Головна Педагогіка
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПЕДАГОГІКИ І ОСВІТИ
|
|
|||||
РОЗВИТОК В УЧНІВ ЗДАТНОСТІ ДО ЖИТТЄВОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ЗАСОБАМИ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІСучасне суспільство висуває високі вимоги до розвитку особистості, до формування в учнів здатності і готовності до життєвого самовизначення, які, на наш погляд, ефективно можуть бути досягнуті шляхом впровадження дослідницької діяльності в освітній процес. На підставі ФГОС ТОВ 2-го покоління і ФГОС ВО 3-го покоління діяльність учнівської молоді рекомендується орієнтувати на дослідження навколишнього їх мікросоціуму, його злободенних проблем і способів їх вирішення, а підготовка студентів до науково-дослідницької діяльності є обов'язковою складовою частиною моделі випускника вищого професійного освіти. Дослідницька діяльність сприяє формуванню в учнів готовності до самостійних вчинків і дій, прийняття відповідальності за їх результати, цілеспрямованості та наполегливості в досягненні цілей, розвиває здібності керувати своєю пізнавальною діяльністю, опановувати методологією пізнання, стратегіями і способами пізнання і вчення, формує вміння слухати, вести діалог відповідно до цілей і завдань спілкування, брати участь у колективному обговоренні проблем і прийняття рішень, будувати продуктивне з співпраця з однолітками і дорослими. Дана проблема вивчається багатьма вченими в галузі педагогіки і психології: А.А. Корженкова, А.В. Леонтович, А.С. Обухів, А.Н. Поддьяков, А.І. Савенков, В.І. Слободчиков і багатьма іншими фахівцями. Організації дослідницької діяльності студентів у вузі і її методичного забезпечення присвячені роботи Л.Ф. Авдєєвої, Г.Н. Александрової, А.Н. Алексєєвої, В.І. Бабурова, М. А. Байдан, В.І. Грошева, В.Є. Евлютіной, В.І. Загвязинский, С.І. Зінов'єва, Н.В. Кузьміної, В.С. Кузнєцової, І.Я. Макарової, М.І. Махмутова, Г.А. Миколаєва, Е.С. Спіциної, Г.М. Храмової та ін. Завдання дослідницької діяльності учнів:
Дослідницька діяльність виступає як форма організації виховання, як діяльність, спрямована па отримання нового знання і структурна основа формування дослідницького досвіду. Отже, метою дослідницької діяльності є не тільки кінцевий результат, а й сам процес, в ході якого формується дослідний досвід, досвід життєвого самовизначення, як особистісне придбання учня. Дослідницька діяльність учня, студента або школяра, в процесі виховання виконує ряд функцій: освітню: оволодіння теоретичними (наукові факти) і практичними (наукові методи дослідження; методики проведення експериментів; способи застосування наукових знань) знаннями; організаційно-орієнтаційну: формування вміння орієнтуватися в джерелах, літературі; розвиток умінь організовувати і планувати свою діяльність; вибір методів обробки інформації;
розвиваючу: розвиток критичного, творчого мислення, вміння діяти в стандартних і нестандартних ситуаціях, вміння доводити, відстоювати свою точку зору; розуміння розвитку мотивації (інтересу, прагнення до пізнання), розвиток здібностей (пізнавальних, комунікативних, спеціальних здібностей і ін.); - виховує: становлення морального і правової самосвідомості; воспи тание здатності до адаптації в мінливих соціальному середовищі; формування адекватної самооцінки, відповідальності, цілеспрямованості, вольового саморегулювання, сміливості в подоланні труднощів та інших здібностей і рис характеру. Виховує функція включає також формування готовності до професійного самовизначення, професійної етики. Формування в учнів готовності до життєвого самовизначення можна назвати однією з центральних проблем сучасної освіти. В даному процесі виділяються два методичних принципу. Перший відображає необхідність формувати готовність до життєвого самовизначення, починаючи з мотивації, з актуалізації пізнавальної потреби, пробудження дослідницького початку в учня, яке можливо, тільки якщо він відчує задоволення від наукового пошуку. Якщо в учня є дослідницька мета, то він сам активно шукає кошти її досягнення. Перше завдання педагога - активізувати пізнавальну потребу, а друга забезпечити умови для її реалізації. Другий підхід це лічностнооріентірованное взаємодія з учням. Формування дослідницького інтересу та особливої життєвої позиції, коли знаходження й вирішення проблеми набувають статусу життєвої цінності, відбувається завдяки спеціально організованому спілкуванню педагога з учнем, тобто посередницьким діалогу. У сучасному освітньому закладі, в школі чи у вузі дуже важливо зацікавити навчальним предметом учнів, підвищити мотивацію до навчання, досягти цього можна лише через продуману систему дослідницької діяльності з різних навчальних предметів. Однак, дослідницька діяльність учнів здійснюється не тільки в процесі навчання на уроках і аудиторних заняттях, вона триває в позаурочний час в різноманітних формах виховної роботи. Вся позаурочна виховна робота орієнтована на розширення і поглиблення базових компетенцій, готовності до життєвого самовизначення (професійного, цивільному, етичному, естетичному), на розвиток здібностей, пізнавального інтересу, на прилучення до дослідницької роботи, на організацію соціальної діяльності учнівської молоді. Дослідницька діяльність учнів може бути представлена в наступному вигляді:
Дослідницька робота може бути організована як індивідуальна, групова, колективна або змішана, тобто на різних етапах роботи має місце і групова, і індивідуальна робота. Результатом роботи учнів можуть бути будь-які макети, розробки, карти, схеми, описи об'єктів і конкретна діяльність по їх благоустрою і т.п. Головне, щоб обрана гема дослідження була тісно пов'язана з реальним життям і особистісно значима для кожного учня. До фундаментальних ідей, на яких будується дослідницька діяльність, можуть бути віднесені наступні принципи:
Таким чином, дослідницька діяльність дозволить не тільки проявити себе індивідуально або в групі, спробувати свої сили, докласти свої знання, а ще й принести користь, показати публічно досягнутий результат. В ході співпраці учні набувають досвіду намічати цілі і завдання діяльності, шукати шляхи їх вирішення, створювати колективні звіти, вивчати різні види підходів до вирішення поставлених завдань, відстоювати свою точку зору, діяти самостійно, коригувати свою діяльність, порівнюючи отримане з необхідним. Включення учнів в дослідну діяльність дозволяє формувати у особистості її готовність до життєвого самовизначення, здатності знаходити нові рішення різноманітних проблем сучасного життя, активно діяти в сучасному суспільстві. Педагогічними умовами формування готовності до життєвого самовизначення засобами дослідницької діяльності учнів є: орієнтація педагогів на дослідницьку культуру активного громадянина суспільства;
У сучасній системі освіти можна виділити кілька напрямків щодо застосування та впровадження видів і форм науково-дослідної діяльності учнів:
Розвиток особистості учня, його інтелекту, почуттів, волі здійснюється лише в активній діяльності. Людська психіка не тільки проявляється, але і формується в діяльності, і поза діяльністю вона розвиватися не може. У формі нейтрально-пасивного сприйняття не можна сформувати ні міцних знань, ні глибоких переконань, ні гнучких умінь. Здатність учнів до творчої (а значить, і до дослідницької) діяльності ефективно розвивається в процесі їх доцільно організованої діяльності під керівництвом педагога. Дослідницька діяльність студентів чи школярів, як показує досвід, не виникає сама по собі. Необхідними умовами її здійснення є:
Педагоги, таким чином, беруть на себе ще одну виховну функцію - керівника дослідницької діяльності учня. При цьому основними завданнями педагогів стають: актуалізація дослідницької потреби учня; залучення в пошукову діяльність; пошук засобів, що активізує процес пізнання; сприяння в усвідомленому целсполаганіі; доведення учня до результативності в діяльності. Дослідницька діяльність учня передбачає наявність основних етапів, характерних для наукового дослідження:
Проведення досліджень стимулює розумовий процес, спрямований на пошук і вирішення проблеми. Структуру дослідницької діяльності визначають наступні компоненти: дослідницьке завдання, дослідницькі дії і операції, дії контролю і оцінки. Змістом дослідницької діяльності є загальні способи навчальних і дослідницьких дій, спрямовані на рішення конкретно-практичних і теоретичних завдань. Дослідницька діяльність - це процес вирішення поставленої проблеми на основі самостійного пошуку теоретичних знань; передбачення і прогнозування, як результатів рішення, так і способів і процесів діяльності. Дослідницька діяльність - це процес спільної творчої діяльності учня і викладача (наукового керівника) з виявлення сутності досліджуваних явищ або процесів, систематизації суб'єктивно і об'єктивно нових знань, пошуку закономірностей, опису, поясненню, проектування. У зв'язку з цим фактом основною метою виховної роботи педагога є виявлення талановитої молоді та створення сприятливих педагогічних умов для розвитку в учнів готовності до життєвого самовизначення. Дослідницький досвід можна визначити, як сукупність практично засвоєних знань, умінь, навичок і способів діяльності, отриманих в ході дослідницької діяльності, яке в подальшому забезпечують суб'єктне ставлення до виконуваної діяльності, спрямованість до своїх можливостей в ході виконання подальших дослідницької діяльності, тим самим, сприяючи формуванню дослідницької компетенції [96]. Учень, який займається дослідженням, здатний переносити дослідний досвід на різні сфери діяльності і застосовувати в різних ситуаціях, що підтверджує поліфункціональність, універсальність і надпредметних структурних складових дослідницького досвіду. Даний досвід мобільний, рухливий, варіативний в будь-якій ситуації і на будь-якому предметному матеріалі. Багатовимірність дослідницького досвіду підтверджується застосуванням учням структурних елементів дослідницького досвіду в формуванні не тільки дослідницької компетенції. Так, досвід самостійного отримання інформації з різних джерел, включаючи енциклопедії, словники, інтернет-ресурси та інші бази даних необхідний у формуванні і прояві ключовий інформаційної компетенції. Досвід використання для пізнання навколишнього світу різних методів дослідження необхідний при становленні і прояві проблемної ключової компетенції. Навик вибору і використання виразних засобів мови і знакових систем (текст, таблиця, схема, аудіовізуальний ряд і ін.) Відповідно до комунікативного завдання. Уміння вступати в мовне спілкування, брати участь в діалозі (приймати точку зору співрозмовника, визнавати право на іншу думку); навик представлення результатів і висновків дослідження; досвід виступу з результатами дослідження беруть участь у формуванні комунікативної ключової компетенції. Іншими словами, дослідницька діяльність як засіб виховання учнів містить багато структурні складові, які є базовими у формуванні і прояві багатьох ключових компетенцій, що визначає значимість дослідницької діяльності у формуванні в учнів готовності до життєвого самовизначення. |
<< | ЗМІСТ | >> |
---|