Повна версія

Головна arrow Природознавство arrow БІОХІМІЯ РОСЛИН: ВТОРИННИЙ ОБМІН

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ЗАКОНОМІРНОСТІ БУДОВИ ВТОРИННИХ МЕТАБОЛІТІВ І ЇХ ФУНКЦІЇ

Аналіз хімічної структури вторинних метаболітів дає можливість виділити в більшості випадків певну «базову» структуру, на основі якої утворюються численні варіанти. Найбільшого поширення набули наступні шляхи виникнення різних варіантів [див .: 1, с. 593]:

  • - модифікації базової структури: приєднання або заміна функціональних груп, зміна ступеня окіслснності молекули. В якості функціональних груп зазвичай використовуються гідроксильні, метальних або метоксільние групи;
  • - освіту кон'югатів - приєднання до базової структурі «уніфікованих блоків». В якості останніх найчастіше виступають різні цукру (моно- або олігосахариди), органічні кислоти або деякі групи вторинних метаболітів;
  • - конденсація декількох однакових або різних базових структур (наприклад, освіту пренілірованних фенольних сполук).

і

Для різних груп вторинних метаболітів характерні різні типи зміни структури. Наприклад, для алкалоїдів характерно мегоксілірованіе, але не гликозилирование; для ізо- преноідов, навпаки, типово гликозилирование, але не метокси лирование; у фенольних сполук спостерігаються обидва типи цих модифікацій.

Багато модифікації (зокрема, гликозилирование) значно змінюють біологічну активність молекули. Дуже часто гликозилирование є універсальним способом переведення активної (функціональної) форми вторинного метаболіту в неактивну (запасну).

 
<<   ЗМІСТ   >>