Повна версія

Головна arrow Фінанси arrow МАКРОЕКОНОМІКА. КРЕДИТНІ І БІРЖОВІ ЦИКЛИ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ОСНОВНІ ГРОШОВО-КРЕДИТНІ ХВИЛІ В XX-XXI ВВ.

Сучасний ринок у своєму розвитку пройшов кілька етапів. Кожному етапу відповідав особливий грошово-фінансовий уклад, тобто що склалася система грошово-фінансової поведінки, структура і спосіб організації кредитних взаємодій. Роль і місце в господарському житті тієї чи іншої країни кредитних відносин постійно змінюється. Панівною тенденцією є підвищення їх значення. Проте розвиток грошово-кредитного устрою відбувалося хвилеподібно, зі зміною пріоритетів і учасників, а також місця грошей і кредиту в господарській культурі суспільства.

Зміна грошово-кредитних укладів

За формою організації кредитних відносин виділялися етапи, пов'язані з наступними подіями.

Перехід лідерства від комерційних до інвестиційним банкам, 1900-1930-і рр.

У XIX ст. в економіці домінували комерційні банки. Вони сприяли розвитку як торгового, так і промислового капіталу. Банки забезпечували безперебійну роботу оборотного капіталу. У XX ст. новий фінансовий капіталізм вимагав вже інших рішень. У 1910 р Р. Гільфердінг (1877-1941) і в 1917 р В. І. Ленін (1870-1924) визначили нову роль банків і новий вид капіталу (фінансовий капітал) і відповідний йому уклад в економіці (фінансовий). Новий устрій був викликаний до життя, в тому числі завдяки інвестиційно-банківської активності. Він викликав перехід лідерства від комерційної до інвестиційної банківської діяльності.

Раніше пріоритетними були короткострокові банківські операції; в нових же умовах значно підвищилася довгострокове зовнішнє фінансування промисловості та торгівлі. Якщо комерційні банки забезпечували безперебійне функціонування оборотного капіталу, то інвестиційні банки взяли на себе забезпечення зростання основного капіталу. Зміни підвищили рівень ризику, що наочно продемонстрував біржовий крах 1929 і наступний кредитний криза 1933 р Велика депресія показала нездатність фінансового капіталу справлятися з новими ризиками. В результаті держава розмежував два види діяльності: кредитна була закріплена за комерційними банками, а інвестиційна передана інвестиційним банкам.

Під час Другої світової війни грошово-кредитний уклад перебудувався на військові рейки і став повністю відповідати вимогам воєнного часу, в США - кредитному обслуговуванню зворотному промисловості і господарства, що працює на забезпечення союзників по системі ленд лізу, що дозволило інтенсифікувати процес нарощування фінансової могутності американського капіталу . У свою чергу у інших країн різко скорочувалися фінансові ресурси, а грошово-кредитна система працювала на виснаження.

Після Другої світової війни амплітуда коливань ослабла, і скоротилася тривалість рецесій. Тривалість рецесій в період 1854-1948 рр. (21 рецесія) склала 22 місяці, в той час як в період 1948-1961 рр. (Чотири рецесії) - в середньому 10 місяців ,. Відповідно зросла тривалість фаз росту - з 26 до 36 місяців, а за період 1961 - 1969 гг. - 49 місяців.

Скорочення фаз стиснення і подовження фаз росту цілком вписувалися в гіпотезу «зростаючого циклу».

 
<<   ЗМІСТ   >>