Повна версія

Головна arrow Фінанси arrow ЕКОНОМІКА ОРГАНІЗАЦІЇ. РЕСУРСИ КОМЕРЦІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

СКЛАД ДЖЕРЕЛ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ КОМЕРЦІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

Фінансові ресурси комерційній організації - це грошові доходи і надходження, що знаходяться в розпорядженні суб'єкта господарювання і призначені для виконання фінансових зобов'язань, здійснення витрат по розширеного відтворення і економічного стимулювання працюючих.

Формування фінансових ресурсів здійснюється за рахунок власних і прирівняних до них коштів, мобілізацію ресурсів на фінансовому ринку і надходження грошових коштів від фінансово-банківської системи в порядку перерозподілу.

Спочатку формування фінансових ресурсів відбувається в момент установи комерційної організації, коли утворюється статутний капітал.

Економічна організація будь-якого господарюючого суб'єкта починається з освіти основних і оборотних коштів, нематеріальних активів, необхідних для початку господарської діяльності.

Величина їх відбивається в статуті організації і носить назву «статутний капітал організації».

Статутний капітал являє собою суму внесків засновників господарюючого суб'єкта для забезпечення його життєдіяльності. Величина статутного капіталу фіксується в установчих документах для будь-якої організації.

Статутний капітал може переглядатися протягом періоду господарської діяльності з обов'язковим відображенням нової суми статутного капіталу в установчих документах, які в обов'язковому порядку підлягають державній перереєстрації.

Інформація про розмір статутного капіталу відображається в пасиві балансу організації.

Таким чином, статутний капітал - це специфічний, одноразовий джерело фінансових ресурсів організації.

Величина статутного капіталу свідчить розмір тих коштів, основних і оборотних, які інвестовані в процес виробництва. Статутний капітал є постійним джерелом діяльність організації та може змінюватися тільки в момент перереєстрації установчих документів.

У фінансовій літературі статутний капітал відносять до стійких пасивів організацію, розуміючи під пасивами джерела фінансових ресурсів організації.

Пасивами джерела фінансових ресурсів організації називаються тому, що інформація про склад і величиною джерел фінансових ресурсів представляється в пасиві балансу організації (Форма № 1).

Надалі джерелами фінансових ресурсів додатково до статутного капіталу стають:

  • - виручка від реалізації продукції;
  • - кредиторська заборгованість організації по платежах за поставлену сировину, матеріали, придбані послуги;
  • - кредиторська заборгованість по податках перед бюджетом та позабюджетними фондами;
  • - кредиторська заборгованість перед своїми працівниками;
  • - кредити банків та позики інших організацій.

Крім того, джерелами фінансових ресурсів є резерви і фонди, що створюються комерційною організацією за рахунок прибутку відповідно до чинного законодавства, установчими документами і облікової політикою комерційної організації.

Ще одним джерелом фінансових ресурсів є кошти, що надходять з різних державних організацій і фондів в порядку перерозподілу. Це так звані цільові фінансування і надходження.

Це джерело фінансових ресурсів виникає у комерційної організації при фінансуванні державою або його уповноваженими органами ліквідації наслідків стихійних лих, реалізації загальнодержавних і територіальних програм.

Таким чином, цільове фінансування означає використання даного джерела на цілі, визначені державою або його уповноваженими органами.

До складу джерел фінансових ресурсів організації може включатися нерозподілений (невикористана) прибуток минулих ліг.

Всі джерела фінансових ресурсів комерційної організації по праву власності можна розділити на власні і позикові.

До власних джерел відносяться:

  • - статутний капітал комерційної організації;
  • - нерозподілений прибуток минулих років або створені за рахунок прибутку фонди;
  • - амортизаційні відрахування за основними засобами та нематеріальними активами;
  • - прибуток звітного року;
  • - резервні фонди, що створюються в комерційної організації.

До позикових джерел по праву власності належать:

  • - кредити банків та позики інших організацій;
  • - кредиторська заборгованість постачальникам і підрядникам;
  • - аванси, отримані від покупців (передоплата);
  • - кредиторська заборгованість по платежах до бюджету і в позабюджетні фонди.

Використання цих позикових джерел понад встановлені договором або законом термінів загрожує для організації додатковими фінансовими витратами.

В обороті будь-якої організації постійно знаходиться певна сума позикових джерел фінансових коштів, використання яких понад установлений строк не тягне за собою за чинним законодавством додаткових фінансових витрат:

  • - заборгованість організації перед своїми працівниками з оплати праці;
  • - заборгованість організації перед своїми засновниками (акціонерами) по виплаті нарахованих дивідендів;
  • - цільові фінансування і надходження.

Ці джерела називаються позиковими, прирівняними до власних.

Основним джерелом фінансування простого відтворення в комерційної організації, а також, частково, фінансування джерелом розширеного відтворення є виручка від реалізації продукції (робіт, послуг).

Виручка від реалізації продукції, вступаючи в комерційну організацію, умовно поділяється на відшкодування вже понесених організацією витрат на виробництво продукції і накопичення (рис. 6.2).

Розподіл виручки від реалізації продукції

Мал. 6.2. Розподіл виручки від реалізації продукції

Виручка - це сума надходжень грошових коштів та іншого майна та (або) дебіторської заборгованості.

Якщо сума грошових коштів, що менше суми дебіторської заборгованості, виручка відбивається в розмірі поступили коштів і неоплаченої частини дебіторської заборгованості.

