Повна версія

Головна arrow Фінанси arrow КОРПОРАТИВНІ ФІНАНСИ. ФІНАНСОВІ РІШЕННЯ І ЦІННІСТЬ ФІРМИ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ФІНАНСОВИЙ ЛЕВЕРИДЖ, АРБІТРАЖ І ЦІННІСТЬ ФІРМИ

У ситуаційної задачі 2.1 ми побачили, що ефект фінансового левериджу проявляється в зміні пропорцій розподілу сумарного грошового потоку фірми між пайовими і борговими інвесторами, при цьому сам сумарний грошовий потік і, як наслідок, цінність фірми залишаються незмінними. Цей результат в загальному випадку був сформульований і обгрунтований Ф. Модільяні і М. Міллером і став відомий як перше речення (перша теорема).

Перше речення Модільяні - Міллера (ПММ-1): в умовах досконалого ринку цінність фірми дорівнює цінності грошового потоку, створюваного її активами, наведеної за ставкою очікуваної інвесторами прибутковості. Цінність фірми не залежить від обраної нею структури капіталу.

Сукупність припущень, що характеризують досконалий ринок капіталу {perfect capital market), складається з наступних умов:

  • • інвестори і фірми купують і продають на конкурентному ринку одну і ту ж сукупність цінних паперів за цінами, рівним наведеної цінності їх майбутніх грошових потоків;
  • • немає податків, транзакційних витрат та інших витрат, пов'язаних з випуском і обігом цінних паперів;
  • • рішення про фінансування не впливають на грошові потоки від інвестицій фірми, так само як і не містять в собі повий інформації про ці потоках.

Доказ першого речення в загальному вигляді вимагає досить складних алгебраїчних перетворень, проте логіка аргументів Модільяні - Міллера прозора. За відсутності оподаткування і транзакційних витрат сумарний грошовий потік, що виплачується всім власникам цінних паперів фірми, дорівнює сумарному грошовому потоку, згенеровані її активами. В силу закону однієї ціни, у активів фірми і всіх її цінних паперів повинна бути одна і та ж ринкова вартість. Таким чином, до тих пір, поки рішення фірми про випуск цінних паперів не впливають на грошові потоки від активів, ці рішення не впливають ні на загальну цінність фірми, ні на обсяг капіталу, який вона зможе залучити.

До такого ж висновку приводять міркування на основі принципу поділу інвестиційних та фінансових рішень. Якщо цінні папери справедливо оцінені ринком, то NPV рішень про їх покупку або продаж дорівнює нулю, а значить, вони не впливають на цінність фірми. Всі майбутні виплати в рахунок погашення боргу мають цінність, що дорівнює сумі грошових коштів, отриманих від кредитора. Отже, фінансовий важіль не створює ні вигод, ні витрат, так що цінність фірми визначається виключно наведеної цінністю грошових потоків від сьогоднішніх і майбутніх інвестицій.

Результат, сформульований у першому реченні Модільяні Міллера, настільки важливий, що його вербальне обгрунтування необхідно доповнити формалізованими аргументами.

 
<<   ЗМІСТ   >>