставка страхової премії з одиниці страхової суми з урахуванням об'єкта страхування і характеру страхового ризику, яку страхувальник повинен заплатити при укладанні договору страхування. Договір страхування являє собою двосторонню угоду, згідно з якою страхувальник сплачує страховий внесок, а страховик зобов'язується виплатити страхову суму при настанні зазначених у договорі подій. Ціна цієї угоди - страхова премія, і її величина повинна бути достатньою, щоб: покрити очікувані претензії протягом страхового періоду; створити страхові резерви; покрити витрати страхової організації на ведення справ; забезпечити певний розмір прибутку. Страховий тариф має певну структуру, його окремі елементи повинні забезпечити фінансування всіх функцій страховика (рис. 5.1).

Склад тарифної ставки в страхуванні

Мал. 5.1. Склад тарифної ставки в страхуванні 1

Тарифна ставка, по якій страхувальник сплачує розраховану для нього страхову премію, називається брутто-ставкою. Вона складається з двох частин: нетто-ставки і навантаження. [1]

Нетто-ставка призначена для формування грошового фонду, з якого здійснюються страхові виплати. Навантаження використовується для покриття витрат страховика на проведення страхових операцій. До таких витрат належать оплата купа працівників страхової організації, витрати на виготовлення страхових документів (заяв, полісів, актів і т.п.), рекламу, господарські витрати (оренда приміщень, плата за комунальні послуги і т.д.) і ін. В навантаження може також включатися і прибуток, яку страховик передбачає отримати від страхової діяльності.

Основне завдання, яке ставиться при розрахунку тарифної ставки, пов'язана з визначенням імовірною суми виплат за страховими випадками та інших витрат страховика, що припадають на одиницю страхової суми або один об'єкт страхування.

Надзвичайно велике значення в страхуванні має правильний розрахунок страхових тарифів, адже страхова премія страхувальником сплачується на початку договору страхування, а виплата страхової суми страховиком, як правило, відбувається через деякий час (якщо взагалі має місце). Якщо тарифні ставки розраховані правильно, то страховик за рахунок отриманих страхових внесків може в повній мірі виконати взяті на себе зобов'язання, покрити свої витрати по проведенню страхування і отримати прибуток. Завищення тарифів буде перешкоджати укладанню договорів з потенційними страхувальниками. Заниження тарифної ставки може привести до того, що у страховика просто не вистачить коштів для здійснення страхових виплат, і в результаті настання страхового випадку завдані страхувальниками шкоди не буде відшкодовано. Остання ситуація вкрай негативно відбивається нс тільки на фінансовому становищі страховика, але і викликає недовіру до страхування з боку страхувальників.

Як будь-яка ринкова ціна, ціна страхового продукту коливається в залежності від ринкової кон'юнктури. Нижня межа ціни визначається витратами страхової компанії, верхня межа ціни - ціною попиту і величиною банківського відсотка за вкладами (позика, взята в банку, або накопичення в ньому грошей потенційними страхувальниками можуть виявитися вигідніше страхування).

Рівень цін на страхові послуги залежить від стану справ у конкретного страховика: величини і структури страхового портфеля, управлінських витрат, доходів від інвестиційної діяльності і т.п .; фаз життєвого циклу страхового продукту; ступеня його інноваційності та ін. В умовах гострої конкуренції на страховому ринку страховики нерідко вдаються до зниження страхових тарифів. Однак зниження ціни страхового продукту нерідко призводить до того, що страхувальник може засумніватися в якості страхової послуги або запідозрити обман. Тому ціна страхової продукції не повинна опускатися нижче певного психологічно прийнятного рівня, що знаходиться в межах очікувань споживача, щоб переваги, що випливають з придбання страхового продукту, перевершували в свідомості споживачів дискомфорт від сплати страхової премії.

Ціна як і раніше є основним чинником, що визначає збут страхових продуктів. Вона може стати як чинником залучення страхувальників, гак і причиною їх відходу до конкурентів. Взагалі страховики в економічно розвинених країнах вважають, що в середньому зміна страхового тарифу на 10% призводить до втрати або придбання 30% клієнтури компанії. Тому основною проблемою управління властивостями (якостями) страхової продукції є регулювання ціни страхових послуг. При недостатній пропозиції страхових продуктів і високому попиті на них у страхової компанії з'являється можливість протягом деякого часу підтримувати високий рівень страхових премій. У міру збільшення пропозиції страхових послуг страховики змушені знижувати розмір страхових премій, щоб не допустити втрати своїх клієнтів.

Правильне встановлення цін на страхові продукти багато в чому визначає успіх страхового підприємництва, впливає на можливість отримання прибутку від реалізації страхових продуктів і надання страхових послуг і її величину, підвищує активність страхувальників на страховому ринку і ступінь їх задоволеності.

  • [1] Кургін Е. А. Страховий менеджмент: управління діяльністю страхової компанії.Ми .: Рконсультант, 2005. С. 86.
 
<<   ЗМІСТ   >>