Повна версія

Головна arrow Політологія arrow ГЛОБАЛІСТИКА. ЕКОПОЛІТОЛОГІЯ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО РОЗГЛЯДУ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Осмислення соціальної природи глобалізації має проводитися в контексті системного підходу, варіантами якого можуть служити три підходи до глобалізації: революційний, еволюційний і скептичний (табл. 1).

Таблиця 1

Аналітичні підходи до глобалізації

Підходить

Параметри.

революційний

еволюційний

скептичний

Новий етап цивілізаційного розвитку

Наступ глобальної ери

Безпрецедентний рівень глобалізації

Формування торговельних блоків, більш слабке глобальне управління, ніж в попередні часи

Головні риси

Капіталізм, управління в глобальних масштабах

Інтенсивна і екстенсивна глобалізація

Менш взаємозалежний, ніж в 1890-х рр., Світ

Міць національних урядів

Слабшає і розпадається

Переглянута, реконструйована

Закріпилася і примножена

Рушійні сили глобалізації

Вільний капітал і нові технології

Рух до модернізації свого суспільства

Державні механізми і ринкові структури

вид стратифікації

Ерозія старих ієрархій

Нова архітектура світового порядку

Усилившаяся маргіналізація Півдня

домінуючий мотив

Стандартизація ( «Макдоналдс», Мадонна та ін.)

Трансформація політичної спільноти

Реалізація національних інтересів

концептуалізація глобалізації

Перегляд природи людських дій

Перегляд міжрегіональних відносин

Інтернаціоналізація і регіоналізація

історична

траєкторія

Глобальна цивілізація

Глобальна ін- xei рація і одночасна фрагментація

Регіональні блоки, зіткнення цивілізацій

сумарний

тезу

Закінчення історичної релевантності нації- держави

Трансформація державної могутності й світової політики

Залежність інтернаціоналізації від згоди держав і від світового співвідношення сил

Слід зазначити, що революційний підхід до глобалізації виходить з твердження ринкового простору в якості структурообразующего елемента системи глобального світу 2 . Об'єктом системного аналізу виступає глобальний світ, в якому всі важливі рішення приймаються транснаціональними компаніями в союзі з регіональними урядами. З іншого боку, еволюційний підхід до глобалізації виходить з визнання її потужною силою, що трансформує світ. За економічної слід політична глобалізація під егідою світового уряду. При цьому поступово зменшується роль національних держав. Як вважає американський політолог С. Стрейндж, «сили деперсоналізувати світового ринку стають більш впливовими, ніж міць держав, чиї дедалі слабші можливості відображають зростаючу дифузію державних інститутів і асоціацій, перехід влади до локальних і регіональних органів» 3 . Отже, об'єктом системного аналізу стають не історично усталені держави, а якісь фантоми - глобальні асоціації з пухкої, але економічно детермінованою структурою, з дуже різнорідними і суперечливими функціями і цілями розвитку. Слід враховувати, що скептичне ставлення до ідеології глобалізації має досить багатопланове і жорстке вираз. По-перше, глобалізація критикується за те, що вона все більш виразно постає як прояв корпоративної сили світового капіталізму. По-друге, глобалізація применшує роль національних держав і духовних цінностей. По-третє, скептиків цілком обгрунтовано не влаштовує глобалізм по-американськи, який претендує на твердження однополюсного світу. Завдання системного аналізу - визначити, які критерії стійкості світу як системи (багатополюсною або однополюсною) в економічному, політичному, військовому і соціокультурному відносинах. По-четверте, стверджується, що глобалізація постає як міф, що розкриває протиборство Північної Америки, Європи і Південно-Східної Азії, яке підсилює світове нерівність і розширює ініціативи антиглобалістів. Останні також є новим системне спрямування в розвинених країнах. Ключовим моментом в системному осмисленні глобалізації є її зіставлення з національною політикою держав, що визначають економічний розвиток світу.

 
<<   ЗМІСТ   >>