СПОСОБИ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ ВИВЧАЄ ЧИТАННЯ

При пильному читанні наукового тексту перед викладачем стоїть завдання навчити прийомам осмислення і аналізу тексту, що сприяє більш глибокому його усвідомлення. Способами досягнення цієї мети є установка викладача на сприйняття читаного, складання денотатного графа або моделі тексту.

Одним із способів досягнення цієї мети є пропонована учню установка викладача на сприйняття читаного. Така установка дається перед прочитанням тексту. Вона може бути дана як у вигляді попередніх питань викладача, так і у вигляді самопо- становки питань читає. За допомогою останніх можна домогтися доцільного зміни тексту при його переказі; порівняння змісту вивченого тексту з раніше засвоєним матеріалом; встановлення причинно-наслідкових зв'язків між явищами; розвитку вміння міркувати і робити самостійні висновки.

Відповідно до цих цілей перед прочитанням тексту можуть бути дані різні установки до його прочитання. Вони здійснюються за допомогою відповідних завдань, наприклад:

Прочитайте текст про психологію як науку. Перекажіть його так, щоб можна було уявити особливості різних галузей психології.

Прочитайте текст про довголіття людського життя. Порівняйте методи продовження життя, пропоновані в даному тексті, із запропонованими у вітчизняній геронтології, про які ви читали раніше.

Прочитайте текст про гіперінфляції. Обгрунтуйте причинно-наслідкові зв'язки між «повзучої інфляцією» і «гіперінфляцією».

Важливим засобом поглиблення розуміння навчального тексту є прийом самопостановкі питань до нього. Мета цього прийому - стимулювати в учнів прагнення краще зрозуміти текст. При такому підході навчальний текст стає джерелом проблем, які читач повинен дозволити. Методична сутність цього прийому - в постановці читачем перед собою питань, що відбивають пізнавальну сутність тексту. Самопостановку питань учнями можна стимулювати навідними питаннями, які викладач задає під час читання тексту, наприклад:

Які питання будуть обговорюватися в зв'язку з різними точками зору на обговорювану наукову проблему?

Самих учнів необхідно привчати ставити перед собою питання, природні для логіки розуміння наукового тексту. Так, при читанні тексту, в якому розглядаються, припустимо, різні наукові позиції, логічно очікувати питань:

У чому особливості різних підходів до означеної проблеми? Які плюси і мінуси кожної з наукових точок зору? У чому проявляється практична значущість пропонованого підходу?

Якщо текст, наприклад, про термоядерну енергію як основі енергетики, то логічно, що учні будуть очікувати в тексті відповідей на такі питання:

Що можна використовувати в якості палива в термоядерних реакторах? До якої температури необхідно нагрівати пальне в термоядерних реакторах? Яким способом можна створити термоізоляцію в термоядерних реакторах? У чому полягає спосіб отримання електроенергії на термоядерному реакторі?

Якщо текст, наприклад, про трансплантацію, логічна постановка учнями таких питань:

Що є причиною трансплантації? Де, коли і як були проведені перші досліди пересадки органів? Які успіхи цього напрямку науки?

Подібна самопостановка питань допоможе зробити читання тексту більш цілеспрямованим і усвідомленим.

Одним з можливих способів оптимізації навчання читання наукового тексту є його моделювання в наочно сприймаються і подаються зв'язках і відносинах ^[1] . Мета моделювання наукового тексту - допомогти іноземним студентам адаптуватися до сприйняття тексту спеціальності, полегшити читання і, в кінцевому підсумку, об'єктивно зрозуміти зміст тексту. Існують різні концепції і способи побудови моделей тексту; для роботи в аудиторії викладач може вибрати будь-яку зручну, на його погляд, концепцію і технологію побудови моделі тексту (див. § 2, 3).

• [1] Див .: Давидов В. В. Види узагальнення в навчанні. М., 1972.