Повна версія

Головна arrow Екологія arrow ЗАГАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ І ЕКОЛОГІЯ ТРАНСПОРТУ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ЕКОНОМІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вивчивши матеріал глави, студент повинен:

знати

• механізми економічного регулювання і стимулювання екологічної діяльності;

вміти

  • • розраховувати плату за забруднення навколишнього середовища;
  • • визначати еколого-економічний ефект інновацій у розвитку транспорту;

володіти

• методами обґрунтування економічної ефективності средо- захисних заходів.

Ефективність природоохоронних заходів

Взаємозв'язок економіки та екології.

Для людського суспільства характерна значно менша залежність від середовища проживання але порівняно з усіма іншими видами живих істот. Саме тому людина протягом всієї історії свого існування при взаємодії з природою наносив їй великої шкоди, розвиваючи економіку за рахунок нераціонального використання природних ресурсів. Причому ускладнення господарської діяльності та зростання її обсягів приводили до посилення впливу на природу. Внутрішня взаємозв'язок економіки та екології проявилася, коли змінена людьми природа стала надавати зворотний вплив на людину, його господарство. Останнім часом рівень розвитку продуктивних сил досяг критичної позначки, при якому від характеру взаємодії природи і суспільства стала залежати доля людства. Руйнування природного середовища відбувається настільки швидкими темпами, що вимагає якнайшвидшого усвідомлення відповідальності за стан навколишнього середовища та використання ефективних методів і засобів підтримки динамічної рівноваги в природі. Саме це положення зазначено в доповіді Міжнародної комісії з охорони середовища і розвитку в 1987 р .: «Економіка не обмежується створенням матеріальних цінностей, а екологія не відноситься тільки до охорони природи: обидва поняття в рівній мірі стосуються поліпшення долі людини»[1] .

Тісне переплетення економічних і екологічних аспектів існування людства привело до зародження науки майбутнього - еконологіі (економіка + екологія), яка вивчає економічний розвиток, що відповідає вимогам охорони навколишнього середовища. Ця наукова дисципліна з'єднує економічний аналіз з оптимальним софійним вирішенням глобальних екологічних проблем. Софійності дисципліни (від. Грец. Sophia - мудрість) - дисципліни, які співвідносять предмет свого вивчення з цільним знанням, мудрістю, уявленням про світобудову в цілому.

Перехід нашої країни до ринкової економіки супроводжувався значними економічними і соціальними труднощами, які відтіснили екологічні проблеми па задній план. І зараз еколого-економічний аспект охорони навколишнього середовища повинен отримати визнання і реалізовуватися в практичній діяльності. Звідси випливає необхідність:

  • • переходу від техногенного типу розвитку до стійкого екологічного;
  • • створення відповідних економічних механізмів такого переходу;
  • • вироблення нового еколого-економічного мислення в науковій, виробничій та законотворчої діяльності з ліквідацією розриву між економікою та екологією і їх протиставлення один одному.

Основні поняття. При плануванні і реалізації природоохоронних заходів необхідно визначати їх економічну ефективність, причому оцінку слід проводити з позицій природи, суспільства і окремої організації. Варіант, найбільш ефективний з позицій організації, повинен забезпечувати і більший ефект для природи і суспільства в цілому.

Екологічний ефект, або ефект для природи, полягає в зниженні розмірів забруднення екосистем.

Економічний результат, який представляє ефект з позицій суспільства, вимірюється величиною предотвращенного річного збитку, який виникає при забрудненні довкілля людей. Цей збиток виражається у втраті частини національного доходу внаслідок підвищення захворюваності, скорочення довголіття, зниження працездатності і інших чинників.

Економічний ефект для організації оцінюється по приросту її прибутку за рахунок:

  • а) зниження розмірів платежів природоохоронним органам в результаті проведення средозащітних заходів;
  • б) продажу продукції, виробленої з відходів основного виробництва;
  • в) реалізації відходів сторонньої організації для подальшої переробки.

Економічна ефективність розраховується порівнянням одержуваного економічного ефекту і витрат на проведення заходів щодо зниження забруднень.

Природоохоронні витрати, або інакше екологічні витрати, за їх економічною сутністю поділяють на витрати запобігання (предзатрати) і економічний шкоди

До екологічних витрат запобігання (предзатра- там) відносять витрати на заходи, що проводяться в джерелі забруднення або на шляху переміщення забруднюючих речовин до реципієнтів. Попередні витрати спрямовують на проведення двох видів заходів:

- знижують викид шкідливих речовин в навколишнє середовище (вдосконалення технологічних процесів, зміна виду або поліпшення якості використовуваних ресурсів, установку очисних споруд з подальшою утилізацією уловлених відходів, комплексне використання сировини і т.п.);

не знижувати викиди забруднень, але впливають на їх поширення або ізолюючих від прямого [2]

контакту з реципієнтами (будівництво високих труб при атмосферних викидах, нейтралізація забруднень, поховання відходів, встановлення санітарно-захисних зон навколо виробничих об'єктів, озеленення міст і селищ, раціональна планування міської забудови з урахуванням «рози вітрів» і ін.).

До предзатратам в структурі екологічних витрат суспільства відносяться також витрати:

  • - екологічна освіта, підготовку кадрів, рекламно-видавничу діяльність екологічного спрямування;
  • - науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, в тому числі розробку і впровадження нових екологосовместімих технологій;
  • - організацію і вдосконалення інститутів управління природоохоронною діяльністю, в тому числі органів, що забезпечують екологічний контроль, аудит, моніторинг, екологічну експертизу;
  • - розробку екологічної регламентації господарської діяльності - правових, нормативно-методичних матеріалів і документів, екологічних стандартів і т.п .;
  • - створення об'єктів екологічної інфраструктури;
  • - екологічну модернізацію сфери матеріального виробництва.

Економічним результатом витрат запобігання забруднення прийнято вважати зниження шкоди, який складається з прямих втрат ресурсів природи і витрат на ліквідацію, нейтралізацію і компенсацію вже допущених екологічних порушень (постзатрат).

Однак вони викликають і негативні економічні наслідки, оскільки відволікають значну частину трудових і фінансових ресурсів, впливають на зростання собівартості продукції.

  • [1] Пушкар В. С., Якименко Л. В. Екологія. Людина і біосфера: навч, посібник. Владивосток: Вид-во ВДУЕС, 2011. С. 98.
  • [2] Див .: Шимова О. С. Екологія та економіка природокористування: курслекцій в 2 ч. Ч. 1. 2-е изд., Стер. Мінськ: Вид-во Акад. упр. при ПрезідентеРесп. Білорусь, 2005.
 
<<   ЗМІСТ   >>