Повна версія

Головна arrow Журналістика arrow ТЕХНІКА І ТЕХНОЛОГІЯ ЗМІ. РАДІО- І ТЕЛЕЖУРНАЛІСТИКА

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ВЗАЄМОДІЯ ТЕЛЕЖУРНАЛІСТА З РЕЖИСЕРОМ

Режисер на телебаченні - одна з найскладніших і багатогранних професій. Від якості його роботи багато в чому залежить кінцевий результат праці всього творчого групи.

Режисерська робота особливо відчутна при записі великих програм, зйомці телевізійних фільмів і при роботі в прямому ефірі, про що докладніше йтиметься в наступних розділах. Але і при створенні інформаційної програми режисер - не остання фігура.

Якщо програма тільки починає створюватися, то режисер разом з художником визначає основні зовнішні параметри: якими повинні бути дизайн павільйону, фон за диктором, імідж ведучого і т.п.

При формуванні та компонуванні сюжетів черговий новинний передачі режисер працює в тісному контакті з редактором і монтажером, а на прохання журналіста разом з помічниками розшукує в фото- або відеоархіві необхідні матеріали.

Під час випуску програми новин режисер знаходиться в апаратної (рис. 2.16). Справа в тому, що під час передачі новин може виникнути необхідність внести якісь зміни - терміново дати телевізійний сюжет, монтаж якого ще триває; підготувати до ефіру тільки що надійшла аудіовізуальну інформацію; поміняти місцями якісь репортажі і т.п. Не кажучи про те, що час від часу відбуваються «накладки», і режисер разом з випусковим редактором повинен миттєво усунути їх.

Режисерська група в апаратної

Мал. 2.16. Режисерська група в апаратної

Якщо мова йде про розгорнутому репортажі, то режисер може виїжджати разом зі знімальною групою, щоб брати участь в організації зйомок, або він допомагає журналісту при монтажі: організовує відзнятий матеріал за законами композиції, темпоритму, виявляючи в ньому найбільш важливі смислові моменти, щоб показати подія в його розвитку.

Для того щоб підкреслити те головне, що повинен винести з аудіовізуальної інформації глядач, режисер може включати в тканину репортажу різні виражальні засоби, використовуючи для цього асоціативний монтаж, контрапунктной поєднання зображення і слова, виразні лайф і екшен (докладніше про них див. Параграф 3.2) , інтершум і паузу. Іноді для прояснення ситуації (якщо, скажімо, мова йде про будівництво нового моста, ділянки дороги або ж про дорожню пригоду, авіакатастрофі, замаху на вбивство) в тканину новинного сюжету може включатися комп'ютерна графіка, і тут теж справа не обходиться без режисера.

Не варто забувати і про те, що диктор або провідний грають не останню роль в інформаційній програмі, створюючи особливий стиль і темпо- ритм подачі новин, що також повинен враховувати режисер. У його ж компетенцію входять стиль оформлення студії, органічне поява в програмі комп'ютерних заставок, звукових ефектів і т.п.

Кожна новинна програма має свій дизайн, формат, алгоритм побудови і спосіб подачі новин. Час від часу керівництво каналу вирішує, не змінюючи миттєво впізнаваних глядачем брендових елементів, змінити якісь елементи програми, і тоді режисер привносить нові ідеї, що стосуються ведучого, формату репортажів, заставок і т.п.

При створенні спеціального репортажу або документального телефільму роль телевізійного режисера аналогічна ролі режисера в документальному кіно. Функція тележурналіста в цьому випадку - знайти і розробити тему, написати синопсис і потім літературний сценарій або сценарну розробку, підготувати текст стендапів (див. Параграф 3.2) і (або) закадровий текст. Режисер же проводить підготовчу роботу і представляє продюсеру режисерський сценарій, в якому позначені об'єкти і способи зйомки, а потім організовує знімальний процес. У мон- тажних-тоніровочний період він активно бере участь у створенні чорнового, а потім остаточного варіанту снсцрепортажа або фільму.

Окремого розгляду заслуговує проблема монтажу при виробництві передач, що йдуть в прямому ефірі.

У прямій телевізійній передачі монтаж зображення відбувається в процесі самої передачі за допомогою перемикання на режисерському пульті зображення, що йде від телевізійних камер.

На відміну від режисера, що вмонтовує відзнятий матеріал, режисер прямого телебачення повинен миттєво прийняти рішення, який кадр піде за попереднім, як вони змонтують за змістом, крупності, тональності, руху і т.п. Крім того, він повинен вибрати найбільш цікавий і виразний кадр, встигнути підказати оператору, на чому тому слід сконцентруватися, де зробити панораму або наїзд і т.п.

Якщо одним із завдань режисера і монтажер в кіно є створення ілюзії єдиного часу і простору, то прямий ефір передає реальне середовище в даний момент і в той відрізок часу, в якому існує і глядач. Звуковий компонент тут також використовується не для посилення ілюзії єдиного часу і простору, а існує реально - в єдиному, протяженном часовому відрізку. Це полегшує завдання режисера прямого ефіру, оскільки глядач спокійно сприймає навіть порушення традиційних правил монтажу, тому що залучений в ефірний час-простір. Але професіоналізм режисера проявляється в умінні за допомогою монтажу створити особливий темпоритм передачі, знайти точне співвідношення між говорять і слухають людьми, спільними і середніми планами і т.п.

Про специфіку роботи тележурналіста з монтажером докладніше йтиметься в розділах 3 і 9.

 
<<   ЗМІСТ   >>