Повна версія

Головна arrow Соціологія arrow СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА. ПРОФІЛАКТИКА БЕЗДОГЛЯДНОСТІ І ПРАВОПОРУШЕНЬ НЕПОВНОЛІТНІХ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ПРОГРАМА ДИТЯЧО-БАТЬКІВСЬКОГО КЛУБУ ДЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ «СІМ'Я»

Пояснювальна записка

Одна з актуальних проблем, що відносяться до вічних проблем людства, - виховання дітей. Сьогодні ця проблема обговорюється педагогами, психологами, батьками, соціологами. Педагогічна практика і проведені наукові дослідження показують, що батьки відчувають труднощі в вихованні дітей, які пояснюються цілою низкою причин:

  • - погіршенням стану здоров'я дітей (психічного, фізичного);
  • - соціально-економічними проблемами суспільства, що ведуть до збільшення числа соціально-незахищених батьків і дітей, соціально-психологічної тривожності, втоми, перерозподілу матеріально-економічних функцій всередині сім'ї, труднощів організації сімейного життя на тлі криз;
  • - особистісними проблемами батьків: втомою, психічними і фізичними перенапруженнями, тривогою у зв'язку зі зниженням безпеки життя, зростанням почуття самотності (особливо в неповних сім'ях), відсутністю взаєморозуміння;
  • - глобальними проблемами, що визначають розвиток дорослих і дітей (екологічними проблемами, локальними війнами і т. Д.).

Так як в сучасних умовах діяльності освітнього закладу пріоритетним напрямком є робота з батьками та взаємодія з сім'єю, то дані тенденції, що відбуваються в житті суспільства, не можна залишати без уваги. Тому назріла необхідність оновлення такого важливого напрямку, як робота з сім'єю.

На думку фахівців, діяльність, спілкування педагогів і батьків повинні базуватися на принципах відкритості, взаєморозуміння та довіри. Батьки є основними соціальними замовниками послуг освітнього закладу, тому дії педагогів повинні грунтуватися на інтересах і запитах сім'ї. Саме з цієї причини багато шкіл орієнтовані на пошук нових форм і методів роботи, які дозволяли б врахувати актуальні потреби батьків, сприяли б формуванню активної батьківської позиції. Необхідно змінити існуючу практику роботи з батьками, при якій кожній родині нав'язується зовнішня система цінностей без урахування структури сім'ї, її традицій і досвіду.

У сучасних соціально-економічних умовах батьки змушені більшу частину часу віддавати роботі, щоб забезпечити свою сім'ю. Отже, у них залишається менше часу для занять з дитиною, організації його дозвілля. Кризова ситуація в сім'ї веде до порушення дитячо-батьківських відносин.

Як показують сучасні дослідження, у багатьох сімей з'явилася потреба в «хорошому дитину». Авторитарність батьків призводить до того, що дитина починає підкорятися настроям дорослих в сім'ї, заперечуючи свої настрої і переживання. А це веде до порушення світовідчуття дитини і виникнення проблем особистісного зростання. Дитина не розуміє, чи любимо він, позитивно до нього ставляться близькі і, як наслідок цього, виникають дефіцит почуття власної гідності, безініціативність, відчуття провини. Всі ці складності в дитячо-батьківських відносинах говорять про необхідність цілеспрямованої, систематичної і спеціально організованої роботи з сім'єю в школі.

Таким чином, для поглиблення і розширення роботи з сім'ями учнів, для зміни її змісту необхідно більш широке застосування нетрадиційних методів взаємодії.

В даний час актуальною проблемою є взаємодія дитини, батьків і педагога, яке передбачає обмін думками, почуттями, переживаннями; воно також направлено на підвищення педагогічної культури батьків, т. е. повідомлення їм психолого-педагогічних знань, формування у них педагогічних умінь і навичок, рефлексивного ставлення до себе як до виховують дорослим.

Підвищення педагогічної культури батьків дозволяє сформовані протиріччя між наявним виховним потенціалом сім'ї та його недостатнім використанням.

Рішенням даної проблеми може бути створення єдиного освітнього простору школи і сім'ї, в рамках якого реалізується одне з найважливіших напрямків роботи в системі «педагог - дитина - батько».

Для попередження і подолання труднощів сімейного виховання недостатньо проводити роботу тільки з батьками, як традиційно склалося. Необхідно поєднати її з роботою з дітьми, педагогами та вести її одночасно і паралельно. Батько не учень, а партнер по спілкуванню, в процесі якого педагог виходить на особистий контакт з батьком і дитиною по різноманітним каналам - аудиальному, візуальному, тактильному, вербальному, предметнодейственному. Для більш ефективної роботи необхідно розширити рамки співробітництва. Щоб взаємодія з батьками було регулярним, що підвищує педагогічну культуру батьків, можливе створення міжсімейні дитячо-батьківського клубу.

