Повна версія

Головна arrow Фінанси arrow ЕКОНОМІКА ОРГАНІЗАЦІЇ. РЕСУРСИ КОМЕРЦІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

МЕТОДИ ОЦІНКИ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ І СПИСАННЯ ЇХ НА ВАРТІСТЬ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

Виробничі запаси надходять в комерційну організацію в різний час і від різних постачальників за різними цінами. При цьому один і той же вид запасів може надходити від різних постачальників і за різною ціною.

Виробничі запаси, що надходять на склад, оцінюються за фактичними витратами на їх придбання, транспортування, зберігання, передвиробничу підготовку.

При відпустці виробничих запасів зі складу в виробничий процес важливо оцінити їх вартість, що включається в вартість виготовленої продукції.

При списанні виробничих запасів зі складу та відпуску їх у виробництво, вони, а також залишки запасів на складі, відповідно до Положення з бухгалтерського обліку «Облік матеріали ю-виро дюд- ських запасів» [3], можуть бути оцінені одним з наступних методів :

  • 1) за собівартістю кожної одиниці;
  • 2) по середньої собівартості;
  • 3) за собівартістю перших за часом придбання матеріально-виробничих запасів (метод ФІФО).

Комерційна організація може застосовувати протягом одного року один метод оцінки по кожному окремому виду (групі) матеріально-виробничих запасів. Методи оцінки повинні бути затверджені в наказі по Облікової політиці організації.

При використанні методу списання собівартості кожної одиниці в організації повинен бути налагоджений облік зберігання кожної одиниці виробничих запасів. При цьому під одиницею запасів повинна розумітися одиниця заготовлених виробничих запасів з однієї поставки або партії.

Постановка такого способу обліку на складах і розрахунок собівартості кожної одиниці є трудомістким і дорогим процесом. У зв'язку з цим метод списання за собівартістю кожної одиниці застосовується тільки в організаціях з невеликою номенклатурою споживаних виробничих запасів і для дорогих матеріальних ресурсів.

При використанні методу списання по середній собівартості розраховують середньозважену величину вартості одиниці виробничих запасів за формулою:

де З ср - середня собівартість одиниці запасів, руб .;

С. - вартість одиниці в i-й партії, руб .;

О. - кількість одиниць запасів в i-й партії, натуральні одиниці;

/ - номер партії.

Метод ФІФО передбачає здійснення розрахунку вартості виробничих запасів, переданих у виробничий процес, по вартості кожної партії в черговості від перших партій, що надійшли на склад, до останніх.

Оскільки матеріальні витрати є одним з основних елементів собівартості продукції, управління вартістю продукції, що виготовляється в чому залежить від вибору методу списання матеріальних витрат. В умовах інфляції при високих темпах зростання цін на матеріальні ресурси метол ФІФО веде до заниження вартості готової продукції і до завищення вартості залишків матеріалів на складі. Організація при отриманні виручки від реалізації продукції може зіткнутися з нестачею оборотних коштів для придбання виробничих запасів.

 
<<   ЗМІСТ   >>