Повна версія

Головна arrow Менеджмент arrow ЕТИКА ДЕРЖАВНОЇ І МУНІЦИПАЛЬНОЇ СЛУЖБИ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ЕТИКЕТ УПРАВЛІНСЬКИХ ВЗАЄМОДІЙ НА ДЕРЖАВНІЙ І МУНІЦИПАЛЬНОЇ СЛУЖБІ

Хто вміє обходитися з людьми, той добре веде і приватні, і загальні справи, а хто не вміє, той і тут і там робить помилки.

Сократ

В результаті вивчення цієї теми студент повинен: знати

  • • особливості етикету державних і муніципальних службовців;
  • • правила службового етикету в конкретних ситуаціях ділового спілкування; вміти
  • • користуватися правилами службового етикету в ситуаціях службового спілкування, телефонних розмов, службового листування;

володіти

  • • навичками ведення ділової бесіди, переговорів;
  • • навичками проведення співбесіди, службового спілкування.

Дотримання вимог етикету необхідно в будь-якій життєвій ситуації, але є професії, в яких воно особливо важливо, часом визначаючи успіх справи або зумовлюючи його позитивні результати. До таких професій відноситься найширший шар керівників, управлінців і державної, і муніципальної, і недержавної сфери. Держава сьогодні гостро потребує не тільки в професійних, моральних, культурних кадрах апарату управління всіх рівнів, бездоганна поведінка яких є гарантом високого іміджу і авторитету влади.

Специфіка такого роду професійної діяльності, як державна і муніципальна служба, особливості соціально-правового статусу державного і муніципального службовця та похідних від нього відповідних службових ситуацій дозволяють говорити про етикет державних і муніципальних службовців (службовому етикеті) як одному з видів ділового етикету.

Етикет державних і муніципальних службовців - сукупність специфічних правил, що регламентують їх службову поведінку, зовнішні прояви взаємовідносини між людьми в процесі їх професійної діяльності, у всьому різноманітті форм службового спілкування у внутрішньому середовищі і з зовнішнім середовищем.

Поліфункціональність діяльності державних і муніципальних службовців і різноманіття службових ситуацій, що вимагають регламентації поведінки відповідними правилами етикету, визначають і різні види етикету, які обслуговують ці ситуації. Кожному типу спілкування і кожної конкретної ситуації відповідають свої - неписані або вербалізовані в нормативних документах - правила поведінки, диференціюючими ознаками яких можуть виступати службовий статус, стать, вік, характер соціальних ролей і зв'язків і т.п. Ці моделі поведінки включають особливості вітання, подання та обігу, зовнішнє оформлення ділової зустрічі, бесіди, ділових переговорів і прийомів, нарад, телефонних розмов і ділового листування, а також манери поведінки, зовнішнього вигляду і культури мовлення цивільного службовця.

В системі державної і муніципальної служби відносини будуються на основі жорсткої субординації, а рольова структура особистості службовця представлена безліччю різних, часто суперечливих соціальних ролей. Кожен вид спілкування (наприклад, підлеглого і керівника, колег, чиновника і відвідувача) володіє достатньою специфікою і будується на основі своїх, вироблених практикою правил етикету. Ці правила не суперечать основним принципам загальноприйнятого етикету, орієнтованого на честь і гідність людини як найвищу цінність, а лише конкретизують їх, трансформуючись під впливом специфіки субординаційних ділових відносин і конкретної службової ситуації.

 
<<   ЗМІСТ   >>