Повна версія

Головна arrow Література arrow КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. НАУКОВА МОВА

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЧИТАННЯ

Читання відносять до рецептивних видах мовленнєвої діяльності, так як воно являє сприйняття готового графічно зафіксованого тексту. Процес читання характеризується певними психологічними механізмами. Як і для говоріння, для читання, в тому числі і наукового тексту, характерні механізми внутрішнього промовляння. При цьому рух органів мови є виразним у початківця навчання читання рідною або іноземною мовами і практично не фіксуються в ситуації, коли механізми читання вироблені. Внутрішнє про- говаріваніе є обов'язковою умовою засвоєння прочитаного.

Розуміння пропозицій можливо за умови, що у читача сформований і зберігається в пам'яті фразовий стереотип, що означає, що фрази з подібною структурою він уже зустрічав в науковому тексті, будував раніше такі або подібні моделі і їх модифікації. Сказане дозволяє зробити методичний висновок про те, що нова наукова лексика і граматичні конструкції, характерні для досліджуваних типів наукового тексту, повинні бути пояснені до читання. Важливо, щоб учень сам міг їх вимовити і вжити в мові.

Важливим психологічним механізмом читання є прогнозування. Уміння прогнозувати вже сформовано в рідній мові учня і має бути використано в процесі читання іноземною мовою. Прогнозування при читанні наукового тексту стосується як вербального, так і смислового аспектів мови. Здатність до прогнозування реалізується на основі врахування наявної ситуації, а також накопиченого досвіду читання наукових текстів. Позначений механізм має особливе значення для наукових текстів взагалі і текстів жанру підручника зокрема, що володіють жорсткою структурою, чіткістю і логічністю викладу.

Методичний висновок, який дозволяє зробити дана особливість психологічного механізму, полягає в тому, що під час навчання читання наукового тексту слід розвивати не тільки вміння впізнавати слово за окремими літерами або його частин, не тільки передбачити по початку пропозиції його кінець, але і передбачати розвиток наукової інформації , сенсу фрагментів або всього тексту в цілому.

 
<<   ЗМІСТ   >>