Повна версія

Головна arrow Фінанси arrow КОРПОРАТИВНІ ФІНАНСИ. ФІНАНСОВІ РІШЕННЯ І ЦІННІСТЬ ФІРМИ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

СПОСОБИ ЗДІЙСНЕННЯ ВИПЛАТ АКЦІОНЕРАМ: ДИВІДЕНДИ І ВИКУП АКЦІЙ

Вивчення питання про вплив політики розподілу на цінність фірми почнемо з короткого розгляду двох альтернативних процедур здійснення виплат акціонерам: дивідендів у грошовій формі і викупу акцій емітентом.

Дивіденди. Термін «дивіденди» найчастіше трактується як грошові виплати із чистого прибутку. Для виплат, вироблених з джерел, відмінних від поточної або накопиченої нерозподіленого прибутку, замість терміна «дивіденди» використовується термін «розподіл».

Більшість компаній, що виплачують дивіденди, робить це регулярно, раз в квартал. Коригування сум дивідендів здійснюються зазвичай поступово, з невеликими змінами від кварталу до кварталу. Іноді фірми виплачують спеціальний дивіденд - разовий дивіденд, розмір якого зазвичай значно вище розміру регулярного дивіденду.

Крім дивідендів у грошовій формі компанії іноді здійснюють виплату дивідендів акціями {stock dividend). Така операція збільшує кількість випущених акцій і одночасно зменшує цінність кожної з них. Дивіденд такого роду зазвичай формується як відсоток від числа акцій на руках акціонера. Так, наприклад, виплата 2% дивіденду акціями означає, що акціонер отримає додатково одну акцію до кожним 50, якими він володіє.

Схожа ситуація виникає в разі дроблення акцій (stock split). Через збільшення загальної кількості акцій в обігу скорочується частка грошового потоку, що припадає на одну акцію, тому ціна акції знижується. Якщо загальна сума грошових коштів, які спрямовуються компанією на виплату дивідендів, залишається незмінною, в результаті дроблення відбудеться пропорційне зменшення дивіденду на акцію. Так, при сплите 2 до 1 кількість акцій подвоюється, і якщо без дроблення сума дивіденду на акцію передбачалася рівною 1 руб., То після дроблення вона стає рівною 0,5 руб.

Рішення про виплату дивідендів приймається радою директорів акціонерного товариства, який встановлює розмір виплат на одну акцію і термін виплат. Хронологію подій, пов'язаних з процедурою виплати дивідендів, можна представити у вигляді такої послідовності.

1. Дата оголошення {declaration date) - день, в який рада директорів оголошує суму і дату наступних дивідендів.

У бухгалтерському обліку оголошені дивіденди стають фактичним зобов'язанням в день оголошення, і в разі складання балансу загальна сума оголошених дивідендних виплат буде фігурувати в ньому в розділі «Поточні зобов'язання», а стаття «нерозподілений прибуток» буде зменшена на аналогічну величину.

  • 2. Дата реєстрації {date of record) власників акцій - дата, на яку складається реєстр акціонерів для визначення тих, хто має право на отримання дивіденду.
  • 3. Екс-дивідендна дата {ex-dividend date) - дата, до якої право на отримання поточного дивіденду акцією втрачається.

Процедура реєстрації власників акцій вимагає часу, і, щоб уникнути конфліктів на ринку цінних паперів, було вироблено правило, згідно з яким право на отримання дивідендів по акціях припиняється за три робочих дні до дати реєстрації власників. Іншими словами, дивіденди отримують лише ті, хто був власником акції за три робочі дні до дати реєстрації. Якщо акція куплена пізніше, то дивіденд на акцію отримає її колишній власник.

4. Дата виплати {distribution date) - дата, до якої компанія відправляє поштою чеки зареєстрованим акціонерам.

Зворотний викуп акцій емітентом. Грошові дивіденди - це не єдиний шлях виплати грошей акціонерам. Альтернативною возможностио є викуп емітентом випущених в обіг акцій {share repurchase). Викуплені акції називаються казначейськими акціями {treasury stock), або акціями в портфелі, і можуть бути знову продані, якщо компанії будуть потрібні гроші. Викуп акцій здійснюється одним із таких варіантів.

Найпоширеніший спосіб викупу своїх акцій - викуп на відкритому ринку {open market repurchase ), наприклад через брокерську контору. Компанія оголошує про свій намір і потім купує акції на ринку, як все інвестори. Процес викупу може розтягнутися на рік і більше, при цьому фірма не зобов'язана викупити весь спочатку заявлений обсяг. Регулятори ринку акцій зазвичай вводять обмеження на щоденну суму транзакцій з метою виключити можливість маніпулювання ринком.

Згідно зі статистичними даними, частка покупки американськими компаніями своїх акцій на вільному ринку становить до 95% від усього обсягу викупів, однак існують і інші способи, до яких вдаються, коли фірма (наприклад, з метою рекапіталізації) має намір викупити значний обсяг своїх акцій.

По-перше, фірма може зробити пропозицію про викуп за фіксованою ціною {fixed price tender offer), відповідно до якого акціонерам надається можливість продати свої акції фірмі за спеціальною ціною (зазвичай з премією 10-20% до поточної ринкової котируванні). Як правило, при цьому обумовлюється число акцій, які фірма планує викупити, і тривалість періоду покупки (зазвичай від 20 днів до місяця). Якщо акціонери пропонують фірмі більше число акцій, ніж обумовлено в оголошенні, викуп здійснюється на пропорційній основі. Фірма може скасувати викуп, якщо сумарний обсяг запропонованих до покупки акцій виявиться недостатнім.

По-друге, фірма може оголосити про проведення голландського аукціону {Dutch-auction), в умовах якого обумовлено, що на викуп планується витратити, наприклад, 100 млн руб., І визначено інтервал варіювання ціни викупу, скажімо, від 40 до 50 руб. при поточній ринковій ціні, рівній 40 руб. Акціонери, які бажають брати участь в аукціоні, заявляють про влаштовує їх ціною, причому чим нижче ціна, тим більша ймовірність виграти торги і продати свої акції. Фірма завершує аукціон на тій ціні, при якій вичерпується виділена для операції сума. Всі акціонери, в чиїх заявках ціна дорівнює завершальній аукціон ціни або нижче її, можуть отримати гроші за свої акції.

Нарешті, фірма може провести операцію цільового викупу {target repurchase), в ході якої викуповується блок акцій за узгодженою сторонами ціною у одного або декількох власників великих пакетів. Цільовий викуп може мати місце тоді, коли великий акціонер хоче продати великий пакет, але при цьому самі акції недостатньо ліквідні, так що спроба продажу на ринку призведе до різкого падіння котирувань. У такій ситуації цей акціонер може погодитися на продаж акцій фірмі за ціною зі знижкою від поточної ринкової. Інша ситуація - загроза переходу контролю до великого акціонера з подальшим зміщенням керівників фірми. Для усунення цієї небезпеки фірма може зробити акціонеру пропозицію про викуп своїх акцій, часто зі значною премією до поточної ціни акції на ринку.

 
<<   ЗМІСТ   >>