Цілі реалізації програми:

  • - поліпшення дитячо-батьківських стосунків у сім'ях учнів;
  • - профілактика бездоглядності та правопорушень;
  • - виховання потреби в здоровому способі життя;
  • - створення єдиного освітнього простору школи і сім'ї.

завдання:

  • 1) встановити відносини співпраці між суб'єктами освітнього процесу: дітьми, батьками, педагогами;
  • 2) підвищити рівень психолого-педагогічної компетентності батьків в питаннях розвитку і навчання дітей молодшого шкільного віку;
  • 3) підвищити ступінь усвідомленості батьками своїх прав та обов'язків по відношенню до дитини;
  • 4) створити умови для розвитку дітей у спільній діяльності з батьками та педагогами школи;
  • 5) розвивати у батьків вміння рефлексії власних можливостей в організації продуктивного виховного впливу на молодших школярів.

Форми роботи:

  • - групові: тематичні класні години, батьківські збори, тренінги, тематичні сімейні свята;
  • - індивідуальні: консультування, корекція, розвиток творчого потенціалу.

Методи і прийоми:

  • - діагностика, консультування;
  • - бесіди;
  • - лекції;
  • - інтегровані уроки;
  • - соціально-психологічні тренінги;
  • - дискусії, диспути;
  • - конкурси;
  • - «круглий стіл» з залученням фахівців;
  • - семінари;
  • - екскурсії.

Критерії оцінки ефективності програми:

  • - підвищення кількісного складу учасників клубу;
  • - зростання потреби в спілкуванні з фахівцями освітньої установи;
  • - ініціативність та активність батьків у роботі клубу;
  • - рефлексія батьками власних можливостей.

Систематична робота клубу сприяє формуванню у молодших школярів поняття «сім'ї», доброзичливого ставлення до членів сім'ї, потреби радувати своєю поведінкою і своїми вчинками. Участь батьків у роботі клубу викликає у дитини позитивні емоції, формує сімейне єдність, гордість за свою сім'ю і своїх батьків. Завдяки систематичній роботі клубу і діяльності педагога у дітей відзначається високий розвиток психологічних, інтелектуальних, емоційних і творчих процесів. Все це сприяє формуванню високої самооцінки дитини, його успішності і позитивної Я-концепції.

В цілому робота клубу є ефективною, цікавою, що сприяє розвитку дитячо-батьківських відносин. Діяльність дитячо-батьківського клубу є невід'ємною частиною педагогічного процесу при реалізації роботи в ланцюжку «педагог - батько - дитина». Таким чином, робота клубу сприяє формуванню і розвитку сім'ї як основного інституту соціалізації і сприяє адаптації сім'ї і дитини в соціумі.

Стратегія і механізм досягнення поставлених цілей.

Клуб «Сім'я» організовується на базі початкової школи. Це щомісячні заходи, інформаційні зустрічі, тематичні виставки, свята, випуск газет і журналів, консультації.

Засідання клубу проводяться два рази на місяць. Тривалість зустрічей - 30-40 хв. Невелика тривалість має важливе значення, оскільки часто батьки обмежені в часі в силу об'єктивних і суб'єктивних причин.

Засідання клубу проводить класний керівник при взаємодії з фахівцями: лікар, психолог, співробітники міліції, ДАІ та ін.

Засідання клубу проводяться з використанням різних форм нетрадиційного спілкування, таких як «Круглий стіл», «Усний журнал». Дані форми застосовувалися і раніше, однак сьогодні змінилися принципи, на яких будується спілкування в тріаді «педагог - батько - дитина». До них відноситься спілкування на основі діалогу, відкритість, щирість у спілкуванні, відмова від критики і оцінки партнера по спілкуванню. Нетрадиційні форми спілкування сприяють встановленню неформальних відносин між педагогом і батьками і довірчих відносин між батьками і дітьми.

Етапи реалізації програми.

Підготовчий етап:

  • - проведення анкетування батьків;
  • - виявлення особливостей дитячо-батьківських відносин (спостереження під час сюжетно-рольових ігор, режимних моментів, бесід, виконання продуктивної діяльності);
  • - узагальнення результатів і висунення завдань.

Основний етап:

  • - складання сценарію засідань клубу;
  • - збір, що цікавить батьків інформації з даної теми в шкатулку питань;
  • - підбір інформації для батьків з даної теми;
  • - підбір інформаційного і продуктивного матеріалу для стендів і виставок;
  • - підбір матеріалів для створення інформаційних журналів і пам'яток для батьків.

Робота з дітьми:

  • - виготовлення дітьми запрошень із зазначенням теми засідання;
  • - підбір матеріалу для виготовлення подарунків, сюрпризів;
  • - допомога в оформленні виставок і стінгазет;
  • - заучування віршів;
  • - обігрування ситуацій для обговорення з батьками.

Засідання клубу проводяться в наступній логіці: проблемна постановка питання, обговорення двох різних точок зору, перегляд відеороликів, розігрування ситуацій, конкурси, рефлексія, психогімнастика.

Оціночний етап:

  • - комплексна оцінка ефективності роботи сімейного клубу;
  • - рефлексивний аналіз діяльності керівників клубу.

Головним результатом реалізації проекту є задоволення

запитів батьків, розвиток дитячо-батьківських відносин, спілкування в тріаді «педагог - батько - дитина».

Про ефективність даного проекту можна говорити за результатами чисельності відвідування і активності батьків і дітей на засіданнях клубу. Ефективність роботи клубу можна оцінити методами анкетування, аналізу «Книги відгуків» і ін.

План-графік робіт по реалізації програми наведено в табл. 4.5.

Таблиця 4.5

План-графік робіт по реалізації програми дитячо-батьківського клубу для початкової школи «Сім'я»

захід

терміни

результати

відповідальні

Підготовчий етап

анкетування батьків

вересень

результати

анкетування

класний

керівник

Спостереження за діяльністю дітей

вересень

результати

спостережень

класний

керівник

Визначення цілей і завдань проекту

вересень

Організація роботи клубу

класний

керівник

основний етап

Розробка сценаріїв засідань клубу

вересень

План-конспект

класний

керівник

Організаційні збори батьків

вересень

протокол

батьківського

зборів

класний

керівник

Збір інформації в шкатулку питань

Перед кожним засіданням клубу

Обробка

питань

класний

керівник

захід

терміни

результати

відповідальні

Виготовлення запрошень для батьків

Перед кожним засіданням клубу

вручення батькам

класний

керівник

Підготовка стендів, інформаційних листів та ін.

Перед кожним засіданням клубу

Демонстрація готового матеріалу

класний

керівник

Створення інформаційних журналів для батьків

щомісяця

демонстрація

готового

матеріалу

класний

керівник

Засідання клубу:

"Давайте познайомимось"

Жовтень

класний

керівник

«День іменинника» (літні дні народження). Сімейне свято

Жовтень

класний

керівник

«Мій родовід»

Жовтень

Класний керівник, учитель історії

«Подорож в країну дорожніх знаків»

Листопад

Класний керівник, інспектор ДАІ

«День іменинника» (осінні дні народження). Сімейне свято

Листопад

класний

керівник

Новий рік. Майстерня з виготовлення ялинкових іграшок

Листопад

Сценарії засідань клубу, відео-

класний

керівник

Вечір народних ігор. святки

грудень

записи, папки- пересування за підсумками засідання

класний

керівник

Тренінг «Корекція дитячо батьківських відносин»

грудень

Класний керівник, психолог

Уроки доктора Айболита: «Чим шкідливий тютюновий дим?»

січень

Класний керівник, лікар-педіатр

«А, ну-ка, дідуся!»

січень

класний

керівник

"В гостях у бабусі"

Лютий

класний

керівник

«День іменинника» (зимові дні народження). Сімейне свято.

Лютий

класний

керівник

«Безпека дитини на вулиці»

Березень

Класний керівник, співробітник поліції

захід

терміни

результати

відповідальні

«Кому мити посуд?»

Березень

Сценарії засідань клубу, відеозапису, папки- пересування за підсумками засідання

класний

керівник

Тренінг «Розподіл ролей в сім'ї»

Квітень

Класний керівник, психолог

«Послух - це ...»

Квітень

Класний керівник

«Спорт - здоров'я, спорт - гра, будемо дружними завжди!»

Травень

Класний керівник, учитель фізкультури

«День іменинника» (весняні дні народження). Сімейне свято

Травень

класний

керівник

оціночний етап

Збір інформації про проведення засідань

після

кожного

засідання

Облік відвідуваності, відгуки батьків

класний

керівник

анкетування батьків

Два рази на рік

результати

анкетування

класний

керівник

заключний етап

Діагностика «Задоволеність взаємодія школи і сімей учнів»

Травень

результати

діагностики

класний

керівник

 
<<   ЗМІСТ   >>