Повна версія

Головна arrow Культурологія arrow МЕДІАПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ В УМОВАХ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ВСТУП

Демократичні реформи в Росії продемонстрували вражаючі результати: країна зробила потужний ривок від тоталітарної системи до цивілізованого суспільства, при цьому очевидно зростання ролі медіакультури як каталізатора багатьох соціальних процесів, що вплинули на політичний та економічний розвиток країни. Результатом стало формування нової російської медіасреди, більш відкритою і демократичною, що дозволило нашому суспільству увійти в інформаційний простір світу. Розширилися міжкультурні контакти: ми активно беремо участь в міжнародних форумах і конференціях, обмінюємося досвідом у професійній сфері, спілкуємося через Інтернет, маємо можливість подорожувати по всьому світу, підвищувати кваліфікацію за кордоном і т. Д.

Глобалізація засобів масової інформації, безсумнівно, сприяє подоланню географічних, економічних, духовних та інших кордонів для поширення текстової, аудіаль- ної, аудіовізуальної інформації за допомогою технологічних інновацій: комп'ютерних мереж, супутникового зв'язку, цифрового кодування тексту, звуку, зображення і т. Д.

Ось чому зростають вимоги до професійної підготовки фахівців за всіма напрямами гуманітарної діяльності, в тому числі в системі менеджменту соціально-культурної сфери.

Пропоноване читачеві навчальний посібник ставить за мету дати студенту уявлення про основні тенденції розвитку медіакультури як особливого типу культури інформаційного суспільства - її теорії, історії, а також практичних основах медіаменеджменту.

Сучасна медіакультури - це сукупність книжкової (друкованої) і екранної культур, візуальної та аудіовізуальної; в останні роки поширеними стали і такі поняття, як «електронна культура» і «кіберкультури». Всі ці поняття свідчать про те, що культура стає все більш відкритим поняттям.

Аналізуючи процеси розвитку медіполітікі, не можна не торкнутися таких термінів, як «медіасередовище», «медіапростір», «медіакультури», «медіатворчество», «Медіаменеджмент», які також входять в структуру навчального посібника, доповнюючи теорію і практику медіакультури. Все це доводить, що дане дослідження носить міждисциплінарний характер.

Основними завданнями, які вирішуються в даному навчальному посібнику, є наступні:

  • 1. Розкрити зміст поняття «медіакультури» в контексті процесу модернізації суспільства, тобто його медиатизации.
  • 2. Розглянути основні напрямки державної медіаполітику і ступінь її впливу на процеси соціокультурної модернізації суспільства.
  • 3. Проаналізувати ступінь впливу на медіакультури різних соціальних інститутів культури і медіаструктури.
  • 4. Виявити роль медіакультури як посередника у взаємодії між владою і суспільством, соціумом і особистістю, різними етносами і соціальними групами.
  • 5. Розкрити соціокультурні чинники, що впливають на трансформацію медіасреди і медіапростору: роль інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) і правових основ медіаполітику, медіаосвіта особистості, створення єдиного інформаційного простору Росії і світу в цілому.

Автор щиро сподівається, що дане видання, яке об'єднує різні наукові та навчальні дисципліни, допоможе читачеві розібратися в таких непростих явищах, як «медіаполітику», «медіакультури», «Медіаменеджмент», «медіаосвіта», зорієнтує його в питаннях сучасної російської модернізації соціально-культурної сфери.

 
<<   ЗМІСТ   >>