Виручка визнається за наявності таких умов:

  • 1) якщо організація має право отримати цю виручку, тобто продукція відвантажена і на цю продукцію є конкретний договір;
  • 2) якщо сума виручки може бути конкретно визначена, тобто є ціна в договорі (протокол узгодження ціни), накладна на відвантаження та ін .;
  • 3) якщо право власності на продукцію вже перейшло до покупця згідно з договором (контрактом) або робота ухвалено замовником і є акт приймання-здачі виконаних робіт;
  • 4) якщо витрати, які понесла ця організація на цю господарську операцію, можуть бути конкретно визначені (м е. Є собівартість цих робіт).

У Звіті про прибутки і збитки (Форма № 2) можна в складі виручки виділити виручку (нетто) від продажу продукції власного виробництва та виручку (нетто) від перепродажу придбаних товарів. Для цього передбачені спеціальні рядки (порожні). Їх заповнення дозволяє користувачеві інформації оперативно отримати дані про відповідність обсягів виручки від виробництва і торгівлі.

Нетто-виручка означає, що з виручки віднімаються непрямі податки, т. Е. ПДВ, акцизи та інші аналогічні податки.

Показник собівартості проданих товарів, продукції, робіт, послуг відображає витрати по звичайних видах діяльності.

Згідно ПБУ 10/99, витрати по звичайних видах діяльності - це витрати, пов'язані з виготовленням та продажем продукції, придбанням і продажем товарів, а також витрати на виконання робіт і надання послуг.

Витрати визнаються в бухгалтерському обліку при наявності таких умов:

  • • якщо ці витрати виробляються відповідно до конкретного договором, вимогою законних і нормативних актів;
  • • якщо сума витрат може бути визначена.

Організації торгівлі відображають по рядку «Собівартість»

собівартість реалізованих товарів, т. е. їх покупну ціну.

Показник валового прибутку визначається як різниця між виручкою від продажу товарів, продукції (робіт, послуг) і собівартістю проданих товарів, продукції (робіт, послуг).

До комерційних витрат організації, що займаються виробництвом продукції, відносять витрати, пов'язані зі збутом продукції, тобто витрати на рекламу, комісійні винагороди, що сплачуються, витрати на транспортування продукції до місця призначення, витрати на вантажно-розвантажувальні роботи, витрати на утримання приміщень для зберігання продукції та інші витрати, пов'язані зі збутом продукції.

Організація торгівлі до комерційних витрат відносить все витрати обігу.

До управлінських витрат відносять загальногосподарські витрати організації. У торгової організації таких витрат немає.

Прибуток (збиток) від продажів - его фінансовий результат, який визначається як різниця між виручкою від продажу товарів і сумою витрат, що включаються в собівартість продукції, комерційних і управлінських витрат.

До складу інших доходів і витрат включаються такі пункти:

• Відсотки до отримання та відсотки до сплати відображають суму відсотків, які організація повинна отримати або заплатити. До таких, зокрема, належать:

відсотки, що приєднуються до отримання за депозитними вкладами організації, по облігаціях, що належить їй;

відсотки, які організація повинна сплатити власнику облігацій організації;

відсотки, одержувані від банків, або відсотки, які організація повинна сплатити банку.

  • • Доходи від участі в інших організаціях відображають надходження від пайової участі в статутному капіталі інших організацій і доходи, отримані організацією від участі в спільній діяльності.
  • • Інші доходи і витрати відображають надходження і витрати, пов'язані з наданням за плату в тимчасове користування майна організації (тобто орендна плата), а також надходження і витрати, пов'язані з наданням за плату прав користування патентами і винаходами, що належать даній організації, і надходження від продажу основних засобів, матеріалів, дебіторської заборгованості. До інших доходів і витрат належать також штрафи, пені, неустойки, отримані (сплачені) за порушення умов договорів (тільки за господарськими договорами); майно, одержуване (передане) безоплатно, утому числі за договорами дарування; надходження та відшкодування в рахунок принесених організації збитків, а також прибуток минулих років, виявлена у звітному періоді; суми списаної кредиторської (дебіторської) заборгованості, за якою минув строк позовної давності; курсові різниці (позитивні / отри- цательного) за операціями з валютою.

Іншими доходами також є надходження, що виникають як наслідки надзвичайних обставин господарської діяльності (стихійне лихо, пожежі, аварії і т. П.).

Прибуток (збиток) до оподаткування відображає фінансовий результат, отриманий від діяльності організації за звітний період. Показник визначається як сума прибутку (збитку) від продажу, відсотків до отримання, доходів від участі в інших організаціях, інших доходів, зменшених на величину відсотків до сплати, інших витрат.

Поточний податок на прибуток та інші аналогічні обов'язкові платежі відображає суму податку на прибуток, нарахованого до сплати в бюджет.

Сюди включаються суми штрафних санкцій, нараховані бюджетом і державними позабюджетними фондами.

Таким чином, в цьому показнику відбиваються суми використання прибутку тільки в частині обов'язкових платежів, т. Е. В бюджет і позабюджетні фонди. Тут не можна відображати використання прибутку організації на інші цілі (зокрема, на благодійність, виборчу кампанію, заохочення, подання матеріальної допомоги).

Чистий прибуток (збиток) звітного періоду відображає кінцевий результат діяльності організації та визначається як різниця між прибутком до наюгообложенія і сумою податку на прибуток. Чистий прибуток (нерозподілений прибуток або збиток) відображає загальну суму чистого прибутку або збитку, отриману організацією за звітний період.

 
<<   ЗМІСТ   >>