Повна версія

Головна arrow Фінанси arrow ГРОШІ, КРЕДИТ, БАНКИ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ГЕНУЕЗЬКА ВАЛЮТНА СИСТЕМА

Дана система була заснована на золотодевизном стандарті і оформлена в 1922 р на Генуезькій міжнародній економічній конференції. На цій конференції було прийнято рішення, що в 30 країнах-учасницях поряд із золотом для міжнародних розрахунків використовувалися девізи - платіжні засоби в іноземній валюті, тобто національні валюти стали грати роль міжнародних платіжних і резервних коштів. При цьому реальне золоте забезпечення мали тільки долар, фунт стерлінгів і французький франк.

Обмін банкнот на золото (в розрахунках між країнами) міг здійснюватися як безпосередньо, так і опосередковано, через валюти країн - учасниць системи. Таким чином, національні гроші могли забезпечуватися не стільки золотом, скільки іноземною валютою зазначених країн, які зберегли вільний обмін своїх грошових одиниць на золото.

Офіційно статус резервної валюти в той період не був закріплений ні за однією валютою, але реально домінували долар США і англійський фунт стерлінгів. В Генуезькій конференції участвововал і Радянський Союз, проте через свого відмови сплатити дореволюційні борги він не став учасником системи. В період Великої депресії почалися в 1929 р спад виробництва, висока інфляція викликали кризу системи золотого стандарту. Криза висловився в різких переливах капіталів і, як наслідок, в нерівновазі платіжних балансів і коливаннях валютних курсів, стагнації міжнародного кредиту, відмову багатьох країн від золотодевізного стандарту та інших принципів світової валютної системи.

В Європі валюти більшості країн стали незворотними. Першими з системи золотого стандарту вийшли сировинні та аграрні країни (1929-1930). У 1931 р Великобританія, Німеччина і Австрія відмовилися від золотого стандарту.

Німеччина і Австрія вийшли з золотого стандарту в тому ж 1931 в зв'язку з відливом іноземних капіталів, зменшенням золотого запасу і банкрутствами банків. У 1933 р золотий стандарт скасували США, заборонивши приватним особам зберігання і обіг золотих монет, злитків і сертифікатів, а потім і вивезення золота з країни, але зберігши зобов'язання обмінювати долари на золото по 35 дол, за тройську унцію. Франція зберегла золотодевізний стандарт до 1936 р З цього часу долар остаточно витіснив фунт стерлінгів з позицій провідної валюти світу.

У цей період сформувалися три валютних блоку.

У 1931 р був створи стерлінговий блок на чолі з Великобританією. До його складу увійшли країни Британської співдружності націй (крім Канади), Гонконг, Єгипет, Ірак і Португалія. Згодом до блоку увійшли Данія, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Японія, Греція та Іран.

У 1933 р був сформований доларовий блок, який очолили США. До його складу увійшли майже всі країни Центральної і Південної Америки, залежні у фінансовому та торговому відношенні від США, а також Канада.

У тому ж році був утворений і третій, золотостандартний, блок. Лідером цього блоку була Франція, до його складу увійшли Швейцарія, Італія, Бельгія, Нідерланди, Польща, Чехословаччина.

Під час Другої світової війни валютні блоки розпалися, зазнала краху вся система золотого стандарту. У той же час значення золота у світовій економіці зросла, так як міжнародні розрахунки за стратегічні і дефіцитні товари можна було здійснювати тільки за золото.

Це призвело до швидкого вичерпання золотих резервів у тих країн, які закуповували озброєння і продовольство, і до накопичення золота у країн-експортерів, насамперед США. Тому США постачали озброєння і інші товари своїм союзникам, щоб не підірвати їх економіку, не в кредит, а в оренду (ленд-ліз) на загальну суму 50 млрд дол., В тому числі в СРСР - на 30 млрд.

Слід зазначити переваги і недоліки системи золотого стандарту. До переваг належать стабільність і передбачуваність валютних курсів, стабільність грошового обігу в країні, автоматичне коректування платіжного балансу, стійкість золота як валюти. Недоліками системи золотого стандарту є те, що система різко обмежує активні дії держави; внутрішнє економічний розвиток країни виявляється повністю підлеглим станом платіжного балансу, тобто зовнішньоекономічних зв'язків, а також негнучкість золота як засобу обігу.

 
<<   ЗМІСТ   >>