Головна Політологія
ГЛОБАЛІСТИКА. ЕКОПОЛІТОЛОГІЯ
|
|
|||||
ЗАХІДНА ЄВРОПАУ країнах, що відносяться до регіонів Північної, Західної і Південної Європи, спостерігається широкий спектр дій, спрямованих на досягнення УР. Протягом 90-х рр. XX ст. проходили численні конференції і приймалися документи, як передують «Порядок-21», так і реалізують її положення стосовно окремих європейських країнах та регіонах. Так, в 1994 р на що проходила в Аалборге (Данія) конференції «Стійкі міста в Європі» була прийнята Аалборг-Хартія, в якій визначалися орієнтири і напрямки УР на урбанізованих територіях Європи у вигляді восьмиступінчастою моделі підготовки та реалізації місцевого плану дій. У тому ж році ряд країн в рамках Європейської комісії ініціювали проект «Стійкі спільноти в Європі», який передбачає виявлення особливостей цілей УР, специфіки ініціатив і чинників формування екополітики в цих країнах. Даний проект був орієнтований і на визначення того, як реалізується «Порядок-21» в країнах Європи з наступним сімома параметрами:
Європейські країни можна розподілити за чотирма групами щодо активності реалізації «Порядку-21», що обумовлено характером розвитку промислового сектора, особливостями центральної та місцевої влади, ступенем усвідомлення населенням і громадськими організаціями перспектив УР. До групи ранньої високої активності відносяться Швеція, Великобританія і Нідерланди. У Великобританії, наприклад, вже в 1994 році була створена національна стратегія УР, а в 1999 р в Інтернеті поміщена розроблена Міністерством навколишнього середовища нова стратегія «Краща якість життя». Ця стратегія містить близько 150 показників, серед яких виділено 14 провідних:
У сукупності ці показники характеризують якість життя населення країни. До другої групи запізнілою високої активності відносять Данію, Фінляндію і Норвегію. Спочатку в цих країнах спостерігалася слабка ініціатива з боку центральних урядів. Однак вже до кінця 90-х рр. стратегія УР отримала втілення в національній політиці і була забезпечена необхідними правовими нормами. До групи запізнілою середньої активності відносять Австрію і Німеччину, де ініціативи по реалізації «Порядку-21» виходили з боку муніципалітетів. Нарешті, до групи пізньої низької активності відносять Іспанію, Італію, Ірландію і Францію, тобто країни, які спочатку активно не брали участь в підготовці ЮНСЕД, а «Повест- ка-21» не стала пріоритетною в національній стратегії УР. |
<< | ЗМІСТ | >> |
---|