ЛОКУС КОНТРОЛЮ.

За результатами досліджень К. Муздиба- єва, А. В. Візиту і С. Р. Пантилеева наявність у чоловіків більшою домінантності, незалежності пояснює той факт, що внутрішній локус контролю {інтернальності), тобто усвідомлення себе як суб'єкта, здатного впливати на зовнішні події, має для чоловіка велике значення, ніж для жінки.

З віком у хлопчиків зростає інтернальність, а у дівчаток - екстернальність. За даними С. І. Кудінова, інтернали різної статі по-різному проявляють свою високу інформаційну потребу. Жінкам потрібна вся інформація, і не важливо, чи є актуальною вона для них саме зараз; вони збирають відомості про світ, щоб стати більш компетентними в спілкуванні. Кінцевою метою їх зусиль зазвичай є визнання їх значимості в рамках референтної групи. Для чоловіків важливіше результат сам по собі - як віха його особистих досягнень, що мають цінність незалежно від думки оточуючих.

За даними А. К. Канатова, у чоловіків в усі вікові періоди, виключаючи вік старше 55 років, рівень суб'єктивного контролю дещо вищий, ніж у жінок того ж віку.

За результатами досліджень самооцінки особистісних якостей отриманими різними авторами і наведеними Е. П. Ільїним, виділяються наступні індивідуальні відмінності між чоловіками і жінками (табл. 3.6).

Таблиця 3.6

Індивідуальні відмінності між чоловіками і жінками в самооцінці особистісних якостей

За результатами випускної кваліфікаційної роботи студентки факультету психології Ленінградського державного університету імені А. С. Пушкіна Ю. Ю. Пустовіт на тему «Особливості міжособистісних взаємин і самооцінки підлітків з повних і неповних сімей» (2009), виконаної під керівництвом Г. Р. Чернової виявлено , що особливим неблагополуччям відрізняються хлопчики з неповних сімей. Вони гірше, ніж інші діти вчаться, у них гірше ставлення до школи, настрій на уроках і нижче самооцінка своїх здібностей до навчання. Хлопчики з неповних сімей набагато рідше, ніж інші діти помічають, що їх люблять будинку і надають підтримку. Стилі міжособистісних відносин виявляють у підлітків з неповних сімей більш високий рівень агресивності, уразливості, тривожності і невпевненості і більш низький рівень відповідальності, дружелюбності і самостійності. Це відноситься і до дівчаток і до хлопчиків.

Дівчата з неповних сімей частіше, ніж їх однолітки з повних сімей, незадоволені своєю зовнішністю, характером і вольовими якостями. У них більше незадоволеності спілкуванням і вище почуття самотності. Вони більш не впевнені на уроках, і в школі їх настрій гірше. Загальний фон настрою теж трохи нижче.

При цьому подаються цікавим результати дослідження, проведеного Т. Н. Курбатовой і Я. В. Куус, які встановили, що етнос вносить поправки в самоотношение і самооцінки (табл. 3.7):

Таблиця 3.7

Виразність деяких особливостей особистості чоловіків і жінок різних етносів

Таблиця 3.8

Самооцінка свого віку

Цікавими представляються результати досліджень статевих відмінностей мотиваційної сфери. За результатами досліджень, зовнішньо- і внутреннеорганізованной мотивації виділяються наступні індивідуальні відмінності між чоловіками і жінками (табл. 3.9).

Таблиця 3.9

Індивідуальні відмінності між чоловіками і жінками по зовнішньо-та внутреннеорганізованной мотивації

Результати досліджень мотиву досягнень представлені в табл. 3.10.

Таблиця ЗЛО

Індивідуальні відмінності між чоловіками і жінками з мотивів досягнень

Цікавим виявилися результати авторських досліджень гендерних відмінностей мотиваційних процесів студентів (п = 295), виконаних під науковим керівництвом А. Г. Маклакова і загальним керівництвом Е. С. Наришкіної в 2003 і 2004 рр. Дослідженнями встановлено, що динаміка мотивації на навчання у вузі у юнаків і дівчат на перших трьох курсах навчання протікає по-різному, а в подальшому при однаковій тенденції до зниження має деякі кількісні розбіжності (рис. 3.1).

Мал. ЗЛ. Зміна мотивації до навчання у вузі дівчат (Д) і юнаків (Ю) в стандартних одиницях вимірювання

Перший курс навчання характерний більшою актуалізацією професійних мотивів у юнаків і їх вольовим стилем поведінки. Дівчата виявляють менше домагань до професійної підготовки при більш імпульсивному стилі поведінки, але більш критично ставляться до задоволення естетичної потреби (рис. 3.2).

