Повна версія

Головна arrow Інвестування arrow Управління інноваціями

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Становлення теорії інноватики

Основоположником теорії інноваційного підприємництва став Й. Шумпетер, який поставив в центр циклічного розвитку економіки інновації та фігуру "новатора-підприємця" (рис. 4).

Основні положення теорії Шумпетера.  пов'язані зі становленням інноватики

Рис. 4. Основні положення теорії Шумпетера. пов'язані зі становленням інноватики

Нововведення в розвитку економіки

У своїй першій великій роботі "Теорія економічного розвитку" Шумпетер розробляє теорію економічного розвитку, ставлячи в центр аналізу ті внутрішні фактори, які викликають економічний розвиток системи або "підривають" рівновагу ринкової системи зсередини.

Цими внутрішніми факторами, по Шумпетеру, стають нові виробничі комбінації, які й визначають динамічні зміни в економіці. Нові комбінації факторів виробництва отримали назви нововведень. У термінології Шумпетера "нововведення" не є синонімом слова "винахід", оскільки підприємницька діяльність пов'язана із застосуванням вже наявних коштів, а не зі створенням нових.

За Шумпетеру, щось нове в техніці і технології - це винахід, а якщо сюди ще підключився бізнес, то це вже інновація (нововведення).

Шумпетер виділяє кілька видів принципово нових комбінацій факторів виробництва: створення нового продукту; використання нової технології виробництва; використання нової організації виробництва; відкриття нових ринків збуту; відкриття нових джерел сировини.

Нововведення / інновації. Ці "нові комбінації факторів виробництва" Шумпетер називає "нововведеннями" або "інноваціями". Однак він вважає, що їх наявність - це всього лише "мертві" можливості (потенціал). Потрібна чиясь інноваційна активність, що пробиває дорогу новому.

Новатор-підприємець. Такий активної фігурою Шумпетер вважав новатора-підприємця. Він протиставив ірраціональну інноваційну діяльність підприємця в умовах ризику і невизначеності раціональної традиційної діяльності керуючого (менеджера) в стабільних умовах.

Ефективна монополія. Нововведення, що створюють монополію нового товару, відмінну від традиційної форми застійної монополії, - це стрижень конкуренції нового типу, яку можна назвати ефективною монополією. Вона більш дієва, ніж цінова конкуренція або, як її назвав Шумпетер, ефективна конкуренція. У теорії Шумпетера ефективна монополія є природним елементом економічного розвитку.

Роль банків і кредиту. Банки, по Шумпетеру, є особливим феноменом розвитку, так як вони видають повноваження на здійснення нових виробничих комбінацій. Вони виступають як посередники між бажанням здійснити інновацію і можливістю зробити це. Інвестування виступає як частина інноваційної діяльності. Плата за надання таких можливостей і являє собою відсоток, який є ціною, сплаченої за придбання нових продуктивних сил. Саме розвиток (а не кругообіг) в принципі потребує кредиту.

Прибуток як винагорода за підприємницьку діяльність. У сучасному трактуванні чистий прибуток розглядається як залишок після того, як здійснені виплати власником усіх факторів виробництва (відсоток, рента, заробітна плата, включаючи сюди ж витрати втрачених можливостей або так звані неявні витрати). В умовах досконалої конкуренції сукупний продукт зводиться до виплат факторів виробництва, тобто в цих умовах економічної (чистої) прибутку не існує.

Внесок Шумпетера в теорію прибутку безсумнівний. Прибуток в його динамічної моделі економічного розвитку виступає як винагороду за інноваційну підприємницьку діяльність, за відкриття та реалізацію нових комбінацій факторів виробництва, за втілення раніше невідомих ринкових можливостей у вигляді нових товарів, послуг, технологій і т.д. За Шумпетеру підприємницька прибуток носить тимчасовий характер і зникає, як тільки новаторська форма виробництва перетворюється на традиційну.

Трехціклічная схема розвитку економіки

Досліджуючи економічні зміни, Шумпетер запропонував схематичну картину складної циклічної моделі. Шумпетер враховував одночасно кілька синхронних рухів і створив теорію мультіціклічності. Після експериментів він зупинився на трехціклічной схемою. Цикли названі по імені економістів М. Д. Кондратьєва (період в 55 років), К. Жюглара (7-11 років) і Д. Китчина (2 роки 4 місяці). Ці цикли взаємопов'язані: кожен цикл Кондратьєва містить кілька циклів Жюглара, а кожен цикл Жюглара - кілька циклів Китчина.

Інноваційно-соціологічний аспект розвитку капіталізму по Шумпетеру

Саме з долею підприємництва Шумпетер пов'язував неминучий захід капіталізму. По-перше, функція індивідуального підприємця переходить до великим корпораціям. По-друге, капіталізм створює атмосферу очевидних (планованих) безперервних економічних змін (немає ризику, немає невизначеності). При виникненні корпорацій відбувається деперсоналізація інноваційної діяльності. Головними фігурами стають менеджери корпорацій, які за визначенням не мають схильності до нововведень, ризику і незалежності. Зникає фігура підприємця, зникають малі та середні ризикові фірми - зникає і можливість економічного розвитку. На рис. 4 дана загальна картина вкладу Й. Шумпетера.

 
<<   ЗМІСТ   >>