Повна версія

Головна arrow Педагогіка arrow ВІЙСЬКОВА ПЕДАГОГІКА

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ЗАПОБІГАННЯ І ПОДОЛАННЯ УХИЛЯННЯ ВІД ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ В ПІДРОЗДІЛІ (ЧАСТИНИ)

Характеристика військовослужбовців, схильних до ухилення від військової служби

Ухилення від військової служби є складно мотивовану вчинок, в основі якого лежить протиріччя між особистими уявленнями, поглядами і цінностями військовослужбовця і реальною ситуацією його життєдіяльності в умовах військової частини.

Така девіація досить поширена серед різних категорій військовослужбовців. Небезпека вона представляє тим, що найбільш грамотні з ухиляються використовують прогалини в законодавстві для виправдання своїх дій. Це в цілому підриває основи законослухняної поведінки інших військовослужбовців.

Розгляд особистості військовослужбовця, який ухиляється від військової служби, доцільно починати з аналізу його мотивації при здійсненні ним ухилення. Сформована в російській юриспруденції система, яка характеризує проступки та злочини, пов'язані з ухиленням від служби, базується на їх диференціації. Виділяються девіації, засновані на мотивах тимчасового ухилення і на мотивах повного ухилення.

Основними мотивами тимчасового ухилення від військової служби є: бажання відвідати сім'ю, відпочити від служби, зустрітися з рідними і близькими; дозволити назрілі сімейні проблеми; побоювання за своє життя, небажання бути спрямованим в «гарячі точки» служби; порушення статутних правил взаємовідносин; небажання служити в даній військовій частині; утиски молодших командирів.

Основними мотивами повного ухилення від військової служби з метою зовсім не служити в армії, на флоті (дезертирство) є: небажання переносити труднощі військової служби, служити в «гарячих точках»; боязнь відповідальності за вчинене правопорушення; релігійні вірування; впевненість у безкарності за скоєне правопорушення.

В інтересах забезпечення ефективної виховної роботи з профілактики ухилень від військової служби доцільно умовно поділяти військовослужбовців на п'ять груп.

Перша група - особи з різко негативною установкою на службу. Мають «досвід» криміногенного поведінки до призову на службу, приводи в міліцію, судимість або вже відбували покарання в місцях позбавлення волі, виховувалися в неблагополучних сім'ях. У більшості з них є на тілі татуювання, проявляється цинізм в оцінці людської гідності і військових доблестей, спроби з перших днів служби впроваджувати в колектив шкідливі звички і погляди, принижувати слабких, їх відрізняють жаргонний язик, грубість, хвастощі, впевненість в собі, часом межує з нахабством. Характерною рисою таких військовослужбовців є більш швидка адаптація до служби, вміння завоювати помилковий авторитет серед старослужащих, прагнення встановити контакти з недисциплінованими військовослужбовцями, здатність організувати мікрогрупи негативною спрямованості.

До особливостей більшості військовослужбовців даної групи можна віднести гостру реакцію на випадки несправедливості з боку офіцерів. Окремі з них намагаються провокувати офіцерів на нестатутні дії, використовують інших військовослужбовців в своїх злочинних цілях, нерідко провокують старослужащих на нестатутні дії, домагаються для себе різного роду поблажок але службі, прагнуть влаштуватися на «тепле» місце. Як правило, багато хто з них схильні до вживання спиртних напоїв і наркотиків.

Друга група - військовослужбовці, які страждають розладом здоров'я, які мають фізичні вади або слабо підготовлені до подолання труднощів військової служби. Характерними рисами військовослужбовців цієї групи є наступні: зовнішня замкнутість, неговіркий, що потьмянів погляд, швидка стомлюваність при фізичному навантаженні, зриви в роботі, бажання піти від масових заходів. У них, як правило, немає своєї думки. Вони важко переносять розлуку з сім'єю, постійно орієнтуються на більш сильну особистість, проявляють малодушність, при виникненні екстремальних ситуацій губляться, не вміють постояти за себе. Однак, військовослужбовці цієї групи можуть бути дисципліновані, з розвиненою емоційною сферою, що захоплюються музикою, літературою, інтелектуально розвинені. Адаптація до служби у багатьох з них затягується на тривалий період.

Третя група - військовослужбовці, у яких склалася неблагополучна обстановка будинку. Хвороба або смерть близьких родичів, сварки або розлучення батьків, заміжжя або зрада коханої дівчини, відсутність матеріальних статків у батьків, житла у дружини з дітьми або необхідність його термінового ремонту, стихійні лиха та ін. До цієї групи входять військовослужбовці з різними установками на службу, в тому числі і з позитивними. Ухилення від військової служби військовослужбовців цієї групи носять, як правило, тимчасовий характер, коли офіційним шляхом вирішити питання з відпусткою за сімейними обставинами не вдається, військовослужбовець свідомо йде на самовільне залишення військової частини. При цьому більшість з них впевнені, що не будуть притягнуті до кримінальної відповідальності.

Четверта група - військовослужбовці, які вчинили правопорушення під час служби. Найбільш типовими правопорушеннями є: розкрадання державного і військового майна, грабежі, крадіжки або шахрайства, вимагання, нанесення тілесних ушкоджень по службі та ін. Основу цієї групи складають військовослужбовці з антисоціальною поведінкою до служби в армії (на флоті), мали приводи в поліцію, судимі або відбували покарання в місцях позбавлення волі, або зі слаборозвиненим інтелектом, схильні до алкоголю і наркотиків. Значне число цієї групи складають військовослужбовці з неблагополучних сімей, більшість з них не мають батька.

П'яту групу утворюють військовослужбовці, які зазнали образ і знущань у військових колективах з боку військовослужбовців старших призовів, а також військовослужбовці, які шляхом обману, «міфу» про їх побиття прагнуть перевестися служити ближче до дому або зовсім не служити. Характерною рисою представників цієї групи є страх за своє життя, підкріплений націфістскімі поглядами з боку батьків і різних громадських організацій.

Таким чином, система класифікації військовослужбовців, які виявляють схильність до ухиленням від військової служби, дозволяє більш ефективно проводити виховну роботу з особовим складом.

 
<<   ЗМІСТ   >>