Повна версія

Головна arrow Педагогіка arrow ВВЕДЕННЯ В ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНУ СПЕЦІАЛЬНІСТЬ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГА ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ

У тлумачних словниках компетентність визначають як обізнаність, ерудованість. Б. Бім-Бад і С. Зміїв відзначили загрозу, що насувається все більш явне відставання здатності людини справлятися зі змінами в навколишньому світі від темпів цих змін. Проблема полягає в недостатній компетентності окремих людей у вирішенні виробничих (професійних), соціальних і моральних завдань [1] . Це особливо актуально для професійно-педагогічних працівників.

В американській літературі фігурують особливі одиниці виміру старіння знань спеціаліста - так званий «період напіврозпаду компетентності». Цей термін запозичений з ядерної фізики та в даному випадку позначає тривалість часу після закінчення вузу, коли в результаті старіння отриманих знань у міру появи нової інформації компетентність фахівця знижується наполовину. Цей період (за даними вчених) для педагогів становить п'ять-шість років. Постійне засвоєння нових знань стає для педагога необхідною умовою збереження його кваліфікації і професійної компетентності.

Наявність особистісного рівня некомпетентності у педагогів може серйозно вплинути на якість професійної підготовки майбутніх робітників. Адже часто випускник професійно-педагогічного вузу приступає до самостійної роботи на особистому рівні некомпетентності, не маючи необхідного рівня кваліфікації.

Компетентність педагога - єдність теоретичної і практичної готовності його до професійно-педагогічної діяльності, показник його професійної зрілості. Вона дозволяє висловлювати авторитетні думки, приймати рішення щодо педагогічних проблемних ситуацій, що виникають в процесі навчання і виховання учнів професійних училищ та ліцеїв.

Готовність до здійснення професійно-педагогічної діяльності - це мобилизованность сил педагога для виконання поставленого завдання. У нашому випадку педагогу професійного навчання потрібні знання, вміння, навички, налаштованість і рішучість вчинити ці дії.

У структуру готовності студента до здійснення професійно-педагогічної діяльності входять наступні компоненти: мотиваційний (позитивне ставлення до педагогічної професії, інтерес до неї); орієнтовний (уявлення про особливості і умови професійної діяльності, про її вимогах до особистості); операційний (володіння способами і прийомами професійної діяльності, необхідними знаннями, вміннями, навичками); вольовий (самоконтроль, уміння управляти собою під час виконання трудових обов'язків); оцінний (самооцінка своєї професійної підготовленості та відповідності її оптимальним професійним образам).

Випускнику професійно-педагогічного вузу, який не мав досвіду викладання, важливіше якомога раніше усвідомити

Базові компоненти готовності майбутнього педагога до професійно-педагогічної діяльності (за М. І. Дьяченко, Л.А. Кандибовіч)

Мал. 4. Базові компоненти готовності майбутнього педагога до професійно-педагогічної діяльності (за М. І. Дьяченко, Л.А. Кандибовіч)

своє ставлення до обраної педагогічної професії, виявити ступінь інтересу до неї (рис. 4).

Без розвиненого мотиваційного компонента, готовності майбутнього педагога навчати майбутніх робітників, фахівців говорити про те, що він буде володіти професійною компетентністю, проблематично.

Можна прийняти точку зору А. К. Маркової, яка прийшла до висновку, що п'ять сторін праці педагога - професійно-педагогічна діяльність, педагогічне спілкування, особистість педагога професійного навчання, навченість і вихованість учнів - повинні виступати в якості п'яти блоків професійної компетентності педагога. Домінуючим блоком професійної компетентності педагога є особистість педагога [2] (спрямованість, педагогічні здібності, характер і т.п.).

В даний час вчені, дослідники професійної освіти, приділяють особливу увагу професійної компетентності. Так, при розгляді процесу формування і розвитку професіоналізму аналізуються два поняття: «компетентність» і «компетенція».

Компетентність (від лат. Compete - відповідаю) пов'язана з певним видом професійної діяльності та визначає першість, верховенство, обізнаність, наприклад, в професійно-педагогічної діяльності. Тобто професійно компетентний педагог як би демонструє оточуючим свою перевагу в викладанні, і не стільки в його результатах, скільки в ситуаціях обговорення, розгляду, прийняття рішень.

Компетентнісний підхід - одна з підстав поновлення російської освіти. Відповідь на виклик «інтегрованої революції» бачиться в зміщенні кінцевої мети освіти зі зна ний на компетентності. При цьому під компетентністю зазвичай розуміється якась інтегральна здатність вирішувати виникаючі в різних сферах життя конкретні проблеми. Потрібно не тільки мати у своєму розпорядженні знаннями як такими, скільки володіти певними особистісними характеристиками і вміти в будь-який момент знайти і відібрати потрібні знання з величезного обсягу створеної людством інформації [3] .

Компетенція (від лат. Compelentia - приналежність по праву) - коло питань, в яких дана особа володіє знаннями, досвідом.

Під кваліфікацією розуміється міра освоєння професії або спеціальності, що характеризує за ступенем готовності її носія до виконання завдань певного рівня. У більш широкому вжитку цей термін, на думку психологів, позначає готовність суб'єкта до успішного вирішення проблем і виконання завдань, пов'язаних з тим чи іншим видом діяльності.

Кваліфікація і компетентність педагога взаємопов'язані. Встановлено, що педагогічна кваліфікація є константа, в рамках якої існує і зберігається професійну якість педагога. Кваліфікація задається типом і рівнем отриманого вихідного освіти і підтверджується відповідним документом. Рівень кваліфікації співвідноситься з професійно-педагогічної компетентності педагога професійної школи.

  • [1] Див .: Лоуренс Дж. Пітер. Принципи Пітера (Або чому справи йдуть криво івкось). - М., 1990..
  • [2] Див .: Маркова Л. К. Психологія праці вчителя. - М., 1993.
  • [3] Андрєєв А.Л. Компетентнісний парадигма в освіті: досвід філософсько-методологічного аналізу // Педагогіка. - 2005. - № 4. - З 19 - 27.
 
<<   ЗМІСТ   >>