Повна версія

Головна arrow Культурологія arrow КУЛЬТУРОЛОГІЯ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

СИМВОЛІЧНА (СМИСЛОВА, СИГНИФИКАТИВНАЯ, ЗНАКОВА) ФУНКЦІЯ.

Будь-яка культура є світ сформульованих і відбитих символів, знаків, смислів, в яких відбивається певна значимість людського життя, відносин, порядків, цінностей, речей, явищ природи. Культура, кажучи словами М. Вебера, це павутина смислів, або мережу (Кассирер), яку сплів людина. Пізнаючи, перетворюючи і впорядковуючи світ, людина узагальнює пізнане, символізує і позначає його в мові, міфі, релігії, мистецтві, філософії, науці, жестах, сигналах, нормах етикету, одязі, предметах, знаках, листі, цифрах, кресленнях, нотах і т .п. Абсолютно всі вони є символічними, смислонесу- ські і смислопередающій феноменами, тобто тим, без чого інакше важко сприйняти дійсність. Взаємодіючи між собою, люди будують своєрідний загальний смисловий світ, образно опредмечивают реальність, створюють її інтелектуальний портрет. Людська культура за своєю природою символічна, вона є специфічно перетворена дійсність. Кожен символ містить в собі глибоку, часто приховану для «чужака», закодовану інформацію (культурний текст) про культуру конкретного народу. Символ не просто носій, але образно кажучи «перевізник сенсу», його діючий провідник. Символ універсальний. Кожна річ має свою назву, хоча може бути виражена в різних термінах або знаках. Якщо якийсь предмет або явище не позначені, не названі, то вони фактично для людини не існує. Головним символічною зброєю є слово. Його змістовність, запечат ність настільки великі, що викликають у людини неймовірну кількість станів (страх, радість, смуток, байдужість, ненависть, навіть смерть). Символічний також жест. Простий рух руки може означати символи доброзичливості, загрози, презирства, єдності, перемоги, смерті, любові, радості, цікавості. І навіть одяг, яка, здавалося б, має чисто утилітарне призначення, дає нам смислове інформацію про те, яке місце займає одягає її в соціокультурної ієрархії даного народу.

Керуючись символічними значеннями, ми одну і ту ж річ можемо розглядати з різних позицій, надавати їй різне смислове навантаження. Скажімо, традиційно вогнепальну зброю розглядається як знаряддя (символ) вбивства; тобто в підтексті воно швидше має негативний зміст. Але якщо воно знаходиться в музеї, то ми його сприймаємо як досягнення технічної культури, як пам'ятник ратних подвигів предків або сучасників, і тут, вже працює зовсім інше його символічне сприйняття. Дошка і фарба, взяті самі по собі, символізують звичайний будівельний матеріал. Але з'єднані разом, завдяки зусиллям художника, вони можуть стати іконою або картиною і мати принципово інше ціннісно-символічне значення. Нас тепер мало цікавить, з чого зроблена ікона або картина. Нам важливий той образ і сенс, який вони містять.

Культурна символіка складна, ситуативна, неоднозначна, тому нерідко носить двозначний характер.

Вивчити будь-яку культуру, навіть найдавнішу, можна тільки в тому випадку, якщо володієш смисловим ключем до її символіці, вмієш її пояснити і інтерпретувати. Завдяки цьому можливий активний або мовчазний діалог представників різних культур, їх взаємодія. Символічність культури дозволила, за словами Е. Кассірера, відкрити людині шлях до цивілізації, створити ще один простір існування, яке не менш важливо, ніж природне буття. Символи дають людям можливість дивитися на світ як упорядкований і збалансований, утримувати реальність у власній свідомості, мислення оперувати нею і постійно її відтворювати. Людина у багатьох відношеннях є істотою символічною. І світ, в якому він живе, як реальний, так і символічний, сповнений уявних емоцій, ілюзій, фантазій і мрій. Причому символічний все більше відсуває на другий план фізичний світ, стає новим виміром реальності, новим універсумом [6, с. 471]. У символічному просторі людина відчуває себе більш щасливим, ніж в реальному. Він все більше і більше звертається до самого себе. Не випадково Л. Уайт розглядав символічну функцію культури як найбільш важливу.

 
<<   ЗМІСТ   >>