Повна версія

Головна arrow Політологія arrow ОСНОВИ ПОЛІТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

РЕАЛИЗМ В ПОЛІТИЦІ

Після вивчення матеріалу даного розділу студент повинен:

знати

  • • витоки, еволюцію, основні установки політичного реалізму;
  • • батьків-засновників і найбільш відомих представників реалізму;
  • • системні і структурні характеристики світопорядку в дзеркалі політичного реалізму;
  • • загальну характеристику школи політичного реалізму;

вміти

• виділяти і проаналізувати складові, на основі яких можна було б стверджувати, що сутність світу політичного визначається цінностями і принципами реалізму;

володіти

• здібностями обґрунтувати правомірність і необхідність реалістичного розуміння реалій сучасного світу.

Вище вже пояснювався теза, згідно з яким політика існує там, де існують конфлікти і світ політичного представляє собою арену зіткнень і конфліктів між різними силами і інтересами. Головне призначення політики - це пошуки шляхів і способів вирішення конфліктів. За в той же час життєздатність будь-якого людського співтовариства визначається існуванням якоїсь єдиної волі, єдиного інтересу, що об'єднує всіх його членів в єдине ціле.

Іншими словами, консенсус і конфлікт складають дві протилежні і в той же час взаємопов'язані і взаємодоповнюючі елементи політичної системи. Залежно від переважання того чи іншого з цих елементів визначається внутрішньо-і зовнішньополітичне становище кожного окремо взятої держави. Те ж саме вірно і стосовно до світової спільноти, яке представляє собою систему відносин між державами і народами, процесів і явищ, найтіснішим чином пов'язаних з силовими принципами, конфліктами і війнами.

Знову ж світове співтовариство було б немислимо без зацікавленості його членів один в одному, без загальновизнаних правил співжиття в єдиному життєвому просторі. У даному контексті можна сказати, що історія являє собою простір, де складається компроміс між насильством і жертовністю, між організують і дезорганизующими принципами, між порядком і безладом, сущим і належним, реальним і ідеальним. З цього питання в політико-філософської думки можна виділити два великих підходу, які умовно можна позначити як політичний реалізм і політичний ідеалізм.

 
<<   ЗМІСТ   >>