На етапі підготовки - другий курс навчання - у юнаків переважає спонукання до професіоналізації. Разом з тим вони більш ніж дівчата орієнтовані на зовнішні мотиви (рис. 3.3).

Мал. 3.2. Елементи мотиваційного освіти, що детермінують її відмінності між юнаками та дівчатами на першому курсі

Мал. 3.3. Елементи мотиваційного освіти, що детермінують її відмінності між юнаками та дівчатами на другому курсі

Етап виконання характерний тенденцією до загального кількісного збільшення всіх елементів мотиваційної системи у дівчат. Однак відмінності між мотиваційними процесами юнаків і дівчат проявляються в незадоволеності у дівчат естетичної потреби, що не сприяє задоволенню мотиву самореалізації в стінах вузу, і відмінностями в стилях поведінки: у дівчат все більше переважає імпульсивний стиль, у юнаків - вольовий (рис. 3.4).

Мал. 3.4. Елементи мотиваційного освіти, що детермінують її відмінності між юнаками та дівчатами на третьому курсі

Особливістю етапу консумацію є деяка кількісна зниження мотиваційних елементів у дівчат, але при цьому всі вони залишаються актуальними. Дуже різним є мотиваційний процес у юнаків. Відмінність проявляється не стільки в тенденції до кількісного зниження елементів мотиваційної системи, скільки в тому, що такі з них, як: зовнішні мотиви, цілепокладання майбутньої професійної діяльності, задоволення естетичної потреби, ідентифікація з середовищем вузу, суб'єктивне прийняття суспільної значимості своєї навчання у вузі і рівень домагань до навчання в університеті - набувають статусу неактуальних. Актуальними залишаються тільки рівень домагань до професійної підготовки, професійна спрямованість і рівень професійних домагань. Стиль поведінки юнаків стає менш вольовим, при деякій мобілізації вольового стилю поведінки у дівчат (рис. 3.5).

На етапі термінації характерними гендерними відмінностями мотиваційних процесів є той факт, що такі елементи мотиваційної системи, як мотив самореалізації при задоволенні естетичної потреби, зовнішні мотиви, задоволення естетичної потреби і суб'єктивна оцінка суспільної значимості навчання в вузі, у дівчат кількісно мають більшу вагу, ніж у юнаків. Більш того, якщо у дівчат ці елементи знаходяться в області високої значимості, то у юнаків вони не значимі. Також для юнаків в область незначне ™ на етапі термінації перейшли і сила спонукання до професіоналізації і вольовий стиль поведінки, в той час як для дівчат неактуальними на даному етапі стають тільки вольовий стиль поведінки і рівень домагань до навчання в університеті (рис. 3.6).

Мал. 3.5. Елементи мотиваційного освіти, що детермінують її відмінності між юнаками та дівчатами на четвертому курсі

Мал. 3.6. Елементи мотиваційного освіти, що детермінують її відмінності між юнаками та дівчатами на п'ятому курсі

На підставі матеріалу, викладеного вище, можна зробити припущення про якісну відмінність мотиваційних процесів юнаків і дівчат. Воно полягає в тому, що для досягнення мети юнаки більше орієнтовані на професійну підготовку та професійну діяльність, в той час як для дівчат більш актуальними є навколишнє оточення і безпосередньо процес навчання.

Поряд з особливостями мотиваційних процесів юнаків і дівчат були встановлені особливості динаміки деяких, єдиних актуальних для двох розглянутих груп, елементів мотиваційних систем, що мають кількісні відмінності на різних етапах мотиваційного процесу. Виявилося, що задоволення естетичної потреби для юнаків є епізодичній характеристикою, в той час як для дівчат вона більш значима і постійна (рис. 3.7).

Мал. 3.7. Зміна елемента мотиваційного освіти «Задоволення естетичної потреби» в процесі навчання у вузі у дівчат і юнаків

Спонукає дію зовнішніх мотивів на мотиваційні процеси у юнаків і у дівчат протилежно. Так, зовнішні мотиви до третього курсу актуальні для юнаків і слабо актуальні для дівчат. Однак після третього курсу зовнішні мотиви набувають значимість для дівчат і стають реалізаторами завершення мотиваційного процесу для юнаків (рис. 3.8).

Мотив самореалізації при задоволенні естетичної потреби у юнаків активізується у юнаків з першого по четвертий курс, а після четвертого курсу стає неактуальний, в той час як у дівчат він набуває активну фазу тільки після четвертого курсу. При цьому найбільші відмінності в стилі поведінки спостерігаються на третьому курсі: юнаки виявляють вольовий стиль поведінки, дівчата схильні до імпульсивної. Далі на четвертому і п'ятому курсах як дівчата, так і хлопці прикладають все менше вольових зусиль при освоєнні навчального матеріалу (рис. 3.9).

Мал. 3.8. Зміна елемента мотиваційного освіти «Зовнішні мотиви» в процесі навчання у вузі у дівчат і юнаків

Мал. 3.9. Зміна елемента мотиваційного освіти «Мотив самореалізації» і «Стиль поведінки» в процесі навчання у вузі у дівчат і юнаків

На четвертому курсі рівень професійних домагань юнаків досягає повної активності, при цьому претензії до навчання у вузі, навпаки, входять в фазу завершення мотиваційного процесу. У дівчат професійні претензії і домагання до навчання у вузі на четвертому курсі знаходяться в області актуальною значущості (рис. 3.10).

Мал. ЗЛО. Зміна елемента мотиваційного освіти «Рівень професійних домагань» і «Рівень домагань до навчання у вузі» в процесі навчання у вузі у дівчат і юнаків

Суб'єктивне прийняття суспільної значимості до третього курсу у юнаків і у дівчат знаходяться приблизно в однаковій фазі активності. Проте на наступних курсах навчання розглянутий мотиваційний елемент для кожної з розглянутих груп має відмінну один від одного динаміку. У дівчат він активується і до закінчення навчання у вузі набуває практично повну активність. У той час як у юнаків на останніх двох курсах навчання цей елемент переходить в зону неактуальною значущості (рис. 3.11).

Таким чином, динаміка мотиваційних сфер юнаків і дівчат в процесі навчання у вузі, володіючи схожими тенденціями, має відмінності. Ці відмінності виявляються в актуальному стані елементів мотиваційної системи на різних етапах мотиваційного процесу.

Рис 3. 7 7. Зміна елемента мотиваційного освіти «Ухвалення суспільної значимості навчання» в процесі навчання у вузі у дівчат (Д) і юнаків (Ю) в стандартних одиницях вимірювання

Цікавим видаються результати досліджень статевих відмінностей в інтересах і перевагах (табл. 3.11).

Таблиця 3. 7 7

Індивідуальні статеві відмінності в інтересах і перевагах

Результати досліджень статевих відмінностей в інтересах до діяльності представлені в табл. 3.12.

Таблиця 3.12

Індивідуальні статеві відмінності в інтересах до діяльності

В результаті виконання науково-дослідної роботи по вивченню особистісних особливостей студентів, які працюють за профілем навчання виконаному, виконаної студенткою факультету психології Ленінградського державного університету імені А. С. Пушкіна О. А. Пінчук, під керівництвом В. А. Прокоф (2007), було встановлено, що дівчата, які працюють за фахом, більш адаптивні і більш прагнуть до творчого прояву себе. Вони здатні до кращої адаптації, а значить, можуть досягти великих успіхів у професійній сфері, ніж їх однолітки. Пояснення отриманого результату можна знайти практично в кожній теорії особистості: зріла, розвинена особистість завжди прагне творчо реалізувати себе.

Які працюють за фахом юнаки відрізняються більшою екстернальність в області виробничих відносин. Для працюючих студентів характерно надавати більш важливе значення зовнішнім обставинам - керівництву, товаришам по роботі, везінню - невдачі. Юнаки непрацюючі, за профілем навчання, більш схильні приймати цінності самоактуализирующейся, ніж працюють. Автори вважають, що це може бути пояснено тим, що студенти, які не працюють за фахом, а більшою мірою проявляють себе в соціальній сфері, не пов'язаної з професією. Можливо, це обумовлено небажанням брати на себе відповідальність за вирішення виробничих завдань.

Були також виявлені відмінності в рівні тривожності між працюючими юнаками і дівчатами. Дівчата більш схильні до стану тривоги (проте рівень її знаходиться в межах норми). Даний факт автори пояснюють тим, що ціна суміщення діяльності та навчання для дівчат вище. Дівчата, ймовірно, більш емоційні і напруга у них вище. Відсутність даних відмінностей у вибірці непрацюючих студентів може говорити про те, що вони характерні саме для студентів, які працюють за фахом.

Результати досліджень особливості спрямованості особистості у чоловіків і жінок представлені в табл. 3.13.

Таблиця 3.13

Індивідуальні статеві відмінності в особливості спрямованості особистості у чоловіків і жінок