Головна Педагогіка
ВВЕДЕННЯ В ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНУ СПЕЦІАЛЬНІСТЬ
|
|
|||||
ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ МАЙСТРА ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯМайстер виробничого навчання - безпосередній керівник і вихователь учнів, який відповідає за якість їх практичної підготовки, набуття ними високої робітничої кваліфікації. Кваліфікацію майстра виробничого навчання отримують в індустріально-педагогічних технікумах або професійно-педагогічних коледжах. Як правило, майстер виробничого навчання має високий розряд, багатий досвід роботи в якості робітника або старшого робітника, майстра на підприємстві. Такий виробничий досвід допомагає йому якісно здійснювати професійно-педагогічну діяльність в навчальних майстернях і на підприємствах. При дуже високих вимогах до особистості майстра виробничого навчання вкажемо лише найбільш важливі моменти в його професійно-педагогічної діяльності. Мета- сформувати у майбутніх робітників професійну майстерність, домогтися формування у кожного з них здатності самостійно здобувати необхідні знання та на цій основі удосконалювати професійні вміння та навички для якісного виготовлення замовнику продукції - кулінарної, швейної, столярної тощо Засоби визначаються оснащеністю навчальної майстерні, характером взаємодії навчальної групи з викладачем загально і спеціальних дисциплін. Способи залежать від обраної методики викладання, індивідуального стажу діяльності, рівня власної робочої кваліфікації. Таємниця успішності професійно-педагогічної діяльності майстра виробничого навчання полягає в розумінні кожного конкретного учня, в наданні своєчасної допомоги для подолання виникаючих труднощів при оволодінні трудовими прийомами. Загальний результат професійно-педагогічної діяльності складається з проміжних результатів, які визначаються після кожного практичного заняття в навчальних майстернях. Саме майстер усвідомлює, скільки треба «дотягнути» ще його учневі, щоб вирости настільки, щоб мати право підвищити свою робочу кваліфікацію. У змісті інженерно-педагогічної діяльності майстра виробничого навчання можна виділити два значимих компонента:
На відміну від діяльності вчителя школи, будь-який майстер початкової професійної школи виконує такі види діяльності, продуктом якої є, з одного боку, конкретні вироби (деталі, вузли і т.п.), які можна продати підприємствам, організаціям, населенню, з іншого боку , конкурентоспроможна особистість майбутнього робітника, фахівця. Виробництво потрібних населенню товарів і послуг, ефективний їх збут - це принципово нові види педагогічної (за своєю природою) праці. Матеріально-технічне забезпечення освітнього процесу, настройка, налагодження, ремонт обладнання, освоєння нових технологій і т.д. - все це з п е ци ф і ч ес к и е види праці майстра виробничого навчання. Рядомснім викладачеві доводиться виконувати різну за складністю методичну роботу, і найчастіше проектну, пов'язану зі створенням пакета навчально-методичної, технологічної документації (інструкційні карти, креслення, розробка методики викладання тощо.). Спільними зусиллями вчених Санкт-Петербурга і Єкатеринбурга були виділені вісім складових частин, які дають можливість розглядати професійно-педагогічну діяльність майстра виробничого навчання як особливу. До них відносяться:
Викладач теоретичного навчання і майстер виробничого навчання будь-якого професійного освітнього закладу - коледжів, ліцеїв, училища - здійснюють, з одного боку, навчання, виховання і розвиток учнів, з іншого боку, управління навчальним процесом. У сучасних соціально-економічних умовах майстер виробничого навчання є разом з тим і менеджером, організуючим надходження замовлень, а також їх збут. Він поєднує в собі в одній особі основні ланки виробничого процесу: замовника, виконавця та менеджера по реалізації виготовленої продукції. Освітній процес в початковій професійній школі має свою специфіку та особливості. Вони надають професійно-педагогічної діяльності особливу привабливість. Характеристиками освітнього процесу в професійному училищі є:
Виробнича спрямованість визначається замовленнями роботодавця, необхідним обсягом виготовленої продукції в ході навчального процесу, а також обов'язковою наявністю виробничого обладнання. Виробнича спрямованість визначається якістю продукції, що виготовляється, її відповідністю нормам і світовим стандартам, матеріально-технічних чи інших забезпеченням освітнього процесу. З огляду на необхідність обладнання спеціальних кабінетів і майстерень, лабораторій, ремонту, налагодження устаткування, його настройки, модернізації діяльність викладача або майстра стає специфічною. Продуктивний характер освітнього процесу полягає в обов'язковому проектуванні і виробництві будь-якої продукції, що має попит. Ця практична цінність є плідною для системи початкової професійної освіти. Під універсальністю слід розуміти всебічну, всеохоплюючу навчально-предметну діяльність, що включає рішення як чисто педагогічних завдань, так і завдань комплексного характеру у вигляді управління навчально-виробничими роботами, здійснення оціночних функцій технологічних об'єктів або виготовленої продукції, її збуту, маркетингової діяльності, оцінки результатів освітнього процесу. ПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
|
<< | ЗМІСТ | >> |
---|