Повна версія

Головна arrow Природознавство arrow БІОХІМІЯ РОСЛИН: ВТОРИННИЙ ОБМІН

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ТІОЛЬНИЙ ГЛІКОЗИДИ (S-ГЛІКОЗИДИ, ГЛЮКОЗИНОЛАТИ)

Тіольний глікозиди містять в своєму складі тіоціанатние, ізотіоціанатние, сульфо- і неорганічні аглікони [див .: 6, с. 125]. При гідролізним розпаді утворюють відповідні цукру і меркаптани. Тіольний глікозиди широко представлені в рослинах сімейства хрестоцвітних, рідше - в родинах цибулевих і настурціевий. Вони знаходяться у вигляді солей з лужними металами, найчастіше з калієм. Мають сильну антимікробну дію і обумовлюють гострий або пекучий смак гірчиці, хрону, редьки.

У рослині тіольний глікозиди, як і ціаногенние глікозиди, просторово відокремлені від гидролизующих їх ферментів. При пошкодженні рослинних тканин відбувається ферментативне розщеплення глікозидів з утворенням летючих токсичних речовин з гірчичним запахом - ізотіоціанатів і нітрилів [див .: 14, с. 314].

РОСЛИННІ АМІНИ

Аміни можна розглядати як похідні амонію. Розрізняють чотири основні групи амінів: первинні, вторинні, третинні і четвертинні.

Слід зазначити, що досить складно чітко відокремити рослинні аміни від інших класів вторинних з'єднань, перш за все алкалоїдів. Багато аміни вважаються типовими алкалоїдами, наприклад, мескалін. Чітких критеріїв відмінності біогенних амінів від протоалкалоідов немає. Часто до алкалоїдів відносять складні сполуки з відносно великою молекулярною масою. Деякі автори пропонують вважати біогенними амінами тільки первинні або первинні і вторинні аміни, залишивши для протоалкалоідов відповідно з'єднання з третинними або вторинними і третинними атомами азоту. До групи біогенних амінів зазвичай не включають сполуки з карбоксильними групами, а також пуринів і піримідинів.

У вищих рослинах присутня велика кількість амінів. Багато з амінів структурно представляють собою декарбок- сілірованние амінокислоти, причому як Протеїногенні, так і непротеіногенние. Рослинні аміни зазвичай поділяють на моноаміни (з одного аминогруппой), діаміни (з двома аміногрупами) і поліаміни (більше двох аміногруп).

Аміни - отруйні речовини, які можуть викликати отруєння як тварин, так і рослин. Вони в малих кількостях виявлені в грибах (ріжки ріжків, мухомори, дріжджі) і в рослинах (дурман, блекота, омела, соя). Зміст амінів може зростати при несприятливих умовах вирощування [см. 4, с. 106].

Аміни можуть утворюватися з амінокислот шляхом їх декарбоксилювання (за участю декарбоксилаз, кофермен- том яких є піридоксальфосфат - похідне вітаміну B f> ). При декарбоксилюванні лізину утворюється кадаверин, триптофану - триптаміну, гістидину - гістамін, орнитина - путресцин. Путресцин і кадаверин виявлені в ріжках ріжків, боровиках, мухоморах, блекоті, беладони і дурмані; в етіолірованних проростках сої знайдений кадаверин, в ріжку і пагонах омели - тирамін, в томатах і шпинаті - гістамін. У багатьох кольорах міститься ізоаміламін, що утворюється при декарбоксилюванні лейцину, і ізобутіламін, що виходить при декарбоксилюванні валина [див .: 3, с. 428].

Аміни, які утворюються при декарбоксилюванні амінокислот, зазвичай в рослинах не накопичуються, а зазнають різні перетворення і залучаються до обміну речовин.

З диаминов в рослинах синтезуються різні гетероцикли, а з них - гетероциклічні сполуки, наприклад, алкалоїди. З путресцина утворюється гетероцикл піролідин, а з нього пірролідінових алкалоїди; з кадаверина - гетероцикл піперидин та піперидинового алкалоїди.

 
<<   ЗМІСТ   >>