Повна версія

Головна arrow Фінанси arrow ГРОШІ, КРЕДИТ, БАНКИ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

РОЗРАХУНКОВИЙ І ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНСИ. МЕТОДИ ЇХ РЕГУЛЮВАННЯ

В результаті вивчення даного розділу студенти повинні:

знати

  • • методологічні засади формування балансів міжнародних розрахунків;
  • • основні процедурні аспекти розрахункового балансу і балансу міжнародної заборгованості;
  • • методичні особливості побудови платіжного балансу;

вміти

• виявляти і обґрунтовувати методи регулювання і оціночні характеристики балансів міжнародних розрахунків;

володіти

• практичними основами застосування міжнародних розрахунків з урахуванням вимог навчального процесу.

Баланси міжнародних розрахунків

Загальна характеристика понять і видів балансів

Найважливіші міжнародні економічні, соціальні та політичні відносини країни знаходять узагальнене вираження в балансах міжнародних розрахунків, які займають в системі агрегатних економічних показників (параметрів оцінки) першорядне місце, так як відображають перерозподіл національного доходу між країнами. Тому при розподілі ВВП і національного доходу враховується чисте сальдо міжнародних вимог і зобов'язань.

Баланси міжнародних розрахунків - це співвідношення грошових вимог і зобов'язань, надходжень і платежів однієї країни по відношенню до інших країн.

Основними видами балансів міжнародних розрахунків є:

  • • розрахунковий баланс;
  • • баланс міжнародної заборгованості;
  • • платіжний баланс.
  • 1. Розрахунковий баланс - це співвідношення вимог і зобов'язань даної країни по відношенню до інших країн на будь-яку дату незалежно від термінів надходження платежів. Такі вимоги і зобов'язання виникають в результаті експорту (імпорту) товарів і послуг, надання (отримання) позик і кредитів. Розрахункові баланси складають за певний період і на певну дату.

Активні статті розрахункового балансу за відповідний календарний період показують суму нових вимог даної країни до іноземних держав і вироблені нею інвестиції за кордоном. Пасивні статті, навпаки, відображають знову виникають зобов'язання країни по кредитах та інвестицій іноземних держав. Розрахунковий баланс за певний період характеризує лише динаміку вимог і зобов'язань однієї країни по відношенню до інших держав. По ньому можна виявити валютно-фінансове становище країни в цілому.

Для оцінки міжнародної розрахункової позиції країни важливий розрахунковий баланс на певну дату (на початок або кінець року), який відображає співвідношення всіх вимог і зобов'язань даної країни до закордону незалежно від періоду їх виникнення та терміну оплати. Його активне сальдо показує, що країна більше надавала, ніж приваблювала кредитів і інвестицій та як кредитор вона буде отримувати валютні надходження в майбутньому. Пасивне сальдо розрахункового балансу на певну дату характеризує позицію країни як нетто-боржника і відображає розмір її майбутніх платежів іноземним державам, не покритих надходженнями.

2. У статистиці розвинених і країн, що розвиваються широко використовується баланс міжнародної заборгованості, який близький до розрахункового, але відрізняється від нього набором статей і має свої особливості в окремих країнах.

Наприклад, в США застосовується так званий баланс міжнародних інвестицій, що складається з основних статей, перерахованих в табл. 8.1.

Таблиця 8.1

Баланс міжнародних інвестицій в США, млрд дол.

рядок

Стаття балансу

2010 р

2011 р

2012 р

2013 р

1

Баланс міжнародних інвестицій США (стр. 2 + 3)

-2 250 297

-3 730 590

-3 863 892

-4 577 504

2

Фінансові деривативи, сальдо (стор. 5 - стр. 25)

110 382

86 039

57 776

73 178

3

Баланс міжнародних інвестицій США, за винятком фінансових деривативів (стор. 6 - стор. 26)

-2 360 679

-3 816 629

-3 921 668

-4 650 682

4

Зарубіжні активи США (стр. 5 + 6)

20 554 995

21 636 152

21 637 618

21 963 763

5

фінансові деривативи

3 652 313

4 716 578

3 619 761

2 815 095

е

Зарубіжні активи США, за винятком фінансових деривативів (стор. 7 + 12 + 17)

16 902 682

16 919 574

18 017 857

19 148 668

рядок

Стаття балансу

2010 р

2011 р

2012 р

2013 р

7

Офіційні резерви США, в тому числі:

488 673

537 037

572 368

448 333

8

золото

367 537

400 355

433 434

314 975

9

З ІН

56 824

54 956

55 050

55 184

10

резервна позиція в МВФ

12 492

30 080

34 161

30 750

11

іноземні валюти

51 820

51 646

49 723

47 424

12

Державні активи США, крім офіційних резервів, в тому числі

75 235

178 901

93 570

91 596

13

кредити та інші довгострокові активи:

74 399

78 373

84 029

90 951

14

до погашення в доларах

74 126

78 100

83 756

90 678

15

до погашення в іншому вигляді / валюті

273

273

273

273

16

іноземна валюта і короткострокові активи США

836

100 528

9541

645

17

Приватні активи США за кордоном, в тому числі:

16 338 774

16 203 636

17 351 919

18 608 739

18

прямі інвестиції за поточною вартістю

4 273 559

4 663 142

5 077 750

5 366 043

19

цінні папери, в тому числі:

6 631 562

6 441 350

7 531 223

8 715 531

20

облігації

1 731 316

1 939 912

2 140 685

2 204 052

21

акції

4 900 246

4 501 438

5 390 538

6 511 479

22

Вимоги США по неафілійованим нерезидентам, заявлені небанківськими організаціями США

879 575

792 953

844 752

935 682

23

Вимоги США, заявлені банками і брокерами, не включені раніше

4 554 078

4 306 191

3 898 194

3 591 483

24

Іноземні вкладення в США (стр. 25 + 26)

22 805 292

25 366 742

25 501 510

26 541 267

рядок

Стаття балансу

2010 р

2011 р

2012 р

2013 р

25

фінансові деривативи

3 541 931

4 630 539

3 561 985

2 741 917

26

Іноземні вкладення в США, за винятком фінансових деривативів (стор. 27 + 34)

19 263 361

20 736 203

21 939 525

23 799 350

27

Офіційні іноземні вкладення в США, в тому числі:

4 912 848

5 256 358

5 692 448

5 948 424

28

урядові цінні папери США:

3 993 275

4 235 886

4 526 896

4 506 863

29

цінні папери Казначейства США

3 364 758

3 620 580

4 032 204

4 056 266

30

інші

628 517

615 306

494 692

450 597

31

інші зобов'язання уряду США

110 585

119 980

128 279

139 693

32

зобов'язання США, заявлені банками і брокерами, не включені раніше

179 540

205 973

204 401

266 372

33

інші зарубіжні офіційні вкладення

629 448

694 519

832 872

1 035 496

34

Інші закордонні активи, в тому числі:

14 350 513

15 479 845

16 247 077

17 850 926

35

прямі інвестиції за поточною вартістю

2 623 646

2 879 531

3 057 326

3 178 693

36

цінні папери Казначейства США

1 094 066

1 386 274

1 541 569

1 747 512

37

інші цінні папери США, відмінні від паперів Казначейства США:

5 934 863

6 151 552

6 904 050

8 034 920

38

корпоративні та інші облігації

2 916 409

2 894 604

3 061 963

3 059 590

39

корпоративні цінні папери

3 018 454

3 256 948

3 842 087

4 975 330

40

Валюта США

342 090

397 086

454 227

491 949

41

Зобов'язання США перед неаффіл і ваний н и м і нерезидентами, заявлені небанківськими організаціями США

648 796

630 925

656 522

598 286

рядок

Стаття балансу

2010 р

2011 р

2012 р

2013 р

42

Зобов'язання США, заявлені банками і брокерами США, нс включені раніше

3 707 052

4034 477

3 633 383

3 799 566

Як видно з табл. 8.1, США продовжують перебувати в нетто-долж- никах насамперед через зростання своїх зобов'язань за статтями «Прямі інвестиції за поточною вартістю» і особливо «Інші цінні папери США, відмінні від паперів Казначейства США», які відображають збільшення вкладень в американські цінні паперу і на рахунки американських банків «гарячих грошей». «Гарячі гроші» - це тимчасово вільні кошти ТНК, ТНБ [1] , а також індивідуальних вкладників капіталу (кошти, швидко перекладні їх власникам з однієї країни в іншу для одержання доходів від зміни валютних курсів або процентних ставок, а також щоб уникнути втрат від зміни економічної і політичної обстановки в країні їхнього колишнього перебування).

Більшість країн, що розвиваються є нетто-боржниками, але не через приплив «гарячих грошей», а внаслідок широкого залучення зовнішніх позик, що призвело до загострення проблеми зовнішньої заборгованості в цій групі країн.

3. Центральне місце в балансах міжнародних розрахунків займає платіжний баланс , який представляє собою співвідношення суми платежів, здійснених даною країною за кордоном, і надходжень, отриманих нею з-за кордону, за певний період часу. Це - кількісне і якісне вираження масштабів, структури і характеру зовнішньоекономічних зв'язків держав.

Розрізняють платіжний баланс за певний період (рік, квартал, місяць) і на певну дату. Хоча платіжний баланс на дату не фіксується у формі публікованих статистичних показників, але він відображає зміни співвідношень платежів та надходжень, які підлягають виконанню на певну дату. Платіжний баланс за певний період являє собою співвідношення платежів і надходжень за даний відрізок часу і дозволяє виявити зміни в міжнародних економічних відносинах країни, стан і розвиток її економіки.

Платіжний баланс активний, якщо валютні надходження перевищують платежі, і пасивний, якщо платежі перевищують надходження.

За методологією Міжнародного валютного фонду, платіжний баланс - це систематичний перелік усіх економічних операцій, здійснених за певний відрізок часу між резидентами даної країни та нерезидентами, тобто резидентами всіх інших країн світу. Таким чином, мова йде не про суто грошовому балансі платежів, фактично вироблених в результаті економічних операцій із закордоном, а про більш широкому статистичними агрегаті, що представляє собою змішаний платіжно-розрахунковий баланс. У ньому фактичні грошові платежі по існуючому комерційному обороту об'єднуються з безвалютного операціями, що включають товарообмінні угоди та безоплатну зовнішню допомогу, з переміщенням короткострокових і довгострокових капіталів і, нарешті, з такими операціями, які в даний період не супроводжуються грошовими платежами, а лише породжують взаємні вимоги і зобов'язання фінансового характеру. В результаті платіжний баланс охоплює всі операції, які пов'язані з юридичним переходом права власності на товари, послуги та інші цінності від резидентів до нерезидентам, а також з передачею грошей, фінансових та інших активів з однієї країни в іншу. При цьому не має значення, чи супроводжується передача цінностей за кордон грошовим відшкодуванням у вигляді реального платежу або ж вона здійснюється в обмін на аналогічні цінності, в кредит або безоплатно.

Згідно з прийнятими в міжнародній практиці принципам ділової бухгалтерії яке збільшення активів або зменшення зобов'язань (пасивів) відбивається в дебеті , а зменшення активів або збільшення пасивів - у кредиті балансу. Дебетова сторона платіжного балансу відповідає поняттю «платежі». Витрати і зараховують па неї цифри супроводжуються знаком - (мінус). Кредитова сторона відповідає поняттю «надходження». «Доходи» і відносяться на неї цифри або супроводжуються знаком + (плюс), або наводяться без знака. При цьому «платежі» та «надходження» в рамках платіжного балансу охоплюють не тільки фактичне пересування грошових коштів у зв'язку з проведеними зовнішньоекономічними операціями, але також зміни взаємних вимог і зобов'язань між країнами, які в ряді випадків замінюють грошові платежі, а іноді тільки їх символізують .

Протиріччя між напрямком змін в активах (ресурсах) країни і відображенням цих змін в платіжному балансі (збільшення активів позначається знаком «мінус», тоді як зменшення активів - знаком «плюс») пояснюється тим, що в платіжному балансі фіксуються не власними зовнішньоекономічні операції в своєму матеріальному вираженні, а їх грошовий результат - фактичний або передбачуваний. Збільшення активів в результаті покупки, придбання обов'язково вимагає грошових витрат, витрати грошей - звідси знак «мінус» в платіжному балансі. Зменшення активів є результатом продажів, що має супроводжуватися надходженням грошей - звідси знак «плюс». Аналогічним чином зменшення пасивів (зобов'язань перед закордоном) може бути досягнуто тільки витрачанням коштів (мінус), тоді як збільшення зобов'язань зазвичай супроводжується припливом грошей (плюс).

У зв'язку з цим експорт товарів, наприклад, завжди відбивається в кредитової (дохідної) частини платіжного балансу, оскільки в даному випадку зменшення товарних ресурсів країни (активів) має супроводжувати як результат продажу еквівалентну надходження грошей. І навпаки, імпорт товарів завжди фіксується в дебетової (видаткової) частини, бо при цьому відбувається збільшення ресурсів (активів) країни, що вимагає витрати певної суми грошей. За таким же принципом раенределяются по розділах платіжного балансу та інші зовнішньоекономічні операції, пов'язані з наданням та отриманням різноманітних послуг, вивезенням капіталів, отриманням і погашенням кредитів і т.п.

У міжнародній практиці застосовується і так званий метод подвійного запису, коли кожна зовнішньоекономічна операція, яка підлягає включенню до платіжний баланс, заноситься в нього двічі. Одна запис показує, які зміни в активах і пасивах країни викликає ця операція, а друга, урівноважує першу, свідчить про те, якими засобами регулюються взаємні вимоги та зобов'язання між країнами, що виникають в результаті здійснення даної операції.

Основні відмінності між розрахунковими та платіжними балансами полягають у наступному:

  • • в розрахунковий баланс включаються вимоги і зобов'язання країни перед закордоном, в тому числі непогашені, а в платіжний баланс входять тільки фактичні надходження і платежі;
  • • в розрахунковому балансі відображаються всі отримані та надані кредити, в тому числі непогашені, які не включаються в платіжний баланс;
  • • кінцеве сальдо - активне або пасивне - платіжного і розрахункового балансів не збігаються і звичайно протилежні, так як розрахункові баланси країн-кредиторів (США, ФРН, Японії та ін.) Зазвичай активні, а платіжні баланси, особливо по поточних операціях, періодично пасивні; у країн-боржників пасивні розрахункові баланси іноді поєднуються з активними платіжними балансами;
  • • в платіжний баланс включаються тільки оплачені експорт і імпорт, а розрахунковий охоплює і неоплачену частину товарообігу, здійснюваного в кредит.

Таким чином, відмінності між платіжними та розрахунковими балансами визначаються переважно розвитком міжнародних кредитних відносин.

  • [1] ТВК - транснаціональна корпорація, ТИБ - транснаціональний банк.
 
<<   ЗМІСТ   >>