Повна версія

Головна arrow Фінанси arrow Корпоративний фінансовий менеджмент

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Рівень 2

Стратегічні функції сучасного фінансового керівника

Стратегічний фінансовий менеджмент

В кінці 1980-х рр. в МСФЗ з'явилося чітке визначення операційного грошового потоку. У 1999 р в американські стандарти фінансової звітності були вперше включені стандарти обліку ринкової цінності. З 2005 р провідні фінансисти світу проголосили загальний перепідготовку фінансистів-професіоналів. А в грудні 2008 р був підписаний міжнародний стандарт аудиту справедливої цінності (fair value).

Від фінансового до стратегічного фінансового менеджменту. Оновлення функціонального навантаження розвитку стратегічного фінансового менеджменту асоціюється, як правило, з появою нових інформаційних технологій, переходом від так званих "ручних" до автоматизованих фінансам з необхідністю постійно тримати курс на пріоритети, обумовлені мінливістю зовнішнього ділового середовища, різким зростанням міри її невизначеності та непередбачуваності, нарешті, з трансформацією ролі фінансових керуючих, поступово перетворюються в лідерів міждисциплінарних команд керування. Подібні тенденції набувають з часом досить чіткий характер у зв'язку з активним поширенням принципово нових управлінських технологій. Деякі з них починають грати мало не епохальний характер, перетворюючись на концепції та парадигми. До таких новітнім фінансовим управлінських технологій сьогодні правомірно віднести:

  • o новий організаційний дизайн, зокрема, зовнішній і внутрішній аутсорсинг, у тому числі аутсорсинг інформаційних послуг, аутсорсинг фінансів, створення центрів спільних послуг, розвиток партнерства в аутсорсингу;
  • o менеджмент, заснований на цінності, що передбачає, зокрема, орієнтацію в управлінні на прирощення акціонерної цінності, використання теорії Раппопорта, моделювання процедури обчислення цінності і побудова матриці SVA-опціонів; перетворення нової управлінської технології VBM (Value Based Management) в нову управлінську парадигму;
  • o ціноутворення нематеріальних активів, у складі яких інтелектуальний, споживчий, організаційний, людський капітали, корпоративна репутація, корпоративний

ризик-менеджмент і етика (ділова, фінансова, аудиторська, інвестиційна);

o сценарне планування, прогнозування та розподіл ресурсів на основі новітньої технології бюджетування, що передбачає перехід від традиційного бюджетування до бюджетування за пріоритетами і збалансованій системі показників, націленої на створення ефективної системи вимірників стратегічних орієнтирів розвитку.

Перехід до парадигми створення цінності. Чи можна новими ідеями і прийомами у фінансовому управлінні обмежити розуміння того, як змінюється функціональне призначення сучасного фінансового менеджменту? Звичайно, ні. Глобалізація, новітні промислові та комерційні технології, загострення конкуренції на регіональних рівнях, однакової сили і масштабу регулювання і дерегулювання, явна глобалізація фінансових ринків, не визнавати донині активність акціонерів, зміна звичних правил гри в зв'язку з безперервним оновленням інформаційного поля спілкування, і лише в самому кінці - нові ідеї, концепції, методи і прийоми у фінансовому управлінні, яких при найближчому розгляді виявляється не так вже й багато, зумовлюють багато в чому радикальну трансформацію функцій фінансів взагалі та фінансового менеджменту - зокрема.

У 1997 р керівництво компанії "Shell Group" оголосило всьому світу про перехід до парадигми створення цінності, пославшись на заяву свого фінансового директора про те, що традиційна концепція фінансів застаріла, а сучасні фінанси повинні завоювати своє гідне місце в управлінні. Практично в той же самий час компанія "Waterhouse" запропонувала новий критерій прийняття рішень для корпоративних фінансових директорів - максимізацію акціонерної цінності - і сформулювала три найважливіші функції сучасного фінансового керівника:

  • o чітка орієнтація на споживача;
  • o стратегічне управління нефінансовими показниками;
  • o моніторинг фінансової діяльності компанії.

Нова фінансова пристрій компанії. Традиційне фінансове пристрій будь-якої компанії складається з здійснення трансакцій, організації внутрішнього контролю, впровадження фінансово-комп'ютерних систем і бюджетування, включаючи бюджетування капіталу За оцінкою експертів саме ці функції забирають у працівників фінансових служб, відділів, департаментів більше 80% робочого часу , яке до приросту цінності відношення не має. Власне кажучи, коли мова йде про розвиток потенціалу фінансових керівників у сучасній компанії, зміні їх функцій у системі корпоративного управління, мається на увазі, по суті, процедура перерозподілу їхніх зусиль па види діяльності, що призводять до зростання цінності. Це - новий організаційний дизайн, управління нематеріальними активами, менеджмент, заснований на цінності, прогнози і збалансована система показників.

Все частіше традиційну концепцію фінансів, влаштовану за принципом "все заради бюджету", називають командно-контрольної архітектурою фінансів, все частіше звучить заклик трансформувати головну функцію фінансів з обліково-допоміжної в творчу, що дозволяє розглядати фінанси як "розвідника можливостей", надавши їм яскраво виражений стратегічний характер.

"Перепроектування функції фінансів" - так був озаглавлений процес, зафіксований в усьому світі в першому десятилітті нового століття. "Дуже скоро функція фінансів в тому вигляді, в якому ми її знаємо, сильно зміниться". Вислів відомого фахівця в галузі фінансового менеджменту - директора Інституту управлінського обліку Великобританії Маргарет Мей - прозвучало в 2003 р як пророцтво.

Канадський кодекс посадових обов'язків. В цей же час в Канаді затверджуються нові функції фінансиста:

  • o надання клієнтам аналітичних, стратегічних і орієнтованих на додану цінність послуг;
  • o виконання функцій бізнес-партнера і бізнес-консультанта;
  • o участь і лідерство у прийнятті стратегічних рішень.
 
<<   ЗМІСТ   >>