Повна версія

Головна arrow Фінанси arrow ГРОШІ, КРЕДИТ, БАНКИ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

АКТИВНІ ОПЕРАЦІЇ

Активні операції - це операції з розміщення ресурсів банку з метою отримання прибутку.

Активи балансу банку відображають склад, структуру і цільове використання коштів. Вони показують, у що вкладені фінансові ресурси і яка віддача від вкладених коштів. До активних операцій банку відносять касові, кредитні, вкладення в цінні папери, фінансові послуги (лізинг, факторинг, траст), вкладення в основні засоби та нематеріальні активи. Значення активних операцій полягає в тому, що від якості проведення активних операцій залежать ліквідність, прибутковість і, отже, фінансова надійність і стійкість банку в цілому.

Виходячи з вимог Базельського комітету з банківського нагляду, якість активів визначається на основі їх аналізу виходячи з таких показників: раціональності, доцільності і диверсифіковане ™ структури активів; ризикованості активів; прибутковості активів; ліквідності. Базельський комітет з банківського нагляду регулярно переглядає наглядові вимоги до якості активів, а саме: до активів кредитної організації, зваженим з урахуванням ризику, до оцінки активних операцій банків за розміром створюваних резервів, до ліквідності активів, до обсягів великих кредитів, наданих клієнтам, інсайдерам, пов'язаним з банком, особам, акціонерам, розмірами виданих гарантій та зобов'язань та ін.

Наведемо структуру активів банку за опублікованим балансу.

активи

Грошові кошти

Кошти кредитних організацій в Центральний банк Російської Федерації

обов'язкові резерви

Кошти в кредитних організаціях

Чисті вкладення в цінні папери, які оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток

Чистий позичкова заборгованість

Чисті вкладення в цінні папери та інші фінансові активи, наявні для продажу

Інвестиції в дочірні та залежні організації

Чисті вкладення в цінні папери, що утримуються до погашення

Основні засоби, нематеріальні активи та матеріальні запаси

Інші активи

всього активів

Для оцінки якості активів банку використовуються наступні показники.

Коефіцієнт працездатності активів (/ <Г А1 ), який показує, яку частку в загальній сумі активів становлять активи, що приносять дохід.

До активів, що приносять дохід, належать позики, МБК, враховані векселі, цінні папери, залишки на кореспондентських рахунках в інших банках. Найбільш оптимальним вважається значення К м в діапазоні 65-75%.

Коефіцієнт диверсифікації активів ( К А2 ) ~ показує ступінь диверсифікації активів. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш диверсифіковані ризики по активних операціях і, отже, нижче ризик втрати активів банку.

Активи, що приносять дохід, групуються в економічно однорідні групи, Г.Є. в групу кредитів включаться всі видані позики клієнтам - як юридичним, так і фізичним особам, у групу цінних паперів включаються всі види цінних паперів (державні, муніципальні, комерційні).

Коефіцієнт інвестиційної активності АЗ ) - показує частку кредитів клієнтам у загальній сумі активів, що приносять дохід. Високий рівень коефіцієнта характеризує спрямованість банку на інвестиції в реальний сектор економіки, низьке значення коефіцієнта свідчить про те, що банк спрямовує кошти не в кредитування, а на інші операції (МБК, спекуляції з цінними паперами та іноземною валютою).

Коефіцієнт якості позичок м ) - показує якість позик, включаючи кредити клієнтам, МБК, враховані векселі. Низьке значення коефіцієнта свідчить про те, що в позиках значне місце займають прострочені позики.

Після ознайомлення із загальною структурою активів комерційного банку перейдемо до наступного етапу аналізу їх якості - вивчення та оцінки активів з точки зору властивого їм ризику. Ступінь ризику активів - це результат впливу різних чинників, специфічних для кожного їх виду: а) для кредитних вкладень - це кредитоспроможність позичальника, якість забезпечення, обсяг позик, порядок видачі та погашення кредиту і т.д .; б) для вкладень в цінні папери - фінансова стійкість емітента, умови випуску та обігу цінних паперів, їх що котируються на фондовій біржі та ін.

Банківська діяльність набагато більше, ніж інші види бізнесу, схильна до всіляких ризиків - ринкового, фондового, валютного, ризику ліквідності тощо Необхідність управління ризиками спочатку була прийнята Базельської угоди (1989; 2004), в яких активи зважували з урахуванням даного виду ризику для цілей визначення достатньої величини капіталу банку (Базель I, Базель II). У 2010 р Базельський комітет з банківського регулювання і нагляду розробив нову редакцію положень (Базель III), спрямовану на усунення недоліків попередньої угоди, зміцнення стійкості світової фінансової системи і запобігання настання нових глобальних фінансових криз.

Під ринковим ризиком розуміють ризик виникнення у кредитної організації фінансових втрат внаслідок несприятливих змін ринкової вартості фінансових інструментів або курсів іноземних валют. Ринковий ризик підрозділяється на: а) процентний (обумовлений зміною процентних ставок за окремими видами активів і пасивів через зміну ринкової конионктури); б) фондовий (обумовлений зміною ситуації на фондових ринках); в) валютний (внаслідок несприятливої зміни курсів іноземних валют); г) ризик ліквідності.

Робота з управління ринковим ризиком в комерційному банку передбачає реалізацію системного підходу, заснованого на таких критеріях: принципі обізнаності про ризик; розмежування повноважень з оцінки та прийняття ризику між різними підрозділами банку; єдиному підході до оцінки і встановлення лімітів та обмежень на окремі види активів; контролі прийнятого ризику.

З цією метою визначаються загальний обсяг ринкового ризику, структура вкладень в цінні папери за видами вкладень, структура вкладень в цінні папери за програмними цілями їх придбання, структура вкладень в цінні папери за видами валют, структура вкладень в акції по портфелях, структура інвестиційного портфеля за видами вкладень , структура торгового портфеля за видами вкладень, наводиться аналіз позицій банку на терміновому ринку, аналіз валютних позицій, визначаються порушення сукупної балансової позиції, сукупної позабалансової позиції, відкритої валю ної позиції. Такий аналіз дозволяє вивчити склад ринкового ризику, визначеного нормативними документами Банку Росії, структурні показники торговельного та інвестиційного портфелів банку, позицій банку на терміновому ринку, показники ризику знецінення цінних паперів.

Зазначені показники дають можливість: виявити тенденції зміни ринкових ризиків (валютного, відсоткового та фондового); оцінити вплив на оцінку його достатності величини ринкового ризику; визначити тенденції зміни портфеля цінних паперів банку і порівняти динаміку складових портфеля цінних паперів і прибутковість за операціями з цінними паперами; визначити тенденції операцій банку на терміновому ринку; оцінити вплив на капітал і ліквідність байка зміни цінових тенденцій фондового ринку; визначити відповідність валютної структури вимог і зобов'язань банку за балансовими і позабалансових операцій станом ринку і його тенденцій і оцінити їх вплив на капітал банку.

Для обмеження процентного ризику внаслідок зміни вартості боргових цінних паперів банк встановлює ліміти на: а) обсяги вкладень в державні, корпоративні та субфедеральних облігації;

б) обсяг вкладень в один випуск облігацій; в) ліміти максимальних втрат для операцій з корпоративними і субфедеральними облігаціями.

Для обмеження фондового ризику комерційний банк встановлює ліміти на: а) перелік емітентів, в акції яких можливі вкладення коштів (в даний час до цього переліку включені «блакитні фішки»); б) сукупний обсяг вкладень в акції; в) обсяг вкладень в акції окремого емітента; г) максимальні втрати за сукупним портфелем та в розрізі емітентів.

Для обмеження валютного ризику внаслідок несприятливої зміни курсів іноземних валют і цін на дорогоцінні метали вводяться ліміти: а) сумарною відкритої валютної позиції; б) на здійснення конверсійних арбітражних операцій на внутрішньому і зовнішньому ринках;

  • в) на здійснення арбітражних операцій з дорогоцінними металами;
  • г) максимальних втрат на арбітражні операції.

Аналіз ризику нестачі коштів для виконання прийнятих на себе зобов'язань ( ризику ліквідності) проводиться на основі політики банку в сфері управління і контролю за станом ліквідності, розробленої відповідно до рекомендацій Банку Росії і Базельського комітету з банківського нагляду. У 2009 р Базельський комітет з банківського нагляду розробив стандарти ліквідності і систему моніторингових інструментів, які були викладені в документі Комітету «Міжнародні стандарти по оцінці ризику ліквідності, стандартам і моніторингу» (International framework for liquidity risk measurement, standards and monitoring) [1] . Пропонувалося використати два стандарти регулювання ризику ліквідності: по-перше, показник короткострокової ліквідності (LGR), який повинен забезпечити надійний рівень ліквідності банків в короткостроковому періоді за допомогою створення запасу високоліквідних ресурсів, що дозволяє продовжувати діяльність в умовах стресу протягом 30 днів; по-друге, показник чистого стабільного фондування (NSFR), який повинен забезпечити стійкість в довгостроковому періоді за допомогою створення додаткових стимулів для банків по залученню фінансування з більш надійних джерел на постійній структурній основі. Ці показники повинні стати зовнішніми індикаторами стійкості банків в разі виникнення кризових проблем з ліквідністю.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

  • 1. Які правові основи організації комерційних банків?
  • 2. Яким чином можна класифікувати банк?
  • 3. Які документи надаються засновниками для реєстрації та ліцензування банківської діяльності?
  • 4. Які існують форми ліквідації комерційних банків?
  • 5. У чому стостоят функції комерційних банків?
  • 6. Які основні види банківських операцій вам відомі?
  • 7. У чому полягає значення пасивних і активних операцій комерційного банку? Яка їхня структура?
  • 8. Які види і структура власних коштів банку?
  • 9. У чому полягають особливості зобов'язань банку і які їх види вам відомі?

  • [1] URL: http://www.cbr.rU/today/ms/bn/2.pdf
 
<<   ЗМІСТ   >>