Повна версія

Головна arrow Педагогіка arrow ІНТЕРАКТИВНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

СУЧАСНІ ТЕОРІЇ АКТИВНОГО НАВЧАННЯ

Ефективність і популярність методів активізації пізнавальної діяльності породили безліч теоретичних розробок, що використовують ці підходи для підвищення якості навчання в школах, середніх і вищих навчальних закладах, а також при навчанні персоналу. У цьому розділі наводяться деякі з цих теорій, які отримали найбільше поширення і в найбільш повній мірі використовують принципи активного навчання.

Контекстне навчання

Однією з популярних в даний час теорій, розвиваючих принципи активного навчання, є концепція знаково-контекстного навчання, розроблена А. А. Вербицьким. Особливе значення концепція має для вузів і середніх технічних навчальних закладів, оскільки орієнтована на професійну освіту.

Контекстне навчання спирається на теорію діяльності, відповідно до якої засвоєння соціального досвіду здійснюється в результаті активної, «упередженою» діяльності суб'єкта. У трактуванні А. А. Вербицького, воно може розглядатися як активне навчання контекстного типу [1] . Концепція передбачає реалізацію наступних принципів: активність особистості; проблем- ність; єдність навчання і виховання; послідовне моделювання в формах навчальної діяльності слухачів і студентів змісту і умов професійної діяльності фахівців. Особлива увага звертається на реалізацію в процесі навчання поступового, поетапного переходу учнів до базових форм діяльності вищого рангу: від навчальної діяльності академічного типу до квазіпрофессіоналиюй діяльності (ділові та дидактичні ігри), йотом - до навчально-професійної діяльності (Пірс, практики, стажування) . Цим забезпечується поступове зростання складності завдань, полегшується перехід до реальної професійної діяльності і формується мотиваційна пара - навчальної та професійної мотивації учнів, яка в результаті попеременной взаємної актуалізації сприяє активізації навчальної діяльності.

В якості засобів реалізації теоретичного підходу в контекстному навчанні пропонується в повному обсязі використовувати методи активного навчання (в трактуванні А. А. Вербицького - методи контекстного навчання). Разом з тим наголошується, що необхідно комплексно підходити до використання різних форм, методів і засобів активного навчання в органічному поєднанні з традиційними методами.

Таким чином, контекстне навчання виступає формою активного навчання, призначеного для реалізації переважно у вищій школі, орієнтованого на професійну підготовку студентів і реалізованого у вигляді поступового введення в навчальний процес елементів професійної діяльності. Концепція не зачіпає технологій, відмінних від комплексу методів активного навчання і не пов'язаних з професійною спрямованістю, і переважно орієнтується на утримання освіти і відповідні педагогічні засоби.

  • [1] Вербицький А. А. Активне навчання у вищій школі: контекстний підхід.
 
<<   ЗМІСТ   >>