ТЕХНОЛОГІЯ ПРОГНОЗУВАННЯ

Розробка прогнозу, як і формулювання цілей, починається з аналізу і синтезу інформації про минулі і справжніх станах установи, з виявлення проблем, тобто тих протиріч, які стримують рух від сьогодення до майбутнього, розвиток соціальної установи як системи. Гранично спрощуючи процедуру розробки прогнозу, можна зобразити в наступному вигляді:

Рис.8. Процедура розробки прогнозу

Різниця між існуючим і ідеальним (бажаним) станом становить суть проблеми.

Отже, в процесі систематизованого науково обгрунтованого прогнозування розвитку соціально-економічних процесів відбувалося розвиток методології прогнозування, як сукупності методів, прийомів і способів мислення, що дозволяють на основі аналізу ретроспективних даних, екзогенних і ендогенних зв'язків об'єкта прогнозування, а також їх вимірювань в рамках даного явища або процесу вивести судження певної достовірності щодо його майбутнього розвитку [75].

Загальна логічна послідовність найважливіших операцій розробки прогнозу зводиться до наступних основних етапах:

• 1. предпрогнозной орієнтація (програма дослідження). Уточнення завдання на прогноз: характер, масштаби, об'єкт, періоди підстави і попередження і т.д. Формулювання цілей і завдань, предмета, проблеми і робочих гіпотез, визначення методів, структури і організації дослідження.
• 2. Побудова вихідної (базової) моделі прогнозованого об'єкта методами системного аналізу. Для уточнення моделі можливий опитування населення і експертів.
• 3. Збір даних прогнозного фону різними методами прогнозування.
• 4. Побудова динамічних рядів показників методами екстраполяції, прогнозних предмодельних сценаріїв.
• 5. Побудова серії гіпотетичних (попередніх) пошукових моделей прогнозованого об'єкта методами пошукового аналізу профільних і фонових показників з конкретизацією мінімального, максимального і найімовірнішого значень.
• 6. Побудова серії гіпотетичних нормативних моделей прогнозованого об'єкта методами нормативного аналізу з конкретизацією значень абсолютного (тобто не обмеженого рамками прогнозного фону) і відносного (тобто прив'язаного до цих рамок) оптимуму за заздалегідь визначеними критеріями згідно заданим нормам, ідеалам, цілям.
• 7. Оцінка достовірності, точності та обґрунтованості прогнозу методами опитування експертів.
• 8. Вироблення рекомендацій для рішень в сфері управління на основі зіставлення пошукових і нормативних моделей, опитування населення та експертів.
• 9. Експертне обговорення (експертиза) прогнозу і рекомендацій, їх доопрацювання з урахуванням обговорення з технічними умовами.
• 10. Знову предпрогнозная орієнтація на основі зіставлення

матеріалів вже розробленого прогнозу з новими даними прогнозного фону і новий цикл дослідження, бо прогнозування повинно бути таким же безперервним, як цілепокладання,

планування, програмування, проектування, взагалі

управління, підвищення ефективності якого воно покликане служити.

І.В. Бестужев-Лада підкреслював, що сказане потребує трьох істотних додаткових зауваженнях [7]:

• • по-перше, ефективність прогнозів (особливо суспільствознавчих) не може зводитися тільки до ступеня їх достовірності, точності, дальності, хоча все це дуже важливо; Проте важливо знати, наскільки той чи інший прогноз сприяє підвищенню обгрунтованості, об'єктивності, ефективності розроблених на його основі рішень;
• • по-друге, верифікація прогнозів має істотні особливості, що відрізняють її від верифікації даних аналізу або діагнозу. У прогнозуванні крім абсолютної верифікації, тобто емпіричного підтвердження або заперечення правильності гіпотези, існує відносна (попередня) верифікація, яка дозволяє розвивати наукове дослідження і практично використовувати його результат до настання можливості абсолютної верифікації. Способи відносної верифікації відомі: це перевірка отриманих, але ще не піддаються абсолютної верифікації результатів контрольними дослідженнями.

Відносно прогнозу абсолютна верифікація можлива тільки після переходу періоду попередження з майбутнього в минуле. Але задовго до цього можна і треба вдаватися до повторних або паралельним дослідженням за іншою методикою (наприклад, провести опитування експертів). Якщо результати збігаються, є підстави з більшою впевненістю вважати ступінь достовірності прогнозу високою, якщо немає - є час для пошуку та усунення помилок або недоліків в методиці розробки прогнозів.

У цьому плані важливо чітко розмежувати категорії обгрунтованості і істинності (прогнозу). Обгрунтованість наукової інформації - це, коротко кажучи, рівень стану знань і якість наукового дослідження. Якщо нова наукова інформація спирається на ґрунтовну наукову теорію, ефективність якої щодо аналогічних об'єктів дослідження доведена, якщо ця інформація отримана в результаті досить надійних методів, процедур, операцій наукового дослідження (перевіреного на інших об'єктах), то вона вважається цілком обгрунтованою ще до підтвердження її практикою.

Критерієм істинності наукової інформації, як відомо, є практика. Однак практику не можна розуміти лише як чисто емпіричний досвід сьогоднішнього дня. Більш широке розуміння практики включає перш за все суспільно-історичну практику розвитку людського суспільства в цілому. Тому проблема істинності прогнозу не може обмежуватися можливістю «миттєвої» практичної перевірки, повинна зв'язуватися з реальними тенденціями розвитку людського суспільства.

В кінцевому підсумку, як випливає з викладеного, будь-яка верифікація прогнозу не є самоціллю. Якщо прогноз дає ефект в плані підвищення наукового рівня управління, він виступає як повноцінний результат наукового дослідження задовго до можливості абсолютної верифікації. В цьому відношенні сучасна наука має досить перевірених на практиці прикладів.

• по-третє, навіть попереднє знайомство з сучасним інструментарієм прогнозування показує, що останнім аж ніяк не універсально і не всесильне, що воно не в змозі підмінити собою більш широке поняття передбачення. Особливості способів розробки прогнозу накладають принципові обмеження на можливості прогнозування як в діапазоні часу (період попередження в соціально-економічних прогнозах на практиці обмежений, як правило, найближчими десятиліттями), так і в діапазоні об'єктів дослідження (не всі явища піддаються прогнозним оцінкам). Ці обмеження треба постійно враховувати при уточненні завдань на розробку прогнозів [6].

В.М. Сафронова в повний цикл прогнозного дослідження включає: вивчення проблемної ситуації в теорії і на практиці; аналіз предпрогнозного і прогнозного фону; визначення мети і завдань; висування гіпотез; вибір методів і прийомів дослідження, що володіють необхідним прогностичним потенціалом; проведення дослідно-експериментальної перевірки гіпотез і верифікації результатів дослідження; формулювання висновків і пропозицій.

Сам процес прогнозування передбачає: проведення короткого ретроспективного аналізу прогнозованого об'єкта; опис сучасного стану об'єкта (порівняльний аналіз тенденцій, що спостерігаються у вітчизняному та зарубіжному досвіді); виявлення проблем:

• - вже вирішених, але їх впровадження та реалізації тільки починаються;
• - тих проблем, які вирішені, але не знайшли практичного використання;
• - оцінки експертів по провідним науковим дослідженням в даній області [68].

При проведенні соціального прогностичного дослідження враховуються і ретельно розробляються методологічні та організаційні характеристики, а також специфічні особливості прогнозу та рекомендації щодо запозичення його позитивних рис.

Методологічні аспекти включають в себе, наприклад, використання системного підходу, аналіз проблеми на базі ретроспективного дослідження історичних аналогій.

Невід'ємною складовою частиною соціального прогнозування є його організаційні моменти, такі як:

• - створення тимчасового творчого колективу (ВТК) і визначення функцій його і кожного члена окремо;
• - визначення методів, об'єктів дослідження;
• - розробка методики прогнозування;

визначення методів дослідження ЕОМ, соціологічні дослідження [68].

Таким чином, соціальне прогнозування дозволяє передбачити результати і своєчасно усувати причини виникнення соціальних проблем.

Практичні завдання:

• 1. Робота в робочому зошиті. Виконайте завдання за темою 4. Розробіть прогноз по запропонованим основним етапам. Наприклад, за наступними темами:
  • - Майбутнє сучасного підлітка.
  • - Проблеми безробіття на найближчі 5-7 років.
  • - Соціальний захист сім'ї.
  • - Дозволи конфліктів в сім'ї.
  • - Соціальна адаптація безробітних жінок.
• 2. Використовуючи режим групової роботи (по 5-7 чоловік), ознайомтеся з прогнозами демографічного стану в Росії і визначте його основні етапи розробки прогнозу. Чи відповідає він запропонованим основним етапам. У чому різниця?