Повна версія

Головна arrow Культурологія arrow ІСТОРІЯ І КУЛЬТУРА ЄВРОПИ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ДІЯЛЬНІСТЬ ЛІГИ НАЦІЙ І ЇЇ РОЛЬ У ВИРІШЕННІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ І ГУМАНІТАРНИХ ПРОБЛЕМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО РЕГІОНУ

Великий російський історик Василь Осипович Ключевський колись вимовив стала згодом широко відомої фразу: «Севастополь вдарив по затхлим умам», маючи на увазі той ефект, який був проведений на російське суспільство поразкою в Кримській війні 1853- 1856 рр. За аналогією з цим висловлюванням можна стверджувати, що жахлива трагедія Першої світової війни, мільйони і мільйони солдатів, назавжди залишилися лежати на переораних артилерією полях різних куточків Європи, і, нарешті, щось неймовірне жорстокість, з яким велися бойові дії - всі ці жахливі картини справили на людство незабутнє враження, змусивши замислитися про запобігання подібного роду катастроф в майбутньому. Пошуки можливостей для недопущення війни і сприйняття світу як найвищої цінності вдихнули нове життя в гуманістичні ідеали минулих століть, знайшовши своє відображення в тексті самих різних документів епохи - від більшовицького Декрету про світ до знаменитих «14 пунктів» Вудро Вільсона. Вже по завершенні війни ідея збереження вічного миру лейтмотивом звучала у виступах і промовах самих різних політиків, проте найбільш повно вона висловилася, звичайно ж, в проекті створення першої глобальної міжнародної організації - Ліги Націй, покликаної запобігти сповзанню людства в безодню нової, ще більш жахливої по своєму жорстокості війни. З висоти минулих десятиліть ми знаємо, що з цього красивого ідеалістичного проекту нічого не вийшло, однак сам по собі цей факт жодним чином не применшує цінність ідеї збереження вічного миру.

Розглядаючи діяльність Ліги Націй і її роль у вирішенні окремих політичних, соціально-економічних і гуманітарних проблем європейського регіону, необхідно вказати на крайню неоднозначність і суперечливість даного питання. У вітчизняній історіографії прийнято підходити до аналізу діяльності створеної за підсумками Паризької мирної конференції 1919-1920 рр. Ліги Націй виключно з критичних позицій, однак з точки зору автора подібна точка зору ігнорує цілий ряд значущих досягнень даної організації в соціальній та гуманітарній сферах - досягнень, які відіграли більш ніж значиму роль в поліпшенні ситуації в рамках всього європейського регіону. У зв'язку з цим вважаємо за доцільне розглянути діяльність Ліги Націй з обох позицій.

З одного боку, загальновідомо, що Ліга Націй виявилася, на жаль, не тільки для Європи, але і для всього людства, виключно неефективним інструментом підтримки миру, в першу чергу тому, що вона не зуміла впоратися зі своїм головним завданням - запобіганням насувається Другої світової війни, наближення якої стало відчуватися вже з кінця 1920-х рр. Причин тому було декілька: по-перше, це відсутність у Ліги Націй власних, незалежних миротворчих збройних сил, подібних до тих, якими володіє в даний час Організація Об'єднаних Націй, в результаті чого Ліга Націй мала в своєму розпорядженні тільки економічні і політичні важелі впливу на потенційного агресора. По-друге, істотною проблемою був неповний і абсолютно непредставницьким складу організації - довгий час в неї не входили Німеччина і Радянський Союз. США також офіційно не брали участь в роботі Ліги Націй; а в 1930-і рр., у міру наростання міжнародної напруженості, зі складу організації вийшли в знак протесту або ж були виключені такі держави, як Німеччина, Італія, Японія і Радянський Союз. У підсумку, з моменту створення і до офіційного розпуску Ліги Націй в її діяльності на постійній основі брала участь тільки одна велика держава - Великобританія. І, нарешті, третьою причиною неефективності діяльності Ліги Націй щодо запобігання збройних конфліктів можна назвати її дивно недосконалу внутрішню структуру: так, Асамблея Ліги Націй, куди входили всі держави - члени організації, повинна була приймати всі найважливіші рішення одноголосно, що на практиці було абсолютно нереалізовано. Безперечно, подібний архаїчний принцип прийняття рішень був абсолютно неефективний і не дозволяв робити яких би то ні було рішучих заходів але приборкання агресора, що найбільш наочно проявилося вже в 1930-і рр.

Питання для самостійної підготовки

Як ви думаєте, які зміни бажано було б внести в організаційну структуру Ліги Націй для підвищення ефективності се діяльності в сфері запобігання міжнародних конфліктів?

У той же час, відзначаючи всі перераховані вище недоліки і негативні моменти в роботі Ліги Націй, ні в якому разі не слід забувати про те позитивний внесок, який дана організація внесла в рішення найбільш гострих соціально-економічних і гуманітарних проблем європейського регіону. По-перше, Ліга Націй відіграла важливу роль у врегулюванні (нехай, найчастіше і тимчасовому) цілого ряду локальних конфліктів на території Європи: наприклад, між Фінляндією і Швецією через Аландських островів; між Польщею і Литвою через територіальну приналежність Вільнюса; і, нарешті, між Грецією та Італією через о. Корфу. По-друге, однозначної заслугою Ліги Націй як в світовому, так і в загальноєвропейському масштабі можна назвати встановлення контролю за незаконним розповсюдженням опію, а також значні успіхи в захисті прав молоді.

Однак найбільш значущим гуманітарних досягненням Ліги Націй стало, безперечно, поліпшення становища біженців на території європейського регіону. Діяльність по репатріації і захисту прав біженців велася під безпосереднім керівництвом великого норвезького полярного дослідника, гуманіста і визначного науковця Фрітьофа Нансена, який обіймав пост Верховного комісара Ліги Націй у справах біженців (рис. 6.1).

Саме Нансен запропонував почати видачу спеціального посвідчення особи для біженців, які не мають громадянства - документа, цілком заслужено названого в його честь «нансенівські паспортом». Цей захід значно поліпшила становище сотень тисяч людей по всій Європі: вірмен, які втекли від геноциду 1915 р .; євреїв, які рятувалися від нацистської диктатури; і, звичайно ж, російських емігрантів, які залишили межі Росії в роки Громадянської війни (зокрема, володарями нансенівські паспорта були письменники Іван Бунін і Володимир Набоков, композитори

Сергій Рахманінов і Ігор Стравінський, художник Ілля Рєпін, велика балерина Анна Павлова). Величезний внесок внесла Ліга Націй та в боротьбу з жахливим голодом, що вибухнула на території Поволжя в 1921 - 1922 рр.

Фрітьоф Нансен - великий полярний дослідник, Верховний комісар Ліги Націй у справах біженців. фото

Мал. 6.1. Фрітьоф Нансен - великий полярний дослідник, Верховний комісар Ліги Націй у справах біженців. фото

Таким чином, безперечна неефективність Ліги Націй в сфері збереження миру, приборкання агресивної політики окремих держав і запобігання кровопролитної світової війни нічого не винні заступати ті дійсно значні успіхи, які були досягнуті цією організацією при вирішенні найбільш гострих і актуальних соціально-економічних та гуманітарних проблем європейського регіону. Не можна забувати і про те, що створення Ліги Націй знаменувало собою реалізацію першого в історії людства проекту глобальної міжнародної організації, покликаної сприяти досягненню миру в усьому світі. То був лише перший боязкий крок на шляху до створення повноцінної, всесвітньої, глобальної миротворчої організації, якій згодом стала ООН; це був прекрасний, ідеалістичний проект світу без війн, без насильства - проект, про який мріяли десятки поколінь людей ще з часів Античності, і історія обов'язково оцінить його по достоїнству.

 
<<   ЗМІСТ   >>