Повна версія

Головна arrow Політологія arrow ПОЛІТОЛОГІЯ

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

СПІВДРУЖНІСТЬ ЯК ФОРМА ДЕРЖАВНОГО ВЗАЄМОДІЇ

Найвідомішим застосуванням терміна «співдружність» є словосполучення «співдружність націй» - поняття, що означає добровільне міждержавне об'єднання незалежних суверенних держав, до якого входять Великобританія і майже всі її колишні домініони, колонії і протекторати.

Інші міждержавні утворення, звані співтовариствами:

Співдружність португаломовних країн. У схваленій на форумі Декларації країн Співдружності демократичного вибору говориться, що його учасники прагнуть до Європи без розділових ліній, порушень характер людини, «заморожених» конфліктів, будь-якого духу конфронтації.

Там також чітко позначається позиція, що зги держави мають намір тісно співпрацювати для досягнення міцного миру, демократії і процвітання на європейському континенті, взаємодіяти заради розвитку і зміцнення демократії, визнаючи, що різні країни, що знаходяться в полі зору Співдружності демократичного вибору, знаходяться на різних етапах демократичного розвитку.

Співдружність Незалежних Держав (СНД) - міждержавне об'єднання, утворене Білорусією, Росією і Україною;

Співдружність Незалежних Держав (далі - СНД) - регіональна міжнародна організація (міжнародний договір), покликана регулювати відносини співпраці між країнами, які раніше входили до складу СРСР. СНД не є наддержавним утворенням і функціонує на добровільних засадах.

СНД засновано на засадах суверенної рівності всіх його членів, тому всі держави-члени є самостійними суб'єктами міжнародного права. Співдружність не є державою і не володіє наднаціональними повноваженнями.

СНД об'єднує: Азербайджанську Республіку; Республіку Вірменія; Республіку Білорусь; Республіку Казахстан; Киргизьку Республіку; Республіку Молдова; Російську Федерацію; Республіку Таджикистан; Республіку Узбекистан і Україна. З серпня 2005 р Туркменістан вийшов з дійсних членів СНД і отримав статус асоційованого члена-спостерігача. З грудня 1993 р по 18 серпня 2009 р складу СНД входила Грузія.

У вересні 1993 р главами держав Співдружності було підписано Договір про створення Економічного союзу для формування загального економічного простору, заснованого на вільному переміщенні товарів, послуг, робочої сипи, капіталів; вироблення узгодженої грошово-кредитної, податкової, цінової, митної, зовнішньоекономічної політики; зближення методів регулювання господарської діяльності, створення сприятливих умов для розвитку прямих виробничих зв'язків.

У 1995 р було підписано Угоду про поглиблення інтеграції в економічній і гуманітарній сферах чотирьох країн (Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія) та Угоду про створення Співтовариства Суверенних Республік у складі Білорусі і Росії зі створенням відповідних координаційних органів.

Рішенням Міждержавної Ради чотирьох країн (Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія) в лютому 1999 р Республіка Таджикистан визнана повноправним учасником Митного Союзу.

У жовтні 2000 р главами держав п'яти країн (Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан) підписано Договір про заснування Євразійського економічного співтовариства. В даний час Вірменія, Молдавія і Україна мають статус спостерігача при ЄврАзЕС. 25 грудня 2005 р до цієї організації приєднався Узбекистан. У грудні 2008 р Республіка Узбекистан призупинила членство в ЄврАзЕС.

• Існує також Співдружність Невизнаних Держав (СНД-2) - неформальне об'єднання, створене для консультацій, взаємодопомоги, координації та спільних дій невизнаними самопроголошеними державними утвореннями на пострадянській території - Абхазією, Нагірно-Карабахської Республікою, Придністровською Молдавською Республікою.

Новий сплеск «самопроголошення» стався на рубежі 1990-х рр.

На цей раз міжнародне співтовариство зайняло жорстку позицію, фактично проголосивши пріоритет принципу «непорушності кордонів» над принципом «права на самовизначення» і категорично відмовившись визнавати нові державні утворення.

В результаті виник феномен пострадянських «невизнаних держав», статус яких не визначений.

Проте експерти відзначають, що більшість цих утворень є, по суті, цілком відбулися державами, що володіють досить ефективним державним апаратом і користуються масовою підтримкою з боку населення. У табл. 6.1. представлені відмінності форм державного устрою.

Таблиця 6.1.

Форми державного устрою

характеристика

ознак

Конфедерація

Міждержавний

Союз

Федерація

цілісність

держави

Союз держав, утворений на основі договору для вирішення будь-яких завдань

Союз держав, утворений на основі договору для вирішення будь-яких завдань

союзна держава

Статус суб'єктів чи інших одиниць держави

Збереження кожною державою свого суверенного існування

Повністю незалежні, суверенні держави, суб'єкти міжнародних відносин

Частини, що входять до цього об'єднання, володіють елементами державності, певною політичною самостійністю

Організація державної влади

Немає єдиної конституції

Немає єдиної конституції

Конституція розмежовує повноваження суб'єктів і самої федерації

Організація системи законодавства

Немає єдиного законодавс ьства

Немає єдиного законодавства

Суб'єкти федерації можуть приймати свої закони

Стійкість юридичного зв'язку з населенням

Кожна людина є громадянин своєї держави

Кожна людина є громадянин своєї держави

Кожен громадянин федерації є одночасно громадянином всієї країни

організація

грошової,

фінансової,

податкової

систем

Немає єдиних грошової, фінансової, податкової систем

Немає єдиної грошових, фінансової, податкової систем

Єдина організація грошової, фінансової, податкової систем

 
<<   ЗМІСТ   >>