АДМІНІСТРАЦІЯ ПРЕЗИДЕНТА США. ВИКОНАВЧИЙ АПАРАТ

Виконавчий апарат президента (The Executive Office of the President) налічує більше 1800 співробітників і являє собою потужну урядову одиницю, що складається з чиновників, безпосередньо залучених в обслуговування президента і підлеглих особисто йому. Апарат в основному створюється розпорядженнями президента, включає крім кількох структурних підрозділів велике число радників. Як основний допоміжний орган апарат надає допомогу президенту в зв'язках з громадськістю, Конгресом і пресою, визначає бюджетну політику і координує позиції органів виконавчої влади перед Конгресом, інформаційно забезпечує прийняття рішень президентом, представляючи йому якомога ширший спектр думок, здійснюючи консультації при плануванні та аналізі пріоритетних напрямків політики та ін.

Основною функцією виконавчого апарату президента США є консультування глави держави, розробка загального політичного курсу, а також координація діяльності федеральних органів виконавчої влади ¹ .

Більшість посад в апараті Білого дому не вимагають згоди Сенату при призначенні (виняток становить глава апарату Білого дому), на відміну від міністрів (секретарів) і їх заступників. Практика знає чимало випадків, коли

Сенат відмовляв президенту в призначення запропонованих ним кандидатів, в тому числі і на посади міністрів. Відсторонення цих осіб з посад здійснюється президентом за власним розсудом.

За своєю структурою виконавчий апарат президента включає:

• 1. Служба Білого дому (The White House Office),
• 2. Служба віце-президента (The Office of the Vice President),
• 3. Адміністративно-бюджетне управління (The Office of Management and Budget),
• 4. Рада економічних консультантів (The Council of Economic Advisers),
• 5. Рада національної безпеки (The National Security Council),
• 6. Управління Спеціального представника на торгових переговорах (The Office of the United States Trade Representative),
• 7. Управління з питань політичного розвитку (The Domestic Policy Council);
• 8. Рада за якістю навколишнього середовища (The Council on Environmental Quality),
• 9. Управління по науці і техніці (The Office of Science and Technology Policy),
• 10. Адміністративна служба (The Office of Administration) ^[1] .

Найбільш впливовими в прийнятті політичних рішень є: Рада національної безпеки, Рада з питань внутрішньої політики, Рада з питань міжнародної економічної політики.

²

Співробітники апарату мають три градації посад. Старші чиновники носять звання помічників президента (Assistant to the President), наступні за ними - заступників помічників президента (Deputy Assistant to the President), молодші службовці - спеціальних помічників президента (Special Assistant to the President).

Центральною фігурою в адміністрації є глава апарату Білого дому (The White House Chief of Staff), який очолює роботу апарату, а також відповідає за координацію діяльності всіх міністерств, агентств та інших відомств у виконавчій гілці влади.

Як правило, апарат очолюють досвідчені політики з великим управлінським стажем. Інші критерії для заміщення цієї посади - особиста популярність, відданість президенту і стиль роботи - саме вони і визначають ступінь впливу глави Адміністрації. Варто відзначити, що глава апарату Білого дому має кількох заступників, так при Джорджі Буші-молодшому їх число варіювалося від двох до трьох, найвпливовішим з яких став Карл Роув.

Дослідники відзначають, що при президентах, які вважали за краще не втручатися безпосередньо в деталі управління, роль глави апарату зростала (наприклад, при Рейгані), і, навпаки, при президентах, які вникали у всі нюанси роботи Кабінету та Апарату Білого дому (за Джорджа Буше- молодшому), вона знижувалася ¹ .

Найбільш значімимс точки зору впливу в вирішенні зовнішньополітичних питань і завдань є Рада національної безпеки (National Security Council).

В силу своєї специфіки він є найвпливовішим і наближеним з усіх рад при президенті, в зв'язку з цим експерти відзначають роль Кіссінджера (очолював Раду при Р. Ніксона (1969-1974) і Г. Форді (1974-1975)) і 3. Бжезінського ( очолював Раду при Д. Картера (1977-1981)), завдяки яким вплив цих американських політичних діячів зміцнило позиції Ради національної безпеки і зробило роль глави Ради ключовий ^[2] .

До складу Ради на постійній основі входять президент (є головою Ради), віце-президент, міністри оборони і фінансів, держсекретар, а також помічник президента з питань національної безпеки.

Постійними консультантами Ради є голова Комітету начальників штабів і директор Національної розвідки. Апарат Ради національної безпеки управляє ситуаційної кімнатою (SituationRoom) в Білому домі (є центром управління під час ЧС), в яку в режимі реального часу надходять оперативні відомості від військових, розвідувальних та інших правоохоронних органів ^[3] .

На рівні Ради національної безпеки формулюються основні напрямки зовнішньої і військової політики, як поточного характеру, так і розраховані на довготривалий період, розглядаються конкретні концепції та позиції, засоби і методи їх реалізації. В якості основної функції Ради слід позначити експертне консультування президента, підготовку і рекомендації для прийняття рішень у сфері національної безпеки, а також оцінку ризиків в області військової і зовнішньої політики, координацію зусиль різних підрозділів уряду при реалізації військової і зовнішньої політики.

Незважаючи на те, що в ході засідань Ради його членами можуть бути позначені різні позиції по одному питанню, рішення в кінцевому рахунку приймає президент одноосібно, в цілому Рада не повноважний приймати будь-які рішення.

Головою Ради є помічник президента з питань національної безпеки, який відповідає за розробку і реалізацію зовнішньої і оборонної політики країни ^[4] . Відмінною особливістю є той факт, що помічник президента з питань національної безпеки призначається без згоди Сенату і не пов'язаний жорсткими рамками, що дозволяє розробляти незалежну політичну повістку для представлення її президенту ^{[5] [6]} .

Також значущий вплив на світову порядку в торгово-економічних питаннях надає офіс торгового представника США (The Office of the United States Trade Representative). Офіс безпосередньо (від імені уряду США) займається проведенням переговорів з відповідними урядами інших країн з метою укладення між сторонами договорів і угод в сфері торговельно-економічної діяльності, а також для вирішення наявних розбіжностей і членства в міжнародних організаціях, в чию компетенцію входять питання торгівлі і економічного співробітництва.

Глава офісу торгового представника США, який входить до складу Кабінету, а також троє його заступників мають титулом посла, відповідають за договори по зовнішній торгівлі як на двосторонньому, гак і багатосторонньому рівні '.

Офіс має власні представництва в Женеві і Брюсселі. Надзвичайну роль у світовому масштабі грає офіс торгового представника в сфері захисту авторських прав та інтелектуальної власності. Виконує спеціальний моніторинг з даної тематики, щорічно випускаючи звіт - Special 301 Report.

В якості основного інструменту «м'якої сили» в формуванні іміджу США і Адміністрації зокрема необхідно розглянути Управління комунікацій (The Office of

Communications), яке відповідає за висвітлення діяльності керівництва Білого дому як в США, так і за кордоном. Управління очолюється радником президента, який займається координацією: офісу прес-секретаря (The Office of the Press Secretary), відділу комунікацій із засобами масової інформації (Media Affairs), дослідницького відділу (Research), відділу з написання офіційних промов (Speechwriting). Роль прес-секретаря полягає в тому, що він повідомляє представникам ЗМІ про позицію Адміністрації з тих чи інших питань, проводить прес-конференції і брифінги, а також знайомить представників преси з робочим графіком президента ^[7] .

Перелік контрольних питань і завдань для самостійної роботи:

• 1. Яка основна функція виконавчого апарату президента?
• 2. У загальних рисах позначте структуру виконавчого апарату президента. Які підрозділи вважаються найбільш впливовими в прийнятті політичних рішень?
• 3. Які основні критерії для заміщення посади глави виконавчого апарату?
• 4. Найбільш значимим з точки зору впливу в вирішенні зовнішньополітичних питань і завдань є Рада національної безпеки. Розкажіть про склад Ради та його основні завдання.
• 5. Яке відомство виконавчого апарату президента відповідає за формування торгово-економічного порядку? Щорічно цей підрозділ випускає моніторинг: які права він захищає?
• 6. Позначте основні функції Управління комунікацій. Хто очолює цей підрозділ і які його основні посадові обов'язки?

• [1] The Official website of the White House Office [Electronic resource] http://www.whitehouse.gov/administration
• [2] Richard A. Best, National Security Council: An Organizational Assessment, 2010-P.24.
• [3] Артем'єв M. Як працює Америка. - M .: Фонд «Ліберальна місія»; «Новое литературное обозрение», 2010. - С. 28.
• [4] The official website of the Office of National Security Council [Electronicresource] http://www.whitehouse.gov/administration/eop/nsc
• [5] Кузнєцов Д.М. Взаємодія зовнішньої політики і общественногомненія в США: деякі актуальні питання. - М .: КомКнига, 2010. -С. 72.
• [6] The official website of the Office of the United States Trade Representative [Electronic resource] http://www.ustr.gov/
• [7] The official web-site of the Office of Communications [Electronic resource] http://www.whitchousc.gov/bricfmg-room