Повна версія

Головна arrow Педагогіка arrow ВВЕДЕННЯ В ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНУ СПЕЦІАЛЬНІСТЬ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНА СИСТЕМА НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ШКОЛІ ТА ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ

Професійне навчання майбутніх педагогів професійних училищ, ліцеїв, навчальних центрів проводиться відповідно до Державного освітнього стандарту. З точки зору Лосо важливо звернути увагу перш за все на створення основної освітньої програми з позиції конкурентоспроможності випускників спеціальних вузів, які здобувають кваліфікацію «педагог професійного навчання».

Серед гуманітарних і соціально-економічних дисциплін найбільшим попитом на ринку праці користуються:

  • - іноземна мова;
  • - інформатика.

Саме ці навчальні дисципліни дозволяють згодом випускникам працювати за кордоном, а тому підвищують особистісну значимість, рівень конкурентоспроможності.

Серед загально-професійних дисциплін особливу роль грають:

  • - введення в професійно-педагогічну спеціальність;
  • - Загальна психологія;
  • - психологія професійної освіти;
  • - загальна і професійна педагогіка;
  • - методика професійного навчання.

Бажано, щоб ці навчальні дисципліни викладали фахівці, що мають професійно-педагогічну освіту, мали робочий розряд, досвід роботи за робітничою професією, в контексті якої вони здійснюють викладання вищевказаних дисциплін. Важливо також, щоб вони мали високий рівень загальної та педагогічної культури, прагнули підвищувати свій особистісний та професійний ріст.

Введення в професійно-педагогічну діяльність сприяє професійному самовизначенню студентів-першо- курсника, розвитку педагогічної рефлексії.

Серед дисциплін галузевої підготовки особливе значення для майбутнього педагога початкової професійної школи мають: інженерна графіка, електротехніка, металознавство, спеціальні технології (машинобудування, швейного виробництва і т.п.).

Основною формою професійного навчання у вузі є лекція.

Наприклад, мова йде про вищій професійній школі машинобудівного профілю, в якій готують викладачів машинобудівних дисциплін. Візьмемо, наприклад, тему «Методи обробки зубчастих коліс». Традиційне її вивчення майбутніми токарями в процесі теоретичного навчання зосереджено на змісті (основні методи нарізування зубів циліндричних коліс, інструментах, швидкості різання і т. П.). В умовах Лосо викладач теоретичного навчання використовує зміст цього уроку для розвитку особистісних характеристик майбутнього токаря - умінь вчитися, думати, ставити запитання, робити висновки. Тобто перший момент Лосо полягає в тому, що викладач концентрує увагу не стільки на те, як майбутні токарі засвоїли те, що він розповів, скільки - на способах пізнавальної діяльності (який відсоток учнів задають питання, хто з навчальної групи вміє робити висновки, рефлексує ).

Важливим є те, що в умовах Лосо майбутній токар має можливість мислити, а не тільки запам'ятовувати. Педагог вчить не стільки істини, скільки тому, як її можна знаходити, формує навички самоосвітньої діяльності, прищеплює звичку міркувати, сумніватися і т.п. Цікавих моментів, які криються в змісті навчального матеріалу і способах його засвоєння, багато. Наприклад, при викладі зубодолбленія викладач може влаштувати дискусію з приводу пошуку можливих методів для нарізки коліс з внутрішнім зачепленням.

Причому фіксувати викладач повинен не стільки зміст, скільки активність учасників дискусії, сформірован- ність у них комунікативних здібностей, умінь сперечатися, переконувати, доводити свою точку зору.

Звичайно, потрібно і інша послідовність вивчення курсу спеціальності. В умовах модульного навчання або вибору спецкурсу можлива самостійна роботи вдома або в електронній бібліотеці.

Таким чином, Лосо у вищій професійно-педагогічній школі спрямована на інтеграцію педагогічного знання, розвиток професійної компетентності і конкурентоспроможності студентів. Причому під професійною компетентністю слід розуміти таке інтегральне особистісне якість, яке відображає ступінь відповідності виконуваної професійної діяльності, а компетенція являє собою таке базова якість особистості, за рахунок якого і можлива така ступінь відповідності виконання професійної діяльності.

Враховувати статево, індивідуально-психологічні особливості майбутніх робітників - учнів професійних училищ та ліцеїв зможе тільки той педагог професійного навчання, кого вчили у вузі дбайливо, піклуючись про його статус, з огляду на специфіку мотиваційної сфери. В цьому і полягає сутність особистісно орієнтованої освіти. Всі компоненти навчально-виховного процесу в будь-якому професійному навчальному закладі (училище, ліцей, коледж, вуз) «працюють» на учня, розвиток його особистості, до них відносяться: зміст навчальної дисципліни, засоби професійно-педагогічної діяльності, способи, форми, методи і засоби викладання.

Той, якого навчають має право сам вибрати спосіб отримання освіти, зміст і методи навчання, а в окремих випадках і педагога. Він може проявляти себе, «висовуватися», задавати питання педагогу, бути активним, розраховувати на об'єктивну оцінку його навчальних умінь з боку педагога. Саморозвиток учня - це його провідний мотив.

Педагог так будує навчання, що в нього включається наявний у учня досвід. Особистісно орієнтована освіта не ставить собі за мету формування особистості із заданими властивостями, якостями, обученностью, професійністю.

Вона повинна створювати умови для повноцінного розвитку потенційної можливості стати особистістю, реалізувати потреби особистості в самоизменении, самовизначенні, само- здійсненні і самоактуалізації [1] .

У вищій професійно-педагогічній школі потрібні такі способи і засоби перетворення особистості студента, такі освітні технології, які, не змінюючи умови навчально-виховного процесу у ВНЗ, допомагають досягти мети особистісно орієнтованої освіти.

Особистісно орієнтовані освітні технології вимагають:

  • 1) організації взаємодії учнів;
  • 2) рішення ускладнюється системи професійних завдань;
  • 3) обов'язкового включення учня в творчі процеси, надання йому можливості не тільки рішення професійної завдання, але і її створення, наприклад, через придумування питання або завдання, завдання;
  • 4) використання можливостей інформаційних технологій, Інтернету;
  • 5) організації професійної самоосвіти і самовиховання учнів;
  • 6) такої організації пізнавальної діяльності учнів, яка дозволила б цілеспрямовано розвивати не тільки мислення, а й інші сфери особистості (чуттєво-емоційну і вольову).

Особистісно орієнтовані освітні технології повинні бути спрямовані на забезпечення гарантії студентам місця на ринку праці, а це можливо лише при достатньому розвитку конкурентоспроможності учня.

Вивчення психологічних дисциплін загальної та професійної педагогіки, методики професійного навчання передбачає широке використання рольових, психологічних і педагогічних ігор.

ПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

  • 1. Розкрийте поняття «особистісно орієнтована система навчання».
  • 2. У чому полягає специфіка особистісно орієнтованої системи навчання в професійному училищі?
  • 3. У чому специфіка особистісно орієнтованої системи навчання у вузі?
  • 4. Як зміняться взаємовідносини учня і педагога з появою системи особистісно орієнтованого навчання?
  • 5. Які принципи навчання робітників і фахівців в умовах підприємства?

  • [1] Див .: Зеер Е. Ф. Сутність особистісно орієнтованої освіти // Особистісно орієнтована професійна освіта. - Єкатеринбург, 1998. - С. 34.
 
<<   ЗМІСТ   >>