Повна версія

Головна arrow Журналістика arrow ТЕХНІКА І ТЕХНОЛОГІЯ ЗМІ. РАДІО- І ТЕЛЕЖУРНАЛІСТИКА

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

СТІЛЬНИКОВИЙ ЗВ'ЯЗОК

Розвиток бездротового радіозв'язку були залишити поза увагою й інші засоби комунікації та інформації, і перш за все телефонного зв'язку.

Початок чергового прориву, навіть революції в цій області, датується 3 квітня 1973 р Саме в цей день глава підрозділу мобільного зв'язку компанії «Моторола» (Motorola) Мартін Купер, перебуваючи в центрі ман- хетти, дістав з сумки пристрій, що нагадував великий шкільний пенал і, на превеликий подив перехожих, почав щось голосно говорити. Як ви здогадалися, в руках його був перший стільниковий телефон DynaTAC 8000Х, який вдалося створити після напружених пошуків, що тривали 15 років. На фінансування проекту було витрачено понад 100 млн дол.

Є відомості, що М. Купер не просто зателефонував новому апарату, щоб перевірити дальність і якість прийому, - це був свого роду акт задоволення власного марнославства і одночасно чисто американський піар. Купер попросив до телефону главу дослідницького відділу корпорації «Лабораторія Белла» (AT & T Bell Labs), яка вела аналогічні розробки, щоб повідомити йому про свою перемогу. Можливо, він навіть попросив абонента виглянути у вікно, щоб той своїми очима побачив новий апарат, створений опередившими його конкурентами.

Сама ідея стільникового телефонного зв'язку виникла набагато раніше 1973 року і належала саме AT & T Bell Labs. Ще в 1946 р її співробітниками було створено свого роду гібрид телефону і радіопередавача: за допомогою радіостанції, встановленої в машині, можна було передати сигнал на АТС і потім зробити звичайний телефонний дзвінок. Правда, говорити одночасно двом абонентам було неможливо: зв'язок відбувалася, як в перших телефонах і звичайних радіостанціях - прийом-відповідь, відповідь-прийом.

Перші переговорні апарати були настільки громіздкі, що нікому не приходило в голову використовувати їх як переносний пристрій; 12-кілограмові радіотелефони передбачалося встановлювати лише в автомобілях. І ціна їх була чималою - 4 тис. Дол. Проте новинка зацікавила багатьох ділових людей, які розуміли, що швидкість отримання потрібної інформації того варто.

А далі процес пішов по вже відомою схемою: прагнення до мініатюризації апарату - "вдосконалення технології і постійна модернізація -" демократизація (тобто доступність нового винаходу широкому колу користувачів).

Перший «мобільник», за яким в 1973 р дзвонив Мартін Купер, був уже набагато миниатюрнее і легше своїх попередників: важив він всього лише близько 1 кг і мав довжину 25 см (рис. 1.14).

Але перш ніж мобільний телефон надійде в продаж, пройде ще 10 років. Перший в світі комерційний портативний (треба сказати, теж не дуже мініатюрний) стільниковий телефон був випущений 6 березня 1983 г. Новинка відразу ж була оцінена споживачами, і з кожним роком число користувачів стільниковими телефонами зростала в рази: Р ис - 114- Один

якщо в 1983 р в світі налічувалося 1 млн абонентів, з перших стільникових то в 1990 р їх уже було 11 млн, в 1995 р - 90,7 млн, телефонів

а за наступні шість років їх кількість зросла більш ніж в 10 разів. У 2003 р в світі налічувалося 1,29 млрд користувачів «трубок», і передбачається, що скоро їх кількість перевищить 5 млрд.

 
<<   ЗМІСТ   >>