Повна версія

Головна arrow Політологія arrow ГЛОБАЛІСТИКА. ЕКОПОЛІТОЛОГІЯ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ГЛОБАЛІСТИКИ ЯК НАУКИ

У становленні глобалістики як науки можна виділити ряд етапів, кожен з яких відображає специфіку еволюції природи і суспільства. Перший етап - 60-ті рр. XX ст. У цей період, як зазначалося вище, масштаби людської діяльності вперше стали погрожувати можливостям природи компенсувати антропогенний вплив, а створені засоби озброєнь вперше поставили під загрозу саме життя на Землі. Для цього етапу характерні накопичення і систематизація емпіричного матеріалу, вибір методів його аналізу. Зазначені глобальні проблеми ще не об'єднувалися в цілісну систему, а досліджувалися за окремими напрямами: запобігання термоядерної війни, охорона навколишнього середовища, раціональне освоєння природних ресурсів, демографічна проблема і ін. Першими спробами міждисциплінарних і міжнародних за складом глобальних досліджень були відбулися напередодні Стокгольмської конференції з охорони навколишнього середовища симпозіуми та робочі групи з екології.

Другий етап розвитку глобалістики - середина 70-х - початок 80-х рр. У той час промислово розвинені країни Заходу вразила серія структурних криз, серед яких особливо гострим виявився енергетичний. Вивчення природи і шляхів розв'язання криз стало основним змістом досліджень в області глобалістики. Для цього етапу було властиво уточнення рамок об'єкта досліджень, що передбачало створення переліку та ієрархії глобальних проблем.

З середини 80-х рр. починається третій етап розвитку глобалістики. Його специфіку визначили історичні зміни на політичній карті світу - розпад СРСР і країн соціалістичної співдружності. У цей період особливо гостро постають практично-політичні проблеми забезпечення глобальної безпеки, що відбивається в потреби більш активного формування таких напрямків наукових досліджень, як політична глобалістика і екополітологія. Важливою віхою цього етапу стала Конференція ООН з навколишнього середовища і розвитку (1992). На ній в якості довгострокової стратегії була висунута концепція сталого розвитку, прийнята Декларація і основоположний документ «Порядок денний на XXI століття».

В даний час промальовується четвертий етап розвитку глобалістики. На перший план виступає не стільки розгляд екологічних, економічних і політичних проблем окремо, як на попередніх етапах, а вивчення підстав сучасної цивілізації і вироблення якісно нових позитивних моделей розвитку людства. Цей етап відзначений знаковим для вітчизняної глобалістики подією. 21-23 травня 2009 року в Московському державному університеті ім. М.В. Ломоносова пройшов перший в Росії Міжнародний науковий конгрес «Глобалістика-2009: шляхи виходу з глобальної кризи і моделі нового світоустрою», присвячений всім} 'комплексу проблем сучасної глобалістики. Глобальні проблеми, що виникають повсюдно у всіх сферах соціального життя настільки очевидні, що неможливо переоцінити важливість такого масштабного наукового діалогу між фахівцями різних галузей знань: філософських, природничо-наукових, математичних та ін. За підсумками конгресу «Глобалістика-2009» можна виділити наступні тренди, характерні для російської науки в цій галузі знань:

  • 1. Дослідження глобалізації стає основним лейтмотивом більшості соціогуманітарних і соціоприродних феноменів.
  • 2. Всі більш чіткий прояв трансформацій не тільки економічної, екологічної, а й політичної, соціокультурної, ідеологічної сфер соціального життя призводить до диференціації наукових досліджень і утворює своєрідну наукову тріаду вивчення глобалізації: екологічна глобалістика, економічна глобалістика, політична глобалістика.
  • 3. Більшість дослідників визнають необхідність формування математичного апарату, методологічного і конкретно-наукового інструментарію глобалістики, що дозволяє будувати більш точні наукові прогнози.
  • 4. На сучасному етапі глобалістика виступає безпрецедентною в історії науки силою, здатною об'єднати різні по об'єкту вивчення науки в рамках єдиного концептуального простору, створюючи тим самим передумови для нового наукового ривка.
 
<<   ЗМІСТ